Світові ЗМІ обговорюють вчорашню прес-конференцію російського президента Володимира Путіна. Дехто пише, що він намагався приховувати свою некомпетентність, інші зазначають, що компромісу стосовно ситуації в Україні Кремль пропонувати не збирається.
Американська газета New York Times пише, що російський президент Володимир Путін не в змозі більше дотримуватися образу «мачо», адже він не має ресурсів цей образ підтримувати. Зокрема, російський рубль стрімко падає, і все вказує на те, що економіка країни прямує до рецесії. Звичайно, в цьому є провина падаючих цін на нафту. Однак, те, що приватний сектор позичав великі суми грошей, і має виплачувати їх в іноземній валюті, а не в рублях, зробило економіку Росії ще більш уразливою, зазначає видання.
Навіщо росіяни позичали ці гроші? «Ви можете відповісти на це питання, прогулюючись центром Лондона чи Нью-Йорка, де резиденції класу люкс, окрім інших, належать російським олігархам», – пише газета. Тобто, російська еліта накопичувала активи за межами країни. На зворотному боці – зростаючі борги у Росії. Звідки у росіян ці гроші? «Росія Путіна – це екстремальна версія кланового капіталізму, навіть клептократії, де прихильники режиму отримують великі кошти для особистого використання», – пояснює газета.
Путін, у ролі самовдоволеного мачо, допоміг закласти основу для існуючої кризи, підсумовує New York Times.
Британська газета Daily Telegraph пише, що Путін на своїй прес-конференції виглядав так, ніби намагався приховати свою некомпетентність. Він мав можливість послати чіткий сигнал про припинення своєї самогубної політики та нормалізування відносин з Україною, Європою та США. Він також міг зайняти позицію «чим гірше, тим краще» й використати з метою патріотичних настроїв звинувачення Заходу за «спроби змінити політичний режим Росії». Замість цього він презентував нескладний тактичний хід, щоб виграти час, пише газета. «Путін явно говорив з огляду на реакції ринку, і переконався, щоб його тон був твердий, впевнений, але не конфронтаційний», – припускає видання.
Тим часом, українська англомовна газета Kyiv Post, обговорюючи прес-конференцію Путіна, зазначає, що жодного натяку на компроміс Росії щодо ситуації в Україні не було. «Його послання полягало у тому, що населення має підготуватися до двох років труднощів. Це також було звернення до національного духу проти несправедливого, нечесного і, на думку Путіна, агресивного й експансіоністського Заходу», – пише видання.
Тим не менш, здається, що російський президент розуміє і приймає домашні проблеми, а також працює, щоб їх вирішити, – не звинувачуючи іноземні сили і заохочуючи населення будувати оборону і готуватися до тяжких часів, хоча і без конкретних ідей щодо реформ, зазначає газета.
Між тим, російська англомовна газета Moscow Times опублікувала результати неофіційного голосування росіян за слово року. Переможцем стало слово «крымнаш». «Воно поєднує у собі все, що деякі російськомовні люди думають про «законне повернення» Криму Росії, і що інші російськомовні думають про ганебну анексію», – пише видання.
«Крымнаш» може бути іменником (Великое событие у русских после крымнаша!) або прикметником (Он стал совсем крымнаш).
Близькими до перемоги були слова «демодернизация» – процес, який дехто описує як закривання вікна, яке Петро Преший прорубав у Європу, «психократия» – політичний режим, який править, нагнітаючи істерику, та «шизофашизм» – майже істерична, здавалося б антифашистська позиція, яка приховує меркантильні інтереси і фашистську ментальність.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
