Нема чого навіть говорити про США, чи Німеччину, передові російські загони не пережили би рівня спротиву, з яким зіткнулись би вже у Румунії, Польщі та країнах Балтії, де їх напад сприймався би як війна за виживання
Александр Кларксон експерт з питань Східної Європи, лектор Королівського коледжу у Лондоні закликав аналізувати боєготовність військ НАТО та Росії на основі інформації з різних джерел, не покладаючись виключно на статистику, яку надають західні та російські військові.
Позиція Кларксона є відповіддю на популярні у деяких ЗМІ та серед окремих оглядачів прямолінійні протиставлення певних статистичних показників між Росією та країнами НАТО, наприклад, кількості танків наявних у Росії, чи на сході України зокрема, із відповідною кількістю танків на озброєнні НАТО у Європі та ін.
"Якщо довіряти статистиці Міноборони Росії та ігнорувати скигління та скарги на російських військових форумах з приводу усього, від черевиків до бронежелетів, то тоді звісно - час панікувати. Реальні ж бойові дії російської армії у Грузії, Україні та Сирії підштовхують до певного скептецизму щодо того, як оцінюють бойову готовність Росії у самому Мінобороні Росії та і у НАТО", - заявив Кларксон.
Схильність аналізувати боєтовність армії за кількістю озброєнь експерт назвав спадком Холодної війни, від якого сучасним дослідникам міжнародних відносин та безпеки не вдалося позбавитись.
Раніше Ульріке Франке, експерт дослідницького центру European Council on Foreign Relations закликала звернути увагу на серйозне відставання країн Заходу від Росії за темпами збільшення інвеситції в оборону.
Реальні бойові дії російської армії у Грузії, Україні та Сирії підштовхують до певного скептецизму щодо того, як оцінюють бойову готовність Росії у самому Мінобороні Росії та і у НАТО
На думку Кларксона, досвід Збройних сил України вказує на те, що російська армія зазнає серйозних втрат, коли зіткнеться із силами НАТО, які мають зброю, яка становитиме особливу небезпеку для росіян та неочікуваним рішучим спротивом місцевого населення.
"Нарешті увага до боєготовності Росії, яка заснована та сумнівних оцінках Міноборони Росії та НАТО, ніколи не відповідає на запитання, як би росіяни утримували територію захоплену у країнах НАТО їх мобільними ударними бригадами у середовищі насиченому протитанковими ракетами. Якщо українці зуміли завдати серйозних втрах Росії у битвах за виснаження у Дебальцевому та ДАП, можете самі уявити, якими будуть втрати росіян, коли їх прориви загрузнуть і будуть оточені підрозділами НАТО озброєними протитанковими ракетами та "Джавелінами", - твітує експерт.
Якщо українці зуміли завдати серйозних втрах Росії у битвах за виснаження у Дебальцевому та ДАП, можете самі уявити, якими будуть втрати росіян, коли їх прориви загрузнуть і будуть оточені підрозділами НАТО озброєними протитанковими ракетами та "Джавелінами"
Кларксон також наголосив, що досвід України показав, що навіть країни, які вважають немілітаразованими здатні мобілізуватись, коли йдеться про загрозу самому їх існуванню.
"Хоча і по різному, Україна та Італія показують, що суспільства, які вважаються немілітаризованими готові терпіти серйозні втрати та ризики, коли стикаються із загрозами самому своєму інсуванню".
На думку експерта, у випадку нападу на НАТО війська Росії дуже скоро загрузли би на його східному фланзі.
"Інакше кажучи, нема чого навіть говорити про США, чи Німеччину, передові російські загони не пережили би рівня спротиву, з яким зіткнулись би вже у Румунії, Польщі та країнах Балтії, де їх напад сприймався би як війна за виживання. Так само до нападу Росії поставляться і у будь-якій іншій країні", - вважає Кларксон.
Дивіться також: Кадри із Підмосков'я: розбився пасажирський літак із 71 людиною на бор
