Процес реформи Ради Безпеки ООН набув нового поштовху цього тижня. Головуюча на засіданні Генасамблеї ООН голова МЗС Еквадору Марія Фернанде Еспіноза Гарсес підтримала реформу Ради Безпеки ООН і призначила посла ОАЕ Закей Нусейбеї в якості її координатора. "РБ має адаптуватись до нової політичної реальності. РБ ООН має стати більш представницьким органом, більш ефективним та прозорим", - заявила Еспіноза.
Вона підкреслила: "Щонайменше 80 світових лідерів під час загальних дебатів ООН у вересні наголосили на необхідності такої реформи".
Під час засідання цього тижня, чотири потужні країни - Бразилія, Індія, Японія та Німеччина виступили зі спільною заявою про те, що від розмов про реформу РБ ООН варто перейти до справи.
"Нам потрібна законна та представницька ООН, щоб допомагати у поновленні довіри до світового управління та співпраці. Нам потрібне представницьке РБ ООН", - йдеться у заяві Німеччини.
Для того, щоб розблокувати процес, представник Індії запропонував на Генеральній асамблеї ООН затвердити відповідну процедуру, яка не дозволить фактичне блокування реформи.
Виступаючи у ООН цього тижня радник Постійного представництва України при ООН Едуард Фесько озвучив пропозиції України стосовно реформи. Серед них, зокрема, надати Східноєвропейській регіональній групі щонайменше одне місце в РБ ООН а також переглянути вето в РБ ООН. "без справжньої реформи Рада буде приречена втратити свої актуальність та позиції", - заявив Фесько.
Президент США двічі виступав в ООН і обидва рази наголошував на реформі організації і в основному наголошував на тому, що від 22 до 28% фінансування організації надходить від США.
ООН уособлює міжнародне верховенство права. Рада Безпеки ООН залишається важливим джерелом легітимізації міжнародних дій, однак Раду Безпеки, яка практично не змінювалась з 1965 року, часто критикують за неефективність і, те, що вона не встигає за змінами світової геополітики.
РБ ООН складається з 5 постійних членів, які мають право вето – це Британія, Китай, Франція, Росія та США, а також 10 непостійних членів, обраних на дворічній основі від регіонів.
Дебати стосовно ефективності Ради безпеки ООН посилились після незаконної анексії Криму Росією, коли вона почала використовувати право вето для блокування рішень РБ ООН з України. Зокрема, Росія в 2014 році, заветувала рішення РБ ООН стосовно незаконності так званого референдуму в Криму. Резолюцію, яка підтверджує приналежність Криму Україні було прийнято на Генеральній асамблеї ООН. Росія також заветувала низку резолюцій РБ, які могли зашкодити режиму Башара Асада в Сирії.
Така поведінка Росії призводить до дискредитації РБ ООН, заявляла в 2015 році тогочасна посол США при ООН Саманта Пауер.
Дивіться також: Українська журналістка Анастасія Станко отримує престижну міжнародну премію
