Прага – Європейські газети інформують, що доля «грошей російських та українських вкладників на Кіпрі» повисла до понеділка, коли Європейський банк може відмовитися від фінансової допомоги банкам Кіпру, якщо Нікосія не ухвалить закон про екстраординарний разовий податок зі вкладів понад 20 тисяч євро. Чому серед українців панує «валізовий настрій», чи схаменеться нарешті влада в Києві і почне думати про те, як зупинити «витік інтелекту» та «втечу робочих рук» з України, запитують на сторінках європейських видань експерти й самі українські емігранти. Хоча Міністерство закордонних справ України, у відповідь на звіт ЄС від середи, рапортує в пресі про нібито «реалізацію європейських реформ у державі».
Австрійська Die Presse інформує, що Європейський центральний банк попереджає Кіпр про його можливу відмову від фінансової допомоги банкам цієї країни вже у понеділок у разі відсутності на цей момент якогось плану порятунку фінансів цієї країни-члена ЄС. Як пояснює видання, криза загострилася після того, як Нікосія у вівторок відмовилася ухвалити в парламенті двоступеневий екстраординарний разовий податок на вклади. Тепер, за даними преси, в Нікосії роздумують над «планом Б», що має на меті перекласти весь тягар разового податку на вклади в понад 100 тисяч євро. Не виключено, що такий проект може бути розглянутий в Нікосії вже найближчими годинами. Переговори влади Кіпру в Москві не дали поки що ніякої конкретики, але викликали невдоволення в ЄС. У Кремлі сподіваються на корективи в планах ЄС із цього приводу. Канцлер Німеччини Анґела Меркель, яку цитує газета з Відня, наполягає на тому, щоб клієнти кіпрських банків зі вкладами в понад 100 тисяч євро взяли участь в оздоровленні фінансів Кіпру через разовий податок. Di Presse також наголошує, що «багато російських і українських громадян вклали гроші в банки Кіпру через низькі податки й високі відсотки або заснували на острові свої бізнеси». Газета також зауважує, що великим вкладникам загрожують значні втрати на Кіпрі в разі ухвалення закону про разовий податок. Експерти оцінюють втрати українських вкладників у 100-200 мільйонів доларів, а російських – у понад 2 мільярди доларів.
Європейське видання GlobalVoices попереджає у матеріалі Вероніки Хохлової про посилення на найближчу перспективу вже й зараз негативних для України еміграційних тенденцій. Понад шість з половиною мільйонів українців, як свідчать дані Міжнародної організації з міграції (IOM) є іммігрантами в чужих країнах. Населення України у приблизно 45 мільйонів осіб на сьогодні щороку скорочується на майже 330 тисяч людей. Така демографічна тенденція вкрай небезпечна для України, кажуть експерти й численні учасники дискусій на цю тему в соціальних мережах. Тут ідеться про небажання українських олігархів та іноземних інвесторів, зокрема в металургії України, вкладати гроші в модернізацію, про катастрофічний занепад інфраструктури держави, що не зазнала докорінної реконструкції з радянських часів. На думку багатьох спостерігачів і журналістів з України, «серед українських олігархів переважають нині панічні настрої, і вони не знають, що їм робити далі. Більшість із них готуються втікати, бо не мають сміливості протистояти чинному режимові». Учасники дискусій на цю тему в соціальних мережах мають переважно песимістичні настрої щодо можливості якось зупинити втечу з України її здорової, найбільш працездатної частини населення. Серед головних причин еміграції з України називають беззаконня, корупцію, широкомасштабне свавілля влади («сім’ї» Януковича), яка ставить собі за мету лише власне збагачення за рахунок українців… Дехто з учасників обговорень попереджає навіть, що українцям варто тікати швидше, поки влада не запровадила податок на еміграцію.
Польська Gazeta Wyborcza повідомила, що українське Міністерство закордонних справ, у відповідь на звіт Європейської комісії від середи з критикою України, заявило, що в державі відбуваються реформи, спрямовані на зближення з ЄС та підписання Києвом угоди з Брюсселем щодо асоціації. У звіті Єврокомісії про політику «Східного партнерства» ЄС зазначено, що Україна вже не є лідером євроінтеграції серед шістьох східноєвропейських партнерів Брюсселя і такі країни, як Грузія, Молдова вже тут випереджають Київ у темпах наближення до ЄС. У МЗС України, у відповідь на звіт Єврокомісії, запевняють, що Київ буде готовий до підписання угоди з Європейським Союзом у листопаді на саміті ЄС у Вільнюсі.
