За 27 років після аварії на ЧАЕС жоден міжнародний проект Євросоюзу щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи ще не змогли завершити. Попри це українська влада не демонструє серйозного ставлення до безпеки на атомних станціях, вважають експерти. У підтвердження своїх слів вони наводять приклади численних дрібних аварій та порушень на АЕС. Найбільшу загрозу несуть в собі, на думку експертів, некваліфіковані та невдоволені працівники станцій.
Обвал частини покрівлі над машинним залом між 4-м і 3-м енергоблоками ЧАЕС, що стався у лютому, є «останнім дзвіночком безвідповідальної поведінки чиновників і керівництва атомних станцій», каже колишній працівник ЧАЕС, а нині незалежний журналіст Олександр Купний. На його думку, велике везіння, що обвал стався за 80 метрів від об’єкту «Укриття».
«Заходи зі стабілізації, які провели у 2007 році – це все. На цьому їх заморозили. Ніхто більше не відслідковував стан будівельних конструкцій. Ось же реальний факт – дах рухнув і були зафіксовані перевищення норми у 5 і 25 разів по америцію і по цезію», – стверджує Купний.
У 2009 році під час планового ремонту 3-го блоку Рівненської АЕС відбулася аварійна зупинка реактора. Як стверджують екологи, комісія з’ясувала, що під час ремонту керівництво замість клапана безпеки німецького виробництва встановило дешевий клапан, придбаний на одному зі столичних заводів.
«Державна інспекція ядерного регулювання, яка має стежити за цим, писала подання до «Енергоатому», щоб компанія і зокрема керівництво Рівненської АЕС, зробили відповідні кадрові рішення – звільнити або покарати людей, які допустили це порушення, але керівництво станції жодних висновків не зробило», – розповідає координатор енергетичної програми Національного екологічного центру України Артур Денисенко.
На РАЕС із реактором працювали некваліфіковані робітники
На тій же Рівненській АЕС виявили 7 людей, які працювали безпосередньо з реактором, не маючи при цьому відповідної освіти, розповів Радіо Свобода голова ради рівненської громадської організації «Екоклуб» Андрій Мартинюк.
«Вони дивним чином отримали ці посади, які насправді найвідповідальніші на станції, – каже він.– Не дивлячись на всі жорсткі заходи, про які нам весь час розповідають, серед найвідповідальнішого персоналу трапляються ось такі інциденти, як на Рівненській АЕС».
Люди будь-якою ціною хочуть потрапити на АЕС, оскільки там найбільші зарплати у секторі. Водночас вони не мають для цього достатньої кваліфікації й «спричиняють вкрай небезпечну професійну деградацію» у цій сфері, констатує Денисенко.
Наступна аварія на АЕС станеться через людину – режисер Аллан де Алле
Бельгійський режисер, автор стрічок «Чорнобиль назавжди» та «Ласкаво просимо до Фукусіми» Аллан де Алле два роки спілкувався з працівниками різних електростанцій і залишився шокованим від почутого.
«Ми повинні знати, про ці жахливі умови, в яких перебувають працівники станцій. – зауважує режисер. – Впродовж двох років я слухав історії цих робітників. Справді жахливі історії. Люди нещасливі на своїх роботах. Все частіші випадки суїциду. І можу вам сказати, що наступна аварія станеться саме через людей, а не саму станцію. Тому що ми не ставимо безпеку людей і умови роботи на перше місце, бо нікому не потрібно виробляти енергію, всі лише хочуть заробляти гроші».
Надійний реактор має бути позбавлений людського фактору – експерт
В Україні дійсно ніхто не опікується «людським фактором на атомних електростанціях», підтвердив експерт з енергетичних питань Богдан Соколовський. Цим мав би займатись Кабмін, але там умили руки, каже він. Гідної освіти фахівці ядерної енергетики також не отримують, тому що немає вузькоспеціалізованого вищого навчального закладу. Врешті-решт, самі електростанції недостатньо захищені від некваліфікованих кадрів.
«Реактори мають бути такими надійними і захищеними від людського фактору, щоб аварії взагалі не відбувались. А в нас такого нема», – зауважив Соколовський.
