Рада Безпеки ООН провела відкриті дебати міністерського рівня «Сприяння та зміцнення верховенства права в підтримці міжнародного миру та безпеки: верховенство права між націями». Дебати відкрив Генеральний Секретар ООН Антоніу Гутерріш. Серед ключових спікерів була і президентка Міжнародного суду ООН Джоан Доног’ю.
Перші подібні дебати Ради Безпеки відбулися ще у 2003-му. З того часу Радбез проводить такі тематичні дискусії кожні кілька років. Зазвичай під час засідання учасники обговорюють механізми, які є в ООН для зміцнення верховенства права: миротворчі місії, Міжнародний суд ООН, Міжнародний кримінальний суд, а також спецсуди та трибунали.
Від початку повномасштабного російського вторгнення низка інструментів була застосована і в контексті України. Зокрема, 26 лютого Україна порушила справу проти Росії у Міжнародному суді ООН, який 16 березня наказав Росії негайно призупинити вторгнення.
2 березня прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан оголосив, що продовжить розслідування ситуації в Україні після отримання звернень від 39 держав-учасниць МКС.
На початку березня після проведення термінових дебатів щодо ситуації з правами людини в Україні внаслідок російської агресії Рада з прав людини створила Незалежну міжнародну слідчу комісію щодо України. В її обов’язки входить розслідування «усіх передбачуваних порушень і зловживань правами людини, порушення міжнародного гуманітарного права та пов’язаних злочинів у контексті агресії проти України з боку Російської Федерації», а також збереження інформації, документації та доказів таких порушень та зловживань з огляду на будь-які майбутні судові процеси.
14 листопада Генеральна Асамблея ухвалила резолюцію, в якій рекомендує створити реєстр для документування збитків, «заподіяних міжнародно-протиправними діями Росії в Україні або проти України».
Незважаючи на те, що Україна не є членом Радбезу, її запросили до участі в дебатах. Україну представляла перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова. У своєму виступі вона багато говорила про притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини. «Тема цих дебатів – просування та зміцнення верховенства права. А про яке верховенство права можна говорити без справедливості? Уявіть собі матір, яка щойно втратила свою новонароджену дитину, як це сталося в Запорізькій області, коли Росія в листопаді обстріляла пологовий будинок. Очевидно, що їй потрібна справедливість, їй потрібні відповіді на її питання, їй потрібно знати, що винні у цьому жахливому злочині будуть покарані», - зазначила вона.
За словами Джапарової, підзвітність та відновлення справедливості є одними з ключових пунктів формули миру, яку запропонував президент Володимир Зеленський. І єдиний спосіб досягти цієї мети - притягнути російських воєнних злочинців до відповідальності, як це було з нацистським керівництвом. І лідерство США, Франції, Великої Британії та Радянського Союзу, які підписали угоду про створення військового трибуналу, переконана Джапарова, зробило це можливим після Другої світової. «Це те, що ми маємо зробити зараз, створити трибунал щодо злочину агресії Росії проти України», - додала вона та закликала країни-члени ООН підтримати відповідну резолюцію.
Тема України лунала практично в кожному виступі. Зокрема постійна представниця США при ООН Лінда Томас-Грінфілд заявила, що немає жодної міжнародно-правової підстави для російського вторгнення в Україну. «Росія порушила статут Організації Об’єднаних Націй, а її військові сили скоїли воєнні злочини в Україні. Генеральна Асамблея потужно підтримала резолюцію, яка чітко та однозначно засудила незаконні так звані «референдуми». Не дивно, що багато країн не певні, що статут ООН та фундаментальні принципи, на яких організація була створена – дотримані. Ми повинні притягнути Росію до відповідальності, так само як ми маємо притягнути до відповідальності усіх тих, хто не поважає суверенітет, територіальну цілісність, права людини та фундаментальні свободи людини», - додала вона.
Девід Рутлі, міністр Великої Британії у справах Америки та Карибського басейну, зазначив, що статут ООН містить статті, які зобов’язують країни-члени не погрожувати та не використовувати силу проти територіальної цілісності чи політичної незалежності будь-якої країни. І усі суперечки мають розв’язуватися мирним шляхом. «Це принципи, які ми зобов’язалися виконувати. І незважаючи на всі трагедії та кровопролиття останніх восьми десятиліть, правдою є те, що кількість смертей у державних конфліктах впала на 95% між 1946 і 2020 роками. І, незважаючи на те, що багато країн – насправді переважна більшість – продемонстрували, наскільки серйозно вони сприймають свої зобов’язання за Статутом ООН, кілька продовжують демонструвати свою зневагу до міжнародного порядку та верховенства права», - заявив він.
Незаконне вторгнення Росії в Україну є особливо яскравим прикладом цього, додав Рутлі. Своїм неспровокованим вторгненням, фіктивними референдумами та незаконними спробами анексії Росія продемонструвала зневагу до своїх зобов’язань за Статутом ООН. «Це стає ще кричущим через те, що Росія є постійним членом цієї Ради, що несе з собою особливу відповідальність», - зазначив він.
Рутлі переконаний, що будь-яке порушення Статуту ООН та його фундаментальних принципів «становить загрозу для всіх нас». Саме тому зараз, як ніколи, міжнародне співтовариство має об’єднатися, щоб підтвердити підтримку Статуту ООН і верховенства права.
Форум