Саміт у Ризі стане «холодним душем» для України, Молдови й Грузії – експерт

Брюссель – «Холодним душем» і пробудженням від періоду євроромантизму стане для Грузії і Молдови саміт «Східного партнерства» в Ризі, прогнозують експерти. Такий же ефект він може мати для України, додають вони. До цієї події, що відбувається раз на два роки, Молдова підійшла в стані, коли проєвропейські настрої всередині її суспільства суттєво впали, й вона стала полем для розгортання пропагандистської війни Росії. Тим часом Грузія, як і Україна, сподівалась отримати в Ризі безвізовий режим з ЄС, який Молдова вже має. Проте цього, імовірно, не станеться через позицію Німеччини, Франції та деяких інших країн Євросоюзу.

Європейський союз спільно з партнерами з Грузії, Молдови та України проводить останні «звірки годинників» напередодні саміту «Східного партнерства» в Ризі 21-22 травня. ЄС запевняє, що в латвійській столиці вкотре висловить свою підтримку країнам Східного партнерства. При цьому, Росію в новій термінології Євросоюзу називають «сусідом сусідів».

Єврокомісар з питань європейської політики сусідства Йоганнес Ган наголосив, виступаючи в Європарламенті після зустрічі з грузинським президентом Ґіорґі Марґвелашвілі: «Ми завжди намагатимемося мати якнайкращі відносини з країнами-сусідами наших сусідів. Але ми ніколи не надаватимемо їм право вето на відносини Євросоюзу з власними сусідами. Наші сусіди мають бути спроможними робити свій суверенний вибір».

Втім, загальні фрази й самі лише слова підтримки більше не вдовольняють уряди й громадськість східних партнерів Євросоюзу, які мають амбіції повномасштабної інтеграції в це об'єднання аж до набуття членства, нехай і у віддаленій часовій перспективі.

Аналітик Центру досліджень європейської політики Стівен Блокманс у коментарі Радіо Свобода наголосив, що ані Молдові, ані Грузії, як і, до речі, Україні не варто покладати великих сподівань на Ризький саміт. Підставою для цього є брак політичної волі всередині ЄС ухвалювати будь-які конкретні рішення щодо нових зобов'язань перед цими країнами, каже аналітик.

«На цьому саміті ці країни точно не отримують підтвердження перспективи свого членства в ЄС, навіть у якійсь завуальованій формі. Вони так само не можуть розраховувати на якісь інші конкретні пропозиції, окрім хіба що запровадження поглиблених та всеохопних зон вільної торгівлі з ЄС, щодо чого останній взяв на себе зобов'язання», – пояснює експерт.

Стівен Блокманс додає, що існує ймовірність закріплення в підсумковій декларації саміту зобов'язань щодо початку реальної дії угод про спільний авіаційний простір між цими країнами та Євросоюзом. Проте поки що це не підтверджена інформація.

Глибинні причини такої позиції ЄС варто шукати у його відносинах із Росією, переконані європейські експерти.

Саміт може завершитися без схвалення декларації – дипломат

Завідувач кафедри досліджень європейської політики сусідства Коледжу Європи Тобіас Шумахер каже, що Молдову, Грузію та Україну може розчарувати позиція Німеччини та Франції. Лідери саме цих країн можуть обстоюваювати більш розмитий, загальний варіант спільного підсумкового документа, який би не дратував Росію.

«Візит канцлера Меркель 10 травня до Москви залишив відчуття, що Німеччина вже пробує якимось чином віддати належне інтересам Росії, принаймні, до певної міри. Звісно, не поступаючись позицією ЄС щодо санкцій. У цьому дуже сильно зацікавлена як Німеччина, так і Франція. І це їхні суто економічні інтереси», – пояснює аналітик.

Анґела Меркель та Володимир Путін на спільній прес-конференції в Москві, 10 травня 2015 року

Представник України при ЄС Костянтин Єлісєєв взагалі допускає, що на Ризькому саміті спільна підсумкова декларація може бути не ухвалена.

Експерт Центру європейської політики в Брюсселі Аманда Пол переконана: якщо саміт у Ризі закінчиться без ухвалення спільної заяви, це стане політичною катастрофою. На її думку, Грузія й Молдова, як і Україна повинні отримати сильні меседжі підтримки й конкретні пропозиції в латвійській столиці.

