ЄС та європейський бізнес готуються до впровадження нового режиму санкцій США щодо Росії, після того як президент Дональд Трамп неохоче підписав ухвалений Конгресом законопроект.
Крок Вашингтона обурив Москву, де прем’єр-міністр Медведєв назвав санкції “повномасштабною торговельною війною” і поскаржився, що адміністрація Трампа “повністю безсила”
Бізнес-кола у Європі, які ведуть справи з Росією, очевидно прагнуть лобіювати проти санкцій, але політична більшість у Європі, значною мірою, підтримує американський законТімоті Еш, BlueBay Asset Management
Європейські політики висловили застереження щодо можливого негативного впливу американських санкцій, але Брюссель наголошує, що США та ЄС повинні діяти спільно, аби змусити Росію поважати міжнародні закони.
Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер сказав у середу, що США у новому законі про санкції щодо Росії врахували деякі застереження ЄС, але Брюссель буде готовий до відповідних дій, якщо санкції зачіпатимуть економічні інтереси Євросоюзу.
Раніше у Європі висловлювали стурбованість долею контрактів європейських компаній з Росією, зокрема багатомільярдного проекту побудови газопроводу “Північний потік-2” з Росії до Німеччини по дну Балтійського моря.
Погляд інвесторів
Тімоті Еш, представник інвестиційної компанії BlueBay Asset Management, відповідальний за стратегію на нових ринках, висловив “Голосу Америки” думку, що бізнес-кола Європи назагал визнають потребу санкцій щодо Росії.
В інтерв’ю у Лондоні про запровадження нових американських санкцій він сказав, що Велика Британія, хоч і почала процес виходу з ЄС, буде і далі підтримувати режим санкцій Євросоюзу.
“Голос Америки”.: Якого впливу від нових санкцій очікують європейські компанії?
Тімоті Еш: У найближчій перспективі вони напевне не матимуть надзвичайно великого впливу. Одразу після того, як президент Трамп їх підписав нічого фактично не змінюється. Але у подальшій перспективі це досить важливо. Закон кодифікує санкції - ускладнює можливість їх скасування. Якщо пригадати закон про санкції, відомий як поправка “Джексона-Веніка”, він протримався 30 років. Перша фаза теперішніх санкцій, запроваджена після російського вторгнення в Крим, а потім на Донбасі, могла бути скасована указом президента дуже легко. Отже бізнес-кола на Заході тепер враховуватимуть, що санкції на довго. Я вважаю, що західні компанії, які інвестували в Росію, будуть тепер двічі зважувати перед тим, як починати нові проекти. На можливості інвесторів у Росію це впливатиме дуже суттєво. Для Росії, яка економічно потерпає вже 4-5 років через низькі ціни на нафту, проблеми зі структурними реформами та через неприятливі геополітичні умови зі слабким економічним зростанням - це означає, що імовірність відродження російської економіки ще менша.
Г.А.: Чи може це спричинити нову хвилю втечі західного капіталу з Росії?
Т.Е.: Я не певен, що капітал втікав до цього часу. Він просто не надходив. Напруженість у геополітичних взаєминах між Росією та Заходом вже давно змушувала західних інвесторів до обережності. Перед тим, як розбудовувати активи в Росії інвесторам треба було дуже добре все обмірковувати стан і перспективи геополітики. Ті, хто хотів інвестувати в Росію 2013-14 року, напевне відкладали рішення, а теперішній американський закон про санкції змусить багатьох відкласти плани далі на невизначене майбутнє. Процес інвестицій в Росію буде заморожений. Цікаво, що в цій ситуації росіяни почали більше самі виводити гроші з Росії.
Г.А.: Німеччина, Австрія обурювалися впливом нових санкцій США на Європу? Для них це серйозна проблема?
Т.Е.: Я знаю, що законопроект Конгресу був дещо змінений у відповідь на застереження, висловлені європейцями. Я так розумію, що певною мірою це вгамувало стурбованість Європи. Але також я вважаю, що є розуміння причин того, чому Конгрес США вважав за потребне схвалювати такий закон. Це частково відображає брак довіри до адміністрації Трампа. Але це також відображає відчуття на Заході, що Росія поводилася недоброзичливо до України і до Заходу взагалі. Я би також вказав, що у Європі, навіть в кожній окремій країні, погляди різняться.
Очевидно, що деякі бізнес-кола не хочуть жодних санкцій - в Німеччині наприклад. Очевидно, що вони лобіюють дуже активно, щоб не запроваджували принаймні додаткові санкції, а також за пом’якшення вже існуючих. Але я вважаю, що було б помилкою стверджувати, що Європа виступає проти цих санкцій Конгресу США. Я вважаю, що у Європі є значна підтримка. Колишній прем’єр-міністра Данії, який очолював НАТО, Андерс Фоґ Расмуссен написав нещодавно дуже переконливу статтю у Financial Times, аргументуючи потребу нових санкцій. Ті бізнес-кола у Європі, які ведуть справи з Росією, очевидно прагнуть лобіювати проти санкцій, але політична більшість у Європі, значною мірою, підтримує американський закон.
Г.А.: Наскільки важко підприємцям виконувати санкції?
Т.Е.: Така компанія як BlueBay має перевагу, бо наші інвестиції "гарячі" і їх легко рухати. Теоретично ми можемо швидко зайти і вийти. Ми в фізичні активи не інвестуємо. Отже для різних бізнесів це по-різному. Я припускаю, що коли ви інвестували у фізичні активи чи у торгівлю в Росії до 2013-го, коли відносини Росії із Заходом були набагато сприятливіші, то вас подальший розвиток подій напевне застав зненацька і неприємно здивував. Очевидно, що ті компанії, які вже вклали гроші, були не дуже задоволені. Очевидно, що їм краще було б без санкцій. Але я вважаю, що зрештою західний бізнес розуміє, що дружні взаємини Заходу з Росією були би чудові, вигідні. Нам не допомагає те, що російські військові контингенти зараз протистоять західним. Дехто вказує, що Росія намагається підірвати західні інституції, західну демократію, підірвати НАТО. Усі ті інституції були основою миру й стабільності у Західній Європі і в межах атлантичного альянсу з часу Другої світової війни. Бізнес процвітав разом з розвитком тих інституцій і завдяки їм. Я вважаю, що зрештою західні бізнес-кола розуміють, що і чому роблять західні политчні кола, які намагаються підштовхнути Росію до іншої політики, коли йдеться про безпеку, мир та демократію.
Дивіться також: Експерт: чому витік інформації у ЗМІ щодо надання Україні летальної зброї свідчить, що план насправді рухається нелегко.
