Змагання за майбутнє православ'я в Україні зачіпає амбіції Москви за живе, пише аналітик Кристофер Струп в статті для Foreign Policy.
Про важливість цього питання для Росії, зокрема, йшлося в розслідуванні Associated Press про те, що російські хакери, яким у США минулого місяця було висунуто звинувачення у атаках проти політичних діячів, роками намагались вкрасти приватне листування провідників Православної церкви.
АР місяцями аналізувало дані про те, для чого російські хакери відомої групи Fancy Bear намагались отримати доступ до електронного листування членів Демократичної партії США, підрядників оборонної сфери, розвідників та журналістів. Пошта релігійних діячів, зазвичай, не перебуває в центрі уваги.
Варфоломій, якому зараз 78, не використовує електронну пошту, духівництво повідомило АР. Однак, його помічники використовують, включаючи також впливових митрополитів.
Шпигунські ігри давно були частиною російського православ'я, наголошує АР і нагадує, що Радянський Союз розстріляв десятки тисяч священників в 1930-х роках, однак, згодом вони зібрали тих, хто вижив і об'єднали їх під керівництвом КДБ, примушуючи духовенство шпигувати за прихожанами та емігрантами.
Цей зв'язок існує і дотепер, стверджує московський політолог Дмитро Орешкін: "Наші церковники пов'язані з ФСБ. Під їх одягом видно погони. Вони створюють ідеологічну базу для політики Путіна".
Російська православна церква, яка, за власними заявами, об'єднує 150 мільйонів вірян є найбільшою з 14 православних церков, які визнають одна одну і її провідники дуже багато уваги приділяють імперському минулому а також тому факту, що це єдина Православна церква, яка має важливу підтримку держави, йдеться в статті для Foreign Policy.
Сьогодні майбутнє України стає пов'язаним з посиленим впливом Російської православної церкви, яку Москва мобілізує з метою досягнення цілей міжнародної політикиКристофер Струп
Російські православні діячі часто надають теологічну підтримку імперським амбіціям Москви, зауважує аналітик. Протягом останніх років російський президент Путін більше уваги приділяє імперській християнській ідеології і вимагає від посадовців читати роботи релігійних філософів часів занепаду Російської імперії. Це, зокрема, Микола Бердяєв, який назвав себе християнським соціалістом і праворадикальний філософ Іван Ільїн, наголошує Струп.
Тепер в фокусі поновленого християнського імперіалізму – Україна, зазначає дослідник. Сьогодні майбутнє України стає пов'язаним з посиленим впливом Російської православної церкви, яку Москва мобілізує з метою досягнення цілей міжнародної політики, йдеться в статті.
The Economist також присвятив статтю питанню надання автокефалії Українській православній церкві. "Протистояння може збільшити підтримку президента України", пише The Economist в статті "Протистояння двох патріархів відображає напругу між Україною та Росією".
Президент України Петро Порошенко закликав Вселенського патріарха Варфоломія надати автокефалію українській церкві, предстоятель Російської православної церкви патріарх Кирил наполягає, що патріарх, який базується в Стамбулі не може втручатись в те, що, на його думку, є канонічною територією Москви, зазначає видання.
Дивіться також: Який компромат на Трампа спецпрокурор Мюллер може витягти із Манафорта?
