Зовсім несподівано президент Володимир Путін заговорив про миротворчу місію ООН в конфлікті, який він підтримує на Донбасі. Чому? Раніше Росія рішуче виступала проти будь-якої причетності ООН, не кажучи вже про міжнародних миротворців, пише колишній прем’єр-міністр Швеції Карл Більдт у виданні The Washington Post.
Немає сумнівів, що миротворча місія, яку запропонував Путін, не є початком без значення. Він хотів би розмістити легко озброєні сили уздовж лінії розмежування, що розділяє сили сепаратистів від решти України. Це представляє конфлікт як внутрішню справу України, надаючи російським силам на Донбасі можливість контролювати міжнародно визнаний кордон між Україною і Росією.
Я сумніваюсь, чи навіть Китай повірив би в це, пише Більдт. У нинішній Раді Безпеки план Путіна може розраховувати на підтримку хіба що з боку Болівії, але не більше.
Все-таки, читаємо в статті, позиція Путіна є цікавою зміною, яка відкриває можливість для дебатів про дійсну миротворчу місію для втілення Мінської мирної угоди, яка мала покласти край конфліктові. Очевидно, не сьогодні, може не завтра, але можливо дещо пізніше.
Кремль, як здається, глибоко занепокоєний тим, що адміністрація Трампа серйозно обмірковує можливість постачання Україні сучасної оборонної зброї. Це значно ускладнило б будь-яку майбутню можливість провести атаку з використанням регулярних збройних сил, як це сталося у серпні 2014 і 2015 року. Цього роду військові удари Кремль, очевидно, вважає ключем ведення конфлікту.
Адміністрація Трампа – пише колишній прем’єр-міністр Швеції Карл Більдт – очевидно повинна постачити зброю, бо чому відмовляти Україні у праві на самооборону? Але Сполучені Штати і Європейський Союз повинні одночасно порушити питання втримання миру. Вони повинні назвати путінський обман і висунути пропозицію про сильну миротворчу місію для втілення Мініської угоди, яка закликає до проведення виборів на окупованих територіях, виведення російських сил і повернення контролю України над своїм кордоном.
Був такий прецедент у минулому. Місія ООН перебрала контроль на частиною Хорватії, окупованою сербськими сепаратистами, роззброїли їх, врегулювали справу правління і поволі відновили пошану до міжнародного контролю між Сербією і Хорватією.
Ніщо з того не буде можливим, якщо Кремль не зацікавлений виходом із дедалі серйознішого трясовиння в Україні, і я не думаю, що Кремль усвідомив собі це – пише Більдт. Але ми побачили першу маленьку ознаку чогось нового. Захід повинен прийняти це і запропонувати дійсні миротворчі можливлості.
Донбасу потрібен мир – це очевидне, читаємо у The Washington Post. У результаті конфлікту вже загинуло приблизно 10 тисяч людей. А Україні потрібен мир для проведення демократичних реформ. Кінець кінцем це буде потрібне й Росії. Це може стати ключем не лише до кращої співпраці із Заходом, але також і довготривалого примирення з Україною, щоб в іншому разі уникнути ризику, що вона стане вічним ворогом Росії.
Дивіться також: Відкрився новий завод компанії Holtec, яка будує безпечне сховище для ядерних відходів в Україні
