На сторінках «Вашингтон пост» відомий експерт Ен Епплбаум (Anne Applebaum) критикує політику країн Заходу щодо Росії в останні чверть століття. Вона дивується, чому Росію, яка не є розвиненою країною, запросили до організацій найбільших економік світу. Чому недемократичні процеси в російському суспільстві Захід звик називати демократією. Пані Епплбаум закидає адміністраціям президентів США Буша та Клінтона, які прийняли Росію до світового товариства як супер-державу замість того, щоб вказати Кремлю на його дії.
«Криза в Україні і майбутня криза в НАТО – це результат наших помилок відреагувати на російську агресивну риторику та її військові витрати». Чому НАТО не відсунуло свої війська на схід 10 років тому, - задається питанням відома американська експерт.
«Нашою помилкою було замість приниження Росії, ми недооцінили реваншистський, ревізіоністський, руйнівний потенціал Росії», каже вона.
На думку Ен Епплбаум, ефективною політикою Заходу сьогдні була б політика стримування. Експерт нагадує, що тут йдеться не про агресію, а про оборону. Водночас, щоб ця політика працювала, вона потребує чимало інвестицій, консолідації та підтримки усього Заходу, особливо Сполучених Штатів.
А тим часом журналісти газети «Нью-Йорк таймс» намагаються зрозуміти Володимира Путіна. Вони аналізують його поведінку під час міжнародних зустрічей, називають російського президента шоуменом і зауважують, його шоу втрачає інтерес публіки.
Автори Джим Ярдлі (Jim Yardley) та Дейвид Герзенгорн (David Herszenhorn) дивуються, наскільки зневажливо пан Путін ставиться до міжнародних лідерів. Він запізнюється на зустрічі, читає план миру зі столової серветки, розкидається «непристойними жартами про анатомічну різницю між бабусею та дідусем».
«Для Путіна ця метушня у Мілані була лише черговою демонстрацією непередбачуваного, часто театрального, дипломатичного стилю, який він засвоїв за час української кризи, щоб збити своїх конкурентів з пантелику», - розповідають автори у статті «Примусивши Меркель чекати, знайшов час для трюфелів».
Путін прибув до готелю Анґели Меркель із кільгодинним запізненням - майже опівночі. А після майже тригодинної розмови помчав «на трюфелі» до будинку екс-прем’є-міністра Сільвіо Берлусконі. Резиденцію свого давнього італійського друга російський президент лишив аж під ранок, за 4 години до зустрічі зі світовимим лідерами, ніби підкреслюючи своє ставлення до цих перемовин, - розповідають автори статті.
Правнучка Микити Хрущова, яка зараз у Нью-Йорку викладає в Університеті New School, вважає, що російський лідер своєю екстравагантною поведінкою намагається привернути до себе увагу. «Він постійно виходить за межі прийнятного, і це йому сходить з рук», - каже Ніна Хрущова.
Утім, як вважають автори, європейські лідери, за ознаками, вже наситились вибриками російського вождя, зокрема, найважливіший - Анґела Меркель. Після того, як «містер Путін регулярно почав обходити або ігнорувати зобов’язання щодо України, позиція Меркель стала надзвичайно ворожою, вона підтримала санкції та нещодавно заявила, що ці обмеження можуть лишатись чинними ще довгий час», - пише видання.
На думку авторів статті, у листопаді на засіданні «Великої двадцятки» у Австралії на пана Путіна чекає значно жорсткіший прийом.
Дивіться також:Скепсис - головний результат зустрічі у Мілані
