Президент Росії Володимир Путін у понеділок заявив, що Москва готова запропонувати свою «найсучаснішу зброю» своїм союзникам у країнах Латинської Америки, Азії та Африки.
Виступаючи на відкритті щорічної виставки зброї неподалік Москви, Путін сказав, що російський експорт зброї відіграє важливу роль у розвитку «багатополярного світу», і що Росія «високо цінує те, що у нас є багато союзників, партнерів і людей, які поділяють наші думки на різних континентах».
«Ми готові запропонувати нашим союзникам і партнерам найсучасніші види зброї: від вогнепальної зброї, бронетехніки та артилерії до бойових літаків і безпілотників», – сказав російський лідер, згідно з повідомленням агентства АР.
Російська зброя, заявив Путін, цінується за надійність, якість і головне - ефективність. «Практично вся вона не раз використовувалася в реальних бойових діях», – додав президент Росії, якого цитує агентство Інтерфакс.
Однак експерти вказують на те, що війна в Україні, яку Росія назвала «спецоперацією», але веде вже майже півроку, не найкраща реклама для ефективності російської зброї.
Санкції призвели до того, що Росія використовує напівпровідники, призначені для холодильників і посудомийних машин у військовій техніці – міністерка США Раймондо
Крім того, російський військово-промисловий комплекс не має відповідних потужностей компенсувати значні втрати техніки на війні в Україні, не кажучи вже про вільні потужності, щоб виробляти зброю на продаж. Також російські виробники зброї виявилися занадто залежними від західних підрядників, які постачали електроніку для російської зброї.
Наприклад, під час свідчень у Сенаті США в травні міністр торгівлі США Джина Раймондо зазначила, що Росія використовує напівпровідники, призначені для холодильників і посудомийних машин у військовій техніці через брак спеціалізованих комплектуючих. Попри такі офіційні заяви, експерти застерігають не перебільшувати ефективність санкцій, бо їхній вплив важко оцінити через відсутність прозорості в Росії.
З іншого боку, поширити дані про російську зброю максимально зацікавлена Україна.
Британська газета Times говорить, що отримала доступ до українського звіту, який називає російську зброю «неефективною» та «застарілою». Міністерство оборони України, яке донедавна здебільшого користувалося зброєю, розробленою ще в Радянському Союзі, доходить висновку, що російська бронетехніка та вертольоти не здатні протистояти вогню навіть зі стрілецької зброї, а ракети мають лише 33-відсотковий шанс вразити ціль.
Російські гелікопетри можна збити навіть з кулемету – український звіт
Аналізуючи зразки зброї, підібрані на полі бою, українські військові кажуть, що вона далека від заявлених стандартів. Наприклад, броньований захист ударного вертольота Ка-52 «Алігатор», одного з найсучасніших у Росії, пробиває стрілецька зброя калібру 7,62 мм.
«Цей гелікоптер у Москві називають «літаючим танком», броньована кабіна якого витримує попадання куль калібру 12,7 мм, а решта вузлів надійно захищені, однак, як виявилося на практиці, Ка-52 можна вивести з ладу кулеметом калібру 7,62 мм», – йдеться тексті документа, поруч з яким міститься зображення пошкоджень одного з гелікоптерів.
Українські експерти так само низько оцінили і ефективність російських ракет на території України. У звіті стверджується, що крилата ракета морського базування 3М-14 «Калібр» має лише 33% імовірності вразити ціль. Зазначається, що інша ракета має точність лише 49 відсотків. Цією неточністю російської зброї українські експерти частково пояснюють численні цивільні жертви російських обстрілів. Близько 30 відсотків використаних ракет влучили в цивільні об'єкти, наводить слова українського звіту британська газета.
В українському звіті зазначається, що сучасні безпілотники виявилися непереборною проблемою для російських ракет. Російська зенітно-ракетна система «Панцир-С1» не здатна протистояти зграям безпілотників і не має захисту від ударів з повітря. Джерело в Міноборони додало, що українські військові відправляли два безпілотники для відволікання уваги і три для ураження цілей, з чим російська система не впоралася.
