В Румунії поліція у четвер 27 лютого здійснила обшук помешкання політика Каліна Джеорджеску, який був кандидатом на скасованих президентських виборах минулого року після того, як напередодні його затримала поліція і він був на допиті.
Джеорджеску відомий своїми крайніми правими націоналістичними поглядами, критикою НАТО, а також запереченнями підтримки боротьби України з агресією Росії і навіть натяками на історичні територіальні претензії щодо України.
Генеральна прокуратура Румунії повідомила 26 лютого, що відкрила слідство за звинуваченнями в яких згадано пропаганду расизму, антисемітизму, фашистських рухів пов’язаних зі злочинами проти людяності і злочинами війни тощо.
Калін Джеорджеску був кандидатом на президентську посаду і здобув найбільше голосів - 22.94% у першому турі голосування 24 листопада 2024 року.
Елена Ласконі, найближча суперниця Джеорджеску, яка отримала тоді понад 19,17% голосів, називала його “шанувальником Путіна”.
Але другий тур президентських виборів, який мав відбутися в грудні, був скасований за рішенням Конституційного суду через підозри у зовнішньому впливі і порушеннях під час виборчого процесу.
Ті дії влади у Бухаресті викликали критику зокрема від віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у промові на Мюнхенській безпековій конференції в лютому назвав ті вибори в Румунії одним з прикладів відходу Європи від засадничих принципів свободи.
Розслідування та обмеження прокуратури щодо Джеорджеску у зв’язку зі слідством на період 60 днів ставлять під сумнів можливість його участі у повторних президентських виборах запланованих на 4 травня.
Обвинувачення і заперечення
Оголошені румунською прокуратурою звинувачення Джеорджеску безпосередньо не стосуються виборів, але значною мірою пов’язані з його заявами і діями під час виборчої кампанії.
У списку звинувачень, які подає румунська преса перераховано: "спроби підбурювання до дій проти конституційного ладу, поширення фальшивої інформації, постійні неправдиві заяви, наміри створити або створення організацій фашистського, расистського чи ксенофобського спрямування, вступ до або підтримка такої групи; відкрите поширення культу осіб винних у вчиненні геноциду, злочинів війни та злочинів проти людяності, а також публічне пропагування фашистських, легіонерських, расистських та ксенофобських ідей, концепцій та доктрин, започаткування чи створення організації антисемітського спрямування, приєднання до чи підтримка такої організації в будь-якому вигляді".
Калін Джеорджеску відкидає підозри у порушеннях законів, а натомість звинувачує владу Румунії у діях подібних до тих, які чинила колишня комуністична диктатура.
“Комуністично-більшовистська система далі вдається до жахливих знущань”, - заявив Джеорджеску у дописі у Facebook і проголосив, що влада хоче “сфабрикувати докази, аби виправдати фальсифікацію виборів”.
Твердження про зовнішнє втручання
Результати першого туру президентських виборів у Румунії 2024 року викликали політичний шок, коли Джеорджеску - кандидат, якого не підтримувала жодна серйозна партія, а опитування не передбачали йому значної підтримки, раптом виявився лідером з майже чвертю голосів.
Калін Джеорджеску стверджував, що його виборча кампанія відбувалася майже безкоштовно завдяки безпосередньому спілкуванню з потенційними виборцями через соціальні медіа в інтернеті.
На адресу Джеорджеску також лунали підозри у порушеннях вимог щодо фінансування виборчої кампанії зокрема у використанні реклами на інтернетних платформах, серед яких окремо вказували на TikTok.
Терміново скликана Вища рада національної оборони Румунії заявляла про ознаки того, що було названо “кібератаками” і “ворожими діями деяких державних і недержавних сил, особливо Російської Федерації”.
“Румунія, разом з іншими країнами східного флангу НАТО стала пріоритетом для ворожих дій деяких державних і недержавних сил, особливо Російської Федерації, зі щораз більшою її зацікавленістю у впливі на суспільний порядок денний в румунському суспільстві та на соціальну згуртованість”, - заявляла Вища рада національної оборони Румунії у листопаді 2024 р.
