Понад 140 тисяч російських воєнних злочинів українська Генпрокуратура зафіксувала за першу тисячу днів повномасштабної війни Росії проти України. В середньому кожен день українські правоохоронні органи фіксували 150 злочинів. Кількість справ зростає щодня, а на досягнення справедливості, як відзначають експерти, можуть піти роки чи навіть десятиліття.
Водночас міжнародна правова система вже висунула лідеру Росії Владіміру Путіну обвинувачення у воєнних злочинах та почала закладати фундамент для переслідування керівництва Росії за злочин агресії. Ордери на арешт видано також проти колишнього міністра оборони Росії Сергія Шойгу та начальника Генерального штабу Російської Федерації Валерія Герасимова.
Експерти, з якими спілкувався Голос Америки, відзначають, що ці справи проти російського керівництва – лише початок і згодом звинувачення можуть бути пред'явлені й іншим особам.
Важливу роль у побудові мережі відповідальності Росії за воєнні злочини відіграли Сполучені Штати. Історичне значення мали зусилля Вашингтона з перших розслідувань російських воєнних злочинів проти американських громадян, підтримка інтернаціоналізованого трибуналу для розслідування та судового переслідування злочину агресії та створення разом із Великою Британією та ЄС консультативної групи Atrocity Crimes Advisory Group для координації допомоги Україні у розслідуванні російських воєнних злочинів.
Ось як саме США протягом перших тисячі днів повномасштабної війни Росії проти України допомагали Києву у досягненні справедливості за злочини російських військових та як змінювалась позиція Вашингтона з багатьох питань, що стосуються міжнародного кримінального судочинства.
Перші справи в американських судах проти російських воєнних злочинців
У грудні 2023 року Сполучені Штати вперше долучились до списку країн, в чиїх судах розслідуються воєнні злочини, вчинені російськими військовими. Офіційні обвинувачення у воєнних злочинах висунуті в американському суді проти чотирьох російських військовиків, зокрема тортурах та нелюдському ставленні, скоєних проти американського громадянина під час окупації українських територій. У розслідуванні, що тривало рік, взяли участь ФБР та Міністерство з внутрішньої безпеки США.
Тоді, майже рік тому, генеральний прокурор та міністр юстиції США Меррік Гарланд заявив що це перша, але не остання справа у США щодо воєнних злочинів, скоєних росіянами.
Історичним стало те, що розслідувала цю першу справу Група з розслідування воєнних злочинів (War Crimes Accountability Team), робота якої частково побудована на основі багаторічних зусиль Міністерства юстиції з ідентифікації, денатуралізації та депортації нацистських воєнних злочинців у Сполучених Штатах.
Раніше Голос Америки розповідав історію звільнення з російського полону американця Кирила Александрова. Тоді 27-річний американський громадянин розповів, що його самого та його дружину-українку та тещу, які жили на Херсонщині, арештували російські військовики й утримували понад місяць. Американця безпідставно звинуватили у шпигунстві, били й застосовували тортури. Силову операцію із визволення Александрова, а також сотні інших місій із порятунку людей різного віку й різної національності, що опинились у небезпеці, здійснила приватна організація Project Dynamo.
У розмові з Голосом Америки напередодні другої річниці війни посолка з кримінального правосуддя Держдепу США Бет ван Скаак зауважила, що в Держдепі очікують більше справ проти російських воєнних злочинців як в американських судах, так і в Міжнародному кримінальному суді.
Щоб розширити юрисдикцію США щодо переслідування воєнних злочинів наприкінці 2022 року американський Конгрес вніс зміни в законодавство. Якщо раніше влада Сполучених Штатів могла переслідувати воєнні злочини лише у випадку, якщо обвинувачений чи постраждалий були американськими громадянами (як у випадку із справою за грудень 2023), то після юридичних змін російські військові, які вчиняли злочини проти українських громадян не зможуть уникнути відповідальності за свої злочини, якщо вони вирішать колись відвідати США.
У коментарях Голосу Америки експерти неодноразово наголошували, що хоч такі зміни, ймовірно, і не призведуть до численних нових розслідувань, особливо зважаючи на колосальні масштаби всіх російських злочинів вчинених в Україні – розширення юрисдикції важливе в історичному контексті, оскільки закриває лазівку уникнення відповідальності не тільки для російських воєнних злочинців, а й для будь-яких воєнних злочинців, які вирішать відвідати США.