Однак, як стверджує провідний експерт з ядерної енергетики організації Greenpeace Ян Хаверкамп, низький рівень культури безпеки – проблема не тільки українська. У багатьох європейських країнах, де є АЕС, також існують проблеми в регулюванні відносин і засобах впливу на кадрові рішення. Поки що зразком безпеки, на думку експерта, є Франція. Найвищого рівня міжнародна організація очікує також від Германії, Швеції та Фінляндії.
Прем’єр-міністр Микола Азаров раніше відзначив, що всі українські АЕС пройшли перевірку міжнародними інспекторами і відповідають всім вимогам ядерної безпеки МАГАТЕ.
Обвал частини покрівлі над машинним залом між 4-м і 3-м енергоблоками ЧАЕС, що стався у лютому, є «останнім дзвіночком безвідповідальної поведінки чиновників і керівництва атомних станцій», каже колишній працівник ЧАЕС, а нині незалежний журналіст Олександр Купний. На його думку, велике везіння, що обвал стався за 80 метрів від об’єкту «Укриття».
Дах рухнув і були зафіксовані перевищення норми у 5 і 25 разів по америцію і по цезіюОлександр Купний
У 2009 році під час планового ремонту 3-го блоку Рівненської АЕС відбулася аварійна зупинка реактора. Як стверджують екологи, комісія з’ясувала, що під час ремонту керівництво замість клапана безпеки німецького виробництва встановило дешевий клапан, придбаний на одному зі столичних заводів.
«Державна інспекція ядерного регулювання, яка має стежити за цим, писала подання до «Енергоатому», щоб компанія і зокрема керівництво Рівненської АЕС, зробили відповідні кадрові рішення – звільнити або покарати людей, які допустили це порушення, але керівництво станції жодних висновків не зробило», – розповідає координатор енергетичної програми Національного екологічного центру України Артур Денисенко.
На РАЕС із реактором працювали некваліфіковані робітники
На тій же Рівненській АЕС виявили 7 людей, які працювали безпосередньо з реактором, не маючи при цьому відповідної освіти, розповів Радіо Свобода голова ради рівненської громадської організації «Екоклуб» Андрій Мартинюк.
«Вони дивним чином отримали ці посади, які насправді найвідповідальніші на станції, – каже він.– Не дивлячись на всі жорсткі заходи, про які нам весь час розповідають, серед найвідповідальнішого персоналу трапляються ось такі інциденти, як на Рівненській АЕС».
Люди будь-якою ціною хочуть потрапити на АЕС, оскільки там найбільші зарплати у секторі. Водночас вони не мають для цього достатньої кваліфікації й «спричиняють вкрай небезпечну професійну деградацію» у цій сфері, констатує Денисенко.
Наступна аварія на АЕС станеться через людину – режисер Аллан де Алле
Бельгійський режисер, автор стрічок «Чорнобиль назавжди» та «Ласкаво просимо до Фукусіми» Аллан де Алле два роки спілкувався з працівниками різних електростанцій і залишився шокованим від почутого.
Ми повинні знати, про ці жахливі умови, в яких перебувають працівники станцій. Люди нещасливі на своїх роботахАллан де Алле
Надійний реактор має бути позбавлений людського фактору – експерт
В Україні дійсно ніхто не опікується «людським фактором на атомних електростанціях», підтвердив експерт з енергетичних питань Богдан Соколовський. Цим мав би займатись Кабмін, але там умили руки, каже він. Гідної освіти фахівці ядерної енергетики також не отримують, тому що немає вузькоспеціалізованого вищого навчального закладу. Врешті-решт, самі електростанції недостатньо захищені від некваліфікованих кадрів.
Реактори мають бути захищеними від людського фактору, щоб аварії взагалі не відбувалисьБогдан Соколовський
Однак, як стверджує провідний експерт з ядерної енергетики організації Greenpeace Ян Хаверкамп, низький рівень культури безпеки – проблема не тільки українська. У багатьох європейських країнах, де є АЕС, також існують проблеми в регулюванні відносин і засобах впливу на кадрові рішення. Поки що зразком безпеки, на думку експерта, є Франція. Найвищого рівня міжнародна організація очікує також від Германії, Швеції та Фінляндії.
Прем’єр-міністр Микола Азаров раніше відзначив, що всі українські АЕС пройшли перевірку міжнародними інспекторами і відповідають всім вимогам ядерної безпеки МАГАТЕ.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
