Школярам розповідали про особливість шин гоночних авто
Віднедавна проект почав співпрацювати з Indycar – компанією, що організовує у США автоперегони класу «Формула-1» . Таким чином учасники програми отримали змогу перевірити на практиці отримані теоретичні знання з науки і техніки.
Ці гоночні автомобілі здатні розвивати швидкість 320 кілометрів на годину. Роздивитися їх зблизька випадає не кожному, тим більше дізнатися про те, як вони влаштовані. Але учням цієї школи пощастило – вони провели урок на трасі балтиморського етапу перегонів Indycar.
Під наметом школярам розповідали про особливість шин гоночних авто. За допомогою спеціальних датчиків вони перевіряли силу тертя між гумою та треком, порівнюючи гладкі і шорсткі матеріали.
10-річна учениця Дженейджін Довтрі мріє стати інженером, тож їй було цікаво заглибитися у специфіку шин:
«У спортивних автомобілів шини гладкі, тому вони швидко їздять але лише по вулицях, звичайні мають пази в шинах і можуть легко проїхати будь-де».
Вчителька Кетрин Спайві вважає такі практичні уроки надзвичайно важливими в навчальному процесі. Адже учні дізнаються, як теорія, яку вони вивчають у школі, застосовується у реальному житті:
«Це дає їм можливість на практиці застосувати наукові знання, отримані на уроці, і вони мають нагоду побачити про що ми говоримо, коли ми вивчаємо безпеку, тертя і рух».
На прикладі спортивних автомашин діти можуть чимало дізнатися про науку і техніку, – говорить автогонщик Ед Карпентер:
«Все, що ми робимо з цими автомобілями: чи встановлюємо системи безпеки на випадок аварії чи механізми набору швидкості, усе це орієнтований на інженерів спорт, в основі якого лежить математика і природничі науки».
Вчителька Кетрин Спайві вважає такі практичні уроки надзвичайно важливими в навчальному процесі. Адже учні дізнаються, як теорія, яку вони вивчають у школі, застосовується у реальному житті.
Пояснює керівник проекту Вінс Бертрам:
«Одна справа насолоджуватися перегонами, але коли вони починають розуміти технічні аспекти, і яким чином ці машини сконструйовані й зібрані, школярі починають цим захоплюватися».
Чимало уваги на заняттях приділяють вивченню систем безпеки на гоночних треках. Використовуючи папір, пінопласт, солому і клей, діти створюють власні моделі захисних бар’єрів. Відтак спеціальний прилад вимірює силу захисної стіни при ударі автомашини. Таким чином школярі пізнають ази інженерії.
Учень Шейн Ґорман каже, що краще мати товстіший захисний бар’єр.
Для багатьох учасників проекту стало несподіванкою, що справжні захисні конструкції не робляться з бетону. Учень Бренан Радкі підкреслює:
«Якби це була бетонна стіна, авто би повністю розбилося. А тому, що вона з пінопласту і сталі, автомобілю завдається менше шкоди».
Проект роботи зі школами Indycar розпочали минулого року у кількох містах. Ініціатори програми сподіваються, з одного боку, зацікавити дітей наукою і технікою, а з іншого, отримати нових шанувальників цього виду спорту.