Співпраця з Міжнародним кримінальним судом
Сполучені Штати не є учасником Міжнародного кримінального суду (МКС) та досі не ратифікували угоду про створення МКС та тривалий час відмовлялися співпрацювати з МКС, вважаючи, що подібна співпраця розглядатиметься як визнання Вашингтоном юрисдикції суду. Останнє може в теорії дозволити суду переслідувати і американських військових.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Сполучені Штати висловили підтримку прокурору МКС у розслідуванні російських воєнних злочинів. В липні ж 2023 адміністрація Джо Байдена дала розпорядження державним службам сприяти Міжнародному кримінальному суду в збиранні свідчень російських воєнних злочинів в Україні. В Україні це рішення назвали історичним “кроком до розбудови мережі всеосяжної відповідальності за міжнародні злочини Росії”.
Зміни в американському законодавстві в грудні 2022 року стосувались не лише розширення юрисдикції США щодо переслідування воєнних злочинів – вони також зняли правові обмеження на американську допомогу суду і дозволили США допомагати у розслідуваннях і можливих судових переслідуваннях, пов’язаних з війною в Україні. Одне з положень нового законодавства створювало виняток для надання фінансування та іншої допомоги МКС, що дозволяє допомагати в
“розслідуваннях і судових переслідуваннях іноземних громадян, пов’язаних із ситуацією в Україні, в тому числі для підтримки жертв і свідків”.
Майбутнє тісної співпраці між США та МКС може бути під питанням після того, як Палата представників Сполучених Штатів у червні ухвалила законопроєкт, який передбачає запровадження санкцій проти МКС через запит про видачу ордерів на арешт прем’єр-міністра та міністра оборони Ізраїлю у зв’язку з ймовірними воєнними злочинами в секторі Газа. Водночас навіть після цього у Державному департаменті заявляли, що США підтримують розслідування Міжнародного кримінального суду щодо російських посадовців.
Потенційний трибунал та пом’якшення позиції США
Одна з найважливіших справ, через яку Україна хоче притягнути Росію до відповідальності – це справа, яку Міжнародний кримінальний суд не може розглядати – а саме розслідування та притягнення Росії до відповідальності за злочин агресії проти України.
Обговорення щодо створення спецтрибуналу тривають з 2022 року. Понад чотири десятки країн працюють над планами з притягнення Росії до відповідальності за злочин агресії. Відкритий минулого року міжнародний центр з кримінального переслідування за злочин агресії проти України у Гаазі називають передвісником трибуналу над Росією. Цей центр сприяє збору, систематизації та підготовці даних для потенційного міжнародного судового процесу за звинуваченнями Росії в агресії проти України.
Сполучені Штати – одна з країн, які з осені минулого року фінансують роботу Міжнародному центру з переслідування злочинів агресії проти України, який до цього повністю фінансувався Службою інструментів зовнішньої політики Європейської Комісії.
США традиційно, десятиліттями не підтримували будь-яке міжнародне переслідування злочину агресії, але ця позиція поступово пом’якшується. Зрештою Вашингтон США підтримав інтернаціоналізований гібридний трибунал. Це означало б, що українські суди отримуватимуть допомогу, щоб створити цей інтернаціоналізований суд, щоб судити за злочин агресії. Водночас такий трибунал не зміг би досягти цілі притягнути керівництво Росії до відповідальності за злочин агресії через імунітет лідерів країни.
В Держдепі США переконані – трибунал за злочин агресії Росії проти України незабаром може стати реальністю. Останній варіант трибуналу, базуючись на дискусіях понад 40 країн партнерів України – на базі Ради Європи. Колишній генпрокурор України у розмові з Голосом Америки назвав такий варіант “прийнятним”. Цей трибунал в теорій міг би подолати імунітет “трійки” – імунітет лідерів країни Росії. Оскільки США часто не хочуть створювати прецеденти відповідальності керівництва країн, Вашингтон, а також деякі інші українські партнери поки не погоджуються, що трибунал повинен подолати цей імунітет.
З початку повномасштабної війни позиції Сполучених Штатів стосовно трибуналу, переслідування російських злочинців в американських судах та співпраці з Міжнародним кримінальним судом змінювались, а Вашингтон відігравав активну роль у підтримці зусиль Києва з розслідування та переслідування російських воєнних злочинців. Кількість справ, які розслідують в американських судах – досі мінімальна, водночас зміни на законодавчому рівні та перші прецеденти експертне середовище називає історичними.
Дивіться також: “Деяким країнам не вистачає принциповості”, – генпрокурор Костін про подорожі Путіна. Інтерв’ю. Відео
Форум