Брюссель – Викорінення корупції та створення сприятливого бізнес-клімату дозволили б Україні відчути вигоди асоціації з ЄС вже в недалекій перспективі. Тим часом, перешкоджати народу цієї країни прагнути членства в ЄС – несправедливо. Тим паче, що угода про асоціацію з ЄС вимагає від України переходу на більшість європейських норм та законів, навіть без надії на отримання нею статусу країни-кандидата. Так заявляє в інтерв’ю Радіо Свобода голова зовнішньополітичного відомства Польщі Радослав Сікорський.
– У випадку, якщо Україна вчинить «по-вірменськи», тобто, поверне в бік Митного союзу, і її угоду з ЄС спіткає провал, чи не позбавить це змісту всю ініціативу «Східного партнерства», адже там залишаться тільки Молдова та Грузія?
– Власне, Україна наразі – це найбільш прогресуюча держава, бо вона вже має готовий текст угоди про асоціацію, який погодили під час головування Польщі в Євросоюзі. Натомість, Молдова та Грузія тільки сподіваються парафувати такий текст. Отже, те, що Ви називаєте «провалом», насправді означатиме, що Грузія і Молдова тільки піднімуться до нинішнього рівня України.
– Чи не складно пропонувати Києву асоціацію, вигоди від якої будуть відчутні лише у майбутньому, тим часом, як свої каральні заходи Росія застосовує одразу?
– Із нами (Польщею) була така ж ситуація. Відомо, що наша асоціативна угода, укладена в 90-х роках, як передбачалося, була розроблена на нашу користь. А згодом виявилося, що ми могли експортувати, скажімо, скільки завгодно супутникових антен, але не товари, з якими ми були конкурентноздатними. Тож, ми відверто зауважували нашим українським партнерам, що їм слід викорінити корупцію та створити кращі умови для бізнесу. Тоді, від угоди про асоціацію вони могли б мати переваги вже в недалекій середньотерміновій перспективі.
– Чи вважаєте Ви, що 49-й пункт Копенгагенської угоди ЄС, де мовиться, що будь-яка держава Європи може приєднатися до Євросоюзу, має згадуватися у декларації Вільнюського саміту?
– Я не знаю, але маю думку, що нам не слід вагатися повторювати наші власні закони та наші засадничі угоди. Є ще й угода, колись укладена в Римі, де теж мовиться, що європейська країна може подавати заявку (на членство в ЄС). Не слід перешкоджати людям (прагнути членства), це було б несправедливо.
– В такому разі, коли держави повинні просити членства?
– Пам’ятаймо про наростання труднощів, які з’являються у держав, що стають на шлях реалізації своїх європейських сподівань. Коли у 80-х роках Іспанія приєдналася до ЄС, вона спочатку стала членом співдружності, а вже потім мала 3-5 років для переходу на всі європейські закони та регуляторні норми. Ми, поляки, коли приєднувалися, то були зобов’язані перейти на ці закони й норми до вступу. Нинішні країни, що плекають надії на вступ до ЄС, впроваджують у себе засади Європейського союзу ще перебуваючи у статусі держав-кандидатів. Україну ж попросили адаптуватися до більшості європейських засадничих норм і законів, навіть без надії на отримання статусу країни-кандидата.
Інтерв’ю підготували Rikard Jozwiak та Віталій Єреміца
– У випадку, якщо Україна вчинить «по-вірменськи», тобто, поверне в бік Митного союзу, і її угоду з ЄС спіткає провал, чи не позбавить це змісту всю ініціативу «Східного партнерства», адже там залишаться тільки Молдова та Грузія?
– Власне, Україна наразі – це найбільш прогресуюча держава, бо вона вже має готовий текст угоди про асоціацію, який погодили під час головування Польщі в Євросоюзі. Натомість, Молдова та Грузія тільки сподіваються парафувати такий текст. Отже, те, що Ви називаєте «провалом», насправді означатиме, що Грузія і Молдова тільки піднімуться до нинішнього рівня України.
– Чи не складно пропонувати Києву асоціацію, вигоди від якої будуть відчутні лише у майбутньому, тим часом, як свої каральні заходи Росія застосовує одразу?
Ми відверто зауважували нашим українським партнерам, що їм слід викорінити корупцію та створити кращі умови для бізнесу
– Чи вважаєте Ви, що 49-й пункт Копенгагенської угоди ЄС, де мовиться, що будь-яка держава Європи може приєднатися до Євросоюзу, має згадуватися у декларації Вільнюського саміту?
– Я не знаю, але маю думку, що нам не слід вагатися повторювати наші власні закони та наші засадничі угоди. Є ще й угода, колись укладена в Римі, де теж мовиться, що європейська країна може подавати заявку (на членство в ЄС). Не слід перешкоджати людям (прагнути членства), це було б несправедливо.
– В такому разі, коли держави повинні просити членства?
– Пам’ятаймо про наростання труднощів, які з’являються у держав, що стають на шлях реалізації своїх європейських сподівань. Коли у 80-х роках Іспанія приєдналася до ЄС, вона спочатку стала членом співдружності, а вже потім мала 3-5 років для переходу на всі європейські закони та регуляторні норми. Ми, поляки, коли приєднувалися, то були зобов’язані перейти на ці закони й норми до вступу. Нинішні країни, що плекають надії на вступ до ЄС, впроваджують у себе засади Європейського союзу ще перебуваючи у статусі держав-кандидатів. Україну ж попросили адаптуватися до більшості європейських засадничих норм і законів, навіть без надії на отримання статусу країни-кандидата.
Інтерв’ю підготували Rikard Jozwiak та Віталій Єреміца
| Передрук з "Радіо Свобода" |