«Це буде катастрофа для ЄС, якщо Ризький саміт закінчиться без ухвалення спільної декларації. Це буде дуже хибний сигнал. Цей документ, навпаки, мав би містити сильні меседжі підтримки й визнання фундаментальних геополітичних змін у Європі після останнього саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі. І це потрібно сьогодні як Україні, так і Грузії та Молдові, тобто всім країнам, які прагнуть колись вступити в ЄС», – вважає експерт.

Грузія, як і Україна, не отримає в Ризі безвізового режиму – проект документа

Як і Україна, Грузія сподівалася отримати в Ризі щонайменше підтвердження чітких термінів надання їй безвізового режиму з ЄС у разі успішного виконання другої фази «Плану візової лібералізації».

Натомість, у тому проекті підсумкової декларації саміту, з яким вдалося ознайомитися Радіо Свобода, міститься лише загальне формулювання без дат і крайніх термінів: «Учасники саміту сподіваються на завершення виконання Грузією та Україною другої фази їхніх «Планів візової лібералізації», що передбачає реалізацію всіх необхідних реформ та відповідність усім критеріям».

Екс-заступник міністра закордонних справ Грузії, експерт з питань Євросоюзу Леван Бодзашвілі вважає, що ЄС побоюється не лише можливості нової ескалації Росією конфлікту в Україні, але й можливого напливу нелегальних мігрантів. Це також гальмує візовий прогрес, переконаний він.

«ЄС побоюється потоку нелегальних мігрантів через ситуацію в Україні та якоюсь мірою у Грузії. Але це не повинно бути приводом для відмови цим країнам у євроінтеграції. Це буде дуже поганий сигнал для громадськості цих країн. Євросоюз мав би їх, навпаки, підтримати. Ці країни таки виконують свої домашні завдання й проводять реформи», – вважає Леван Бодзашвілі.

У Молдові падає підтримка євроінтегрції та активно діє пропаганда Росії – експерти

Попри ці сумніви й непевності, грузинське суспільство зберігає поки що свою позитивну налаштованість щодо політики зближення з ЄС, відзначає грузинський експерт. А ось у Молдові ситуація відрізняється.

Молдавський експерт з питань ЄС, аналітик Expert-Grоup Діоніс Ченуша у коментарі Радіо Свобода звернув увагу на падіння рівня підтримки євроінтеграції в молдавському суспільстві.

«Нинішній молдавський уряд «Альянсу за європейську Молдову» стикнувся з такою проблемою, що підтримка європейських перспектив в Молдові падає. Останні соціологічні опитування показують, що вона тримається на рівні 40% у той час, як, і це набагато гірше, ідею вступу в Євразійський економічний союз, зокрема, Митний союз, підтримують понад 50% населення», – каже Діоніс Ченуша.

«Дні Європи» у Молдові, 11 травня 2015 року

Головний редактор молдавського тижневика Ziarul de Garda Аліна Раду зауважує, що в Молдові російська пропаганда поширюється напрочуд активно, й там фактично розгортається ціла інформаційна війна за розум людей.

«Пропагандистська війна, яка відбувається в Україні, давно почалася й у Молдові. У нашій країні ретранслюється велика кількість російських телеканалів, які багато годин на тиждень показують російську пропаганду. Багато мешканців країни просто нею отруєні, вони її жертви. Молдові потрібно неодмінно очистити свій ефір», – вважає Аліна Раду.

Вона наголошує, що Молдові сьогодні потрібні фінанси та моніторинг проведення реформ Євросоюзом. Гарантії такої підтримки країна очікує отримати на саміті Східного партнерства.

«Молдова повинна закінчити реформу юстиції, прокуратури, системи органів із захисту прав людини, у нас і цим великі проблеми. І молдавський уряд поки що не переконав нас, що він повністю цю реформу проведе, її потрібно закінчити. Молдові для цього, звісно, потрібні кошти, але також їй потрібен дуже строгий моніторинг», – каже журналіст.

Діоніс Ченуша підсумовує, що нинішній саміт «Східного партнерства» покладе край періоду великих надій та сподівань на ЄС у таких країнах, як Грузія, Молдова та Україна, й стане «холодним душем» для тих, хто просував програму Східного партнерства.