Президент Росії Володимир Путін продемонстрував слабкість перед власними елітами, визнавши, що угруповання "Вагнер" повністю фінансувалося з російського бюджету, вважають міжнародні оглядачі.
Під час виступу у Кремлі президент РФ заявив, що на фінансування "Групи Вагнер" від травня 2022 року до травня 2023-го з російського бюджету було виділено понад 86 мільярдів рублів (1 мільярд доларів). Аналізуючи цю заяву Путіна, а також його коротку промову напередодні, міжнародні оглядачі заявляють, що репутація у господаря Кремля падає як серед населення, так і всередині російських еліт.
Колишній посол США в Росії Майкл Макфол у статті "Чому його незабаром можуть називати Путін Слабкий" для видання Journal for Democracy пише, що Путін любить себе порівнювати з Петром І, якого ще називали Петром Великим. У цьому порівнянні, на думку дипломата, російський президент отримав би прізвисько Путін Слабкий, адже "сильні лідери не створюють і не платять найманцям, щоб вони воювали. Вони покладаються на традиційні армії", пише Макфол.
Майкл Макфол, який зараз є професором Стенфордського університету та співголовою Міжнародної робочої групи з питань санкцій проти РФ (група Єрмака-Макфола), додає, що про слабкість Путіна свідчить також той факт, що Кремль довгі роки приховував свою причетність до угруповання "Вагнер".
"Слабкі злочинні лідери змушені приховувати свої зв’язки з військовими силами. Сильні, законні лідери – ні. Лише у вересні 2022 року зв’язок "Групи Вагнера" з російською державою було публічно визнано", тоді як угруповання було створене 8 років перед тим, у 2014-му році.
На думку Макфола, протистояння між Путіним і Пригожиним не завершене, а тимчасово призупинено. Експерт не виключає, що Пригожин може "померти за загадкових обставин".
"Враховуючи послужний список Путіна, який намагався помститися потенційним зрадникам, зокрема тим, хто живе в еміграції (вбивство Сергія Литвиненка в Лондоні, спроби вбивства Сергія Скрипаля в Солсбері, Велика Британія, і Олександра Потєєва в Маямі), Путін, ймовірно, ще не закінчив справу з Пригожиним. Якщо Пригожин помре за загадкових обставин, це буде потужний сигнал для інших потенційних змовників", - пише у статті Макфол.
Експерт переконаний, що після ситуації з Пригожиним, репутація Путіна постраждала не лише серед населення, але й серед військових, урядовців та бізнесу.
Радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк в інтерв'ю Голосу Америки не виключив, що визнання Путіним фінансування "вагнерівців" може мати міжнародні наслідки, адже низка країн розглядає можливість визнання "Групи Вагнер" терористичною організацією.
"Це підкреслено було Путіним, що Вагнер був повністю фінансований державою. Тобто коли у США говорять про те, що Вагнер - це терористична окрема організація, треба розуміти, що Путін особисто підтвердив сьогодні, що повне фінансування "Вагнера" було за рахунок бюджету Російської Федерації", - сказав Подоляк. Він також додав, що уряд Білорусі не буде спроможним продовжувати фінансування цієї організації.
Алекс Кочкаров, аналітик центру Country Risk у Лондоні нагадує, що за російським законодавством, фінансування приватних військових компаній є нелегальним. Тож Путін визнав порушення законодавства.
Про слабкість президента РФ в цій ситуації пише і Білл Браудер, критик Кремля та ініціатор міжнародних санкцій щодо російських посадовців у справі загиблого у в’язниці правника Сергія Магнітського.
"Володимир Путін заявив, що лідери заколоту Вагнера будуть “притягнуті до відповідальності" через день після того, як він дозволив Пригожину уникнути відповідальності. Путін з кожним днем виглядає все слабшим і жалюгіднішим", - зазначив Браудер на своїй Твіттер-сторінці.
Енн Епплбаум, старша наукова співробітниця Інституту SNF Agora та Школи передових міжнародних досліджень Джонса Гопкінса, а також авторка впливового часопису Atlantic, зауважує на ролі пропаганди в промові президента РФ:
"Путін привітав російську армію з тим, що вона "зупинила громадянську війну". Далі починається процес переконання людей, що те, що вони бачили в суботу – "Група Вагнера" майже безперешкодно проїхала Росією – не відбулося".
Володимир Путін, виступаючи 26 червня з промовою, намагався переконати бойовиків "Вагнера" приєднатися до російської армії й продовжити воювати проти України. Він запропонував "вагнерівцям" або підписати контракт з Міноборони, або піти у відставку, або поїхати до Білорусі.
Реагуючи на цю пропозицію, білоруський активіст Франек Вячорка нагадав Путіну, що російський президент не має повноважень надсилати своїх воєнних найманців до Білорусі.
“Путін запропонував найманцям "Групи Вагнера" або підписати контракт з армією, або «їхати в Білорусь». Вибачте, але не Путіну засилати в Білорусь бандитів і злочинців. Позиція білоруського народу чітка — на нашій території не повинно бути жодних іноземних найманців і військових”, - пише у Twitter Вячорка, який є також радником лідерки білоруської опозиції у вигнанні.
Вячорка додав, що Лукашенко запросив бойовиків "Вагнера" до Білорусі, сподіваючись, що люди Пригожина його захистять. "Така наївність", - додає Вячорка.
Раніше Голос Америки опублікував огляд експертних оцінок, де йшлося, що спроба озброєного бунту в Росії під проводом очільника ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина відкрила можливість пришвидшити перемогу України.
"Це показало справжню слабкість не лише військового, але і політичного командування Російської Федерації, це можливість і для нас, і для українців. Давайте закінчимо цю війну. Давайте візьмемо росіян, поки вони дезорганізовані у політичному та військовому плані, і припинимо тягнути", - заявила директорка Інституту Маккейна та колишня заступниця міністра оборони США в адміністрації Обами Евелін Фаркас.
До роботи над статтею долучилась Тетяна Ворожко.
Форум