Росія зазнає значних втрат на полі бою в Україні, й кількість добровольців не перекриває потреби, тож Кремль постає перед дилемою, чи починати ще одну примусову мобілізацію. Як пише Wall Street Journal, це рішення може мати політичні наслідки для президента РФ Владіміра Путіна.
Раніше газета WSJ писала, що загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон, з них 80 тисяч вбитих українців і приблизно 200 тисяч росіян, а поранених - близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській. Українська влада назвала ці дані про свої втрати перевищеними.
Київ і Москва не розкривають офіційні дані про втрати. У вересні 2022 в РФ заявляли про 5937 загиблих, 25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив, що число загиблих українських військових становить 31 тисячу.
"Гостра дилема" РФ
Тепер WSJ зазначає: раніше цього року Путін відкидав заклики військового керівництва Росії провести новий раунд мобілізації, що засвідчило "гостру дилему" для очільника Кремля. Й остання операція українських сил на території Курщини лише поглибила "хронічну проблему" розтягнення російських військ.
"Росія не клюнула на наживку й не відправила важливі сили з передової до Курська, але, враховуючи їхні обмеження, вони були змушені забрати війська з Херсона та Запоріжжя, де вони менш потрібні", — сказав виданню колишній американський військовик та аналітик Роб Лі.
Джерело газети у російській владі заявило, що "мобілізація невідворотна", адже наявних сил "недостатньо для досягнення початкових цілей війни".
Від початку свого повномасштабного вторгнення Росія восени 2022 року провела мобілізацію резервістів - чоловіків із досвідом служби, однак мобілізовували й чоловіків без військового досвіду, що призвело до протестів і масової втечі російських чоловіків за кордон.
При цьому фінансова винагорода за підписання контракту нормалізує війну у суспільстві РФ. Під час Ялтинської європейської стратегії Кирило Буданов, керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, відзначив, що через бідність в окремих регіонах РФ високі заробітні плати у російському війську та одноразова виплата під час підписання контракту, як і виплати щодо каліцтв чи загибелі на війні, "багато сімей нормально сприймають те, що хтось з їхньої сім'ї загинув, а сім'я отримує величезні кошти".
Втрати й темпи вербування
Водночас Росія також продовжує намагатись вербувати на війну в Україні засуджених чи підозрюваних у злочинах. Держдума ухвалила законопроєкт, що може звільнити підсудних росіян від кримінального переслідування, якщо вони підпишуть контракт для війни проти України. Зараз звільнитися від відповідальності, підписавши контракт, можуть ті, хто перебуває під слідством, але їхні справи ще не передані до суду, або ті, хто вже засуджений.
Загалом же зараз, за західними оцінками, Москва вербує на війну приблизно тисячу добровольців на день по всій країні. Однак раніше оглядачі нагадували, що воєнні успіхи РФ на Донеччині передусім пов'язані із тактикою так званих "м'ясних штурмів", коли на передову хвилями відправляють живу силу, не зважаючи на втрати.
У липні видання UK Defence Journal та The Telegraph твердили, що Росія втратила рекордні 70 000 військових за останні 60 днів і потенційно втрачатиме понад 1000 щодня.
Як повідомляв Голос Америки, найбільше добровольців загинуло під Авдіївкою, яку росіяни намагалися взяти з жовтня минулого року, коли за словами українських військових, російські солдати "йшли по трупах своїх товаришів".
Але через те, що завдяки такій тактиці Авдіївку таки взяли, Путін вважає, що це був успіх і його треба продовжувати і розвивати, каже Economist. "Велике населення Росії та поширена бідність дає Путіну широкі можливості для набору потенційних новобранців. За нинішніх темпів втрат Кремль вважає, що новобранців вистачить до кінця 2025 року", – підсумовував Economist.
Буданов також вважає, що у влітку 2025 року Росія стикнеться із дилемою, коли об'єднаються кілька факторів, зокрема фінансово-економічний і питання недобору в армію: "В цей період вони стикнуться із дилемою - або оголошувати мобілізацію, або якимось чином треба трошки зменшувати інтенсивність бойових дій, що для них може бути зрештою критичним".