Росія скорочує експорт, затримує виконання контрактів – українське Міноборони
Через західні санкції та втрати на війні в Україні, російський уряд був змушений припинити контракти на постачання озброєнь, стверджує український звіт.
«У березні Москва призупинила контракт на поставку Сербії двох вертольотів Ка-32. У травні та червні Росія повідомила Алжир про затримки виконання контрактів на постачання військової техніки, зокрема літаків-амфібій і програмного забезпечення. У липні Міноборони запропонувало розірвати контракт на постачання М'янмі безпілотників "Орлан-10" і виплатити компенсацію. Вона також запропонувала відкласти постачання чотирьох винищувачів Су-30СМЕ, двох ЗРК "Панцир-С1" і радіолокаційної системи», – цитує газета слова українського звіту.
Останні вибухи складів зброї, і особливо авіабази в Криму, додали приниження російським військовим, які виявилися неспроможними захистити територію, яка вважалася глибоким тилом. І хоча Україна не взяла на себе офіційно відповідальність за вибухи, неофіційно українські чиновники натякають представникам преси, що це були воєнні цілі для України.
«Це була авіабаза, з якої регулярно злітали літаки для атак проти наших сил на південному театрі», — сказав український чиновник газеті New York Times, який додав, що «використовувався пристрій виключно українського виробництва».
За даними Стокгольмського міжнародного інституту миру (SIPRI), Росія залишається на другому місці в світі за експортом зброї. Але її продаж останніми роками зменшується.
На думку оглядачів, якщо обсяги торгівлі зброєю в Росії падали і раніше, то тепер наслідки цього падіння скоро проявляться у зменшенні міжнародного впливу Росії, особливо на Близькому Сході та в Азії.
«173 день війни», в якій використовується «перевірена в боях» російська техніка – індійська газета
Hindustan Times, одна з найбільших газет Індії, країни, яка є на першому місці традиційно серед імпортерів зброї у світі та одна з найбільших імпортерів російської зброї, у своєму твіті зазначає:
«Президент Росії Володимир Путін «хвалився» «перевагою» російської зброї перед своїми суперниками під час виступу на виставці зброї під Москвою».
У твіті індійська газета розмістила відео, в якому наголошує, що це вже «173 день війни», в якій використовується «перевірена в боях» російська техніка.
Як вказують оглядачі видання Foreign Affairs, за оцінками Пентагону, російські війська втратили вбитими і пораненими до 80 000 осіб і втратили сотні літаків, танків і бронетехніки.
«Чим довше триватиме війна, тим складнішою буде ситуація для оборонно-промислової бази Росії, яка є мішенню безпрецедентних санкцій Заходу та обмеження експорту. Хоча повний вплив санкцій може бути неочевидним зараз, вони, ймовірно, матимуть довгострокові наслідки для здатності Росії демонструвати свою владу за кордоном, особливо на Близькому Сході», – пишуть оглядачі.
США вважають продаж російської зброї рушієм конфлікту в регіоні та інструментом, за допомогою якого Москва розширює свій політичний і військовий вплив.
За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру, які наводять оглядачі у Foreign Affairs, з 2012 року на Росію припадає приблизно 16 відсотків усіх продажів зброї країнам Близького Сходу та Північної Африки. Росія поступалася лише США. Її найбільшими регіональними клієнтами за останні п'ять років були Алжир, який закуповує 70 відсотків імпорту зброї в Росії, Єгипет та Ірак.
«Покупців з Близького Сходу приваблює російська військова продукція через її низьку вартість і готовність Москви продавати її будь-кому, хто може заплатити», – зауважують автори статті, Дженіфер Каванг, старший науковий співробітник Американської державної програми Фонду Карнегі за міжнародний мир та Фредерік Вері– її колега з Близькосхідної програми Фонду Карнегі.
На їхню думку, зменшення продажу російської зброї означає створення місця на ринку для інших продавців, наприклад, для Туреччини, чи Китаю. Але ця зміна створить як нові можливості для Сполучених Штатів, так і ризики, до яких Вашингтон має готуватися вже зараз.