Австрійська Die Presse інформує, що Європейський центральний банк попереджає Кіпр про його можливу відмову від фінансової допомоги банкам цієї країни вже у понеділок у разі відсутності на цей момент якогось плану порятунку фінансів цієї країни-члена ЄС. Як пояснює видання, криза загострилася після того, як Нікосія у вівторок відмовилася ухвалити в парламенті двоступеневий екстраординарний разовий податок на вклади. Тепер, за даними преси, в Нікосії роздумують над «планом Б», що має на меті перекласти весь тягар разового податку на вклади в понад 100 тисяч євро. Не виключено, що такий проект може бути розглянутий в Нікосії вже найближчими годинами. Переговори влади Кіпру в Москві не дали поки що ніякої конкретики, але викликали невдоволення в ЄС. У Кремлі сподіваються на корективи в планах ЄС із цього приводу. Канцлер Німеччини Анґела Меркель, яку цитує газета з Відня, наполягає на тому, щоб клієнти кіпрських банків зі вкладами в понад 100 тисяч євро взяли участь в оздоровленні фінансів Кіпру через разовий податок. Di Presse також наголошує, що «багато російських і українських громадян вклали гроші в банки Кіпру через низькі податки й високі відсотки або заснували на острові свої бізнеси». Газета також зауважує, що великим вкладникам загрожують значні втрати на Кіпрі в разі ухвалення закону про разовий податок. Експерти оцінюють втрати українських вкладників у 100-200 мільйонів доларів, а російських – у понад 2 мільярди доларів.
Європейське видання GlobalVoices попереджає у матеріалі Вероніки Хохлової про посилення на найближчу перспективу вже й зараз негативних для України еміграційних тенденцій. Понад шість з половиною мільйонів українців, як свідчать дані Міжнародної організації з міграції (IOM) є іммігрантами в чужих країнах. Населення України у приблизно 45 мільйонів осіб на сьогодні щороку скорочується на майже 330 тисяч людей. Така демографічна тенденція вкрай небезпечна для України, кажуть експерти й численні учасники дискусій на цю тему в соціальних мережах. Тут ідеться про небажання українських олігархів та іноземних інвесторів, зокрема в металургії України, вкладати гроші в модернізацію, про катастрофічний занепад інфраструктури держави, що не зазнала докорінної реконструкції з радянських часів. На думку багатьох спостерігачів і журналістів з України, «серед українських олігархів переважають нині панічні настрої, і вони не знають, що їм робити далі. Більшість із них готуються втікати, бо не мають сміливості протистояти чинному режимові». Учасники дискусій на цю тему в соціальних мережах мають переважно песимістичні настрої щодо можливості якось зупинити втечу з України її здорової, найбільш працездатної частини населення. Серед головних причин еміграції з України називають беззаконня, корупцію, широкомасштабне свавілля влади («сім’ї» Януковича), яка ставить собі за мету лише власне збагачення за рахунок українців… Дехто з учасників обговорень попереджає навіть, що українцям варто тікати швидше, поки влада не запровадила податок на еміграцію.
Польська Gazeta Wyborcza повідомила, що українське Міністерство закордонних справ, у відповідь на звіт Європейської комісії від середи з критикою України, заявило, що в державі відбуваються реформи, спрямовані на зближення з ЄС та підписання Києвом угоди з Брюсселем щодо асоціації. У звіті Єврокомісії про політику «Східного партнерства» ЄС зазначено, що Україна вже не є лідером євроінтеграції серед шістьох східноєвропейських партнерів Брюсселя і такі країни, як Грузія, Молдова вже тут випереджають Київ у темпах наближення до ЄС. У МЗС України, у відповідь на звіт Єврокомісії, запевняють, що Київ буде готовий до підписання угоди з Європейським Союзом у листопаді на саміті ЄС у Вільнюсі.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