За даними опозиційного до влади РФ "Левада-центру", станом на травень більш ніж половина опитаних росіян вважали, що в найближчі 3 місяці може бути оголошена друга хвиля часткової мобілізації. При цьому за даними останнього опитування у серпні щодо незаконного повномасштабного вторгнення РФ, яке там називають "спеціальною воєнною операцією", 78% росіян підтримують дії армії РФ в Україні.
Нова хвиля мобілізації, кажуть російські аналітики WSJ, потенційно може порушити наявний зараз "делікатний баланс між запитами фронту й постачанням живої сили".
Довгострокове нарощування армії
16 вересня президент Росії Владімір Путін підписав указ, який збільшує штатну чисельність Збройних сил РФ на 180 тисяч осіб, з грудня штатна чисельність російського війська становитиме майже 2,4 мільйона осіб. Це вже третє збільшення кількості військовий – вперше рішення було ухвалене в серпні 2022 року, коли штат армії складав 1 мільйон військових.
Як нагадує Радіо Свобода, в січні Путін оцінив чисельність російської армії, яка перебуває у зоні бойових дій в Україні, у 600 тисяч, це майже дорівнює офіційно названій кількості контрактників.
Вашингтонський Інститут дослідження війни (ISW) вважає, що таким чином Росія продовжує нарощувати свій довгостроковий військовий потенціал, й цей указ не є показником нової хвилі мобілізації.
Натомість британська розвідка Міністерства оборони у своєму звіті зауважує, що хоча потреба РФ у нарощуванні армії є обґрунтованою, "ці амбіції, ймовірно, будуть порушені великими втратами під час конфлікту проти України і проблемами з вербуванням".
Потреби українського війська
Про проблеми із недоукомплектацією бригад українських збройних сил українські військовики послідовно заявляють від минулого року після падіння ажіотажу у ТЦК на початку повномасштабного вторгнення.
Зараз в Україні триває мобілізація - Верховна Рада продовжила дію воєнного стану до 9 листопада. Призову в армію підлягають чоловіки від 18 до 60 років, які не мають протипоказань за станом здоров'я для військової служби та права на відстрочку від мобілізації.
Окремі українські підрозділи, як-то "Азов" чи Третя окрема штурмова, звітують про успішні кампанії із рекрутингу добровольців, які поки не вдається поширити на все українське військо.
Водночас Україна також розпочала рекрутинг ув'язнених. Як розповідають у 3-тій штурмовій, засуджених добровольців ефективно інтегрують у наявні формування, не формуючи окремих загонів для передової, як-то російські "Шторм Z", створені лише із в'язнів.
При цьому, як зазначає ISW, іще критичнішою потребою для ЗСУ є не тільки жива сила, а й озброєння: "Затримки та недостатність західної військової допомоги Україні продовжують обмежувати її можливості створювати ефективні бойові підрозділи, здатні захищати критичні райони та перебрати ініціативу у театрі бойових дій".
В нещодавньому інтерв'ю CNN президент України Володимир Зеленський, вказуючи на затримки у постачанні обіцяних засобів оборони з боку західних союзників, зазначив: "Нам потрібно підготувати 14 бригад. Досі в нас цього немає, із цього пакета бригад ми не оснастили навіть чотири".
Голова Комітету Верховної Ради України з питань оборони Олександр Завітневич також заявив Financial Times, що українська мобілізація "на (правильному) шляху" і що нещодавно підготовлені сили можуть "вплинути" на поле бою, швидше за все, через три місяці, а командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Павлюк у травні 2024 року заявив, що Україна працює над створенням 10 нових українських бригад. Але саме техніка, а не жива сила, є головною проблемою для України, пишуть в ISW.
Хоча українська оборонна промисловість намагається наростити внутрішнє виробництво, а брак артилерії потреби частково перекривається використанням безпілотників, важку бронетехніку Заходу замінити поки неможливо. "Більша кількість української піхоти без відповідного збільшення механізованої техніки суттєво не підвищить боєздатність України і не збільшить її боєздатність", - підсумовують аналітики інституту.
