За Путіна, Росія намагається систематично кидати виклик Заходу, щоб послабити зв’язки між Європою та США і зашкодити солідарності країн-членів НАТО, пише в дослідженні для журналу Foreign Affairs президент Чиказької ради з міжнародних відносин та колишній посол США до НАТО Іво Даадлер.
Путін кинув виклик провідній ролі, яку відігравали Сполучені Штати після «холодної війни», переконаний дослідник.
Від 60 до 70 відсотків російських танків та броньованих машин зламались в перші п’ять днів бойових дій і хоча військові витрати на душу населення в Росії перевищували витрати Тбілісі на 56%Іво Даадлер
Під час російської агресії в Грузії, хоча Москва і досягла своїх цілей, конфлікт висвітив слабкі сторони російських збройних сил, включаючи проблеми в командуванні та контролі, нестачу військових навчань та проблеми з обладнанням. Від 60 до 70 відсотків російських танків та броньованих машин зламались в перші п’ять днів бойових дій і хоча військові витрати на душу населення в Росії перевищували витрати Тбілісі на 56%, устаткування з Тбілісі було більш сучасним, йдеться в статті.
Щоб виправити це, Москва з 2007 до 2016 року практично подвоїла військові бюджетні витрати, які досягли практично 70 мільярдів доларів США – третій за величиною рівень витрат на оборону в світі (після США та Китаю). Ця модернізація виявила себе під час агресії в Україні.
Під час операції в Криму, були задіяні спецпідрозділи, які захопили головні установи української держави на території. Поряд з цим, кібероперації та кампанія з дезінформації відволікала увагу від того, що відбувалось. Швидкість операції не дала змоги ефективно відреагувати. Це був вияв гібридної війни, де цілі було досягнуто навіть до того, як супротивник усвідомив, що відбувалось. Ні Україна, ані НАТО не були готові до цього нового виду загрози.
На додаток до 30 000 військових в Криму, Москва розмістила 30 бойових кораблів, п’ять підводних човнів, 100 бойових літаків та більше 50 бойових вертольотів, як і зенітні та протичовнові ракети та радарні системи, що дозволяє Росії домінувати в Чорному моріІво Даадлер
Кремль фактично діє в режимі війни, посиливши військову присутність та агресивну поведінку в цілому ряді регіонів.
На Далекій Півночі, Росія знову відкрила військові бази на Арктичному океані. Росія наростила військову присутність на західних територіях, що простягаються від норвезького кордону на півночі до кордону з Україною на півдні. Москва вже наростила військову присутність у найбільш мілітаризованій ділянці на землі – Калінінградському анклаві. Більше 300 000 добре навчених військових розміщено в Калінінграді, обладнаних сучасними танками, броньованими машинами та ракетними батареями, включаючи ракетні системи близької дальності, що становить значну загрозу Польщі та країнам Балтії.
На додаток до 30 000 військових в Криму, Москва розмістила 30 бойових кораблів, п’ять підводних човнів, 100 бойових літаків та більше 50 бойових вертольотів, як і зенітні та протичовнові ракети та радарні системи, що дозволяє Росії домінувати в Чорному морі.
Зрештою, Росія збільшила присутність в повітрі та на морі в Сирії, для того, щоб допомогти режиму Башара Асада, що практично поклало край беззаперечному контролю НАТО на Сході Середземного моря – стратегічно важливого регіону, до якого входить і Суецький канал. Тепер ракети російських ВМС можуть погрожувати більшій частині Європи.
На думку дослідника, найбільшою загрозою тепер є не умисна війна, але можливість прорахунку, така ймовірність зростає через масштабні і раптові військові навчання, які провадяться біля кордонів.
Все ж, ні Росії, ні США, ні НАТО не потрібна масштабна війна, переконаний дослідник. Саме це мусить стати основою, яка дозволить збільшити прозорість і уникнути прорахунків. Особливо важливо утримувати єдність США та європейських союзників, наголошує Даадлер.
Дивіться також: Час-Тайм. Судова реформа в Україні: відбулася чи зімітувалася?
