Цієї осені обстріли Росією енергетичної інфраструктури в Україні перед зимою, невизначеність щодо участі Кремля в зерновій угоді, а також ядерна риторика - змусили світ говорити про цілий спектр глобальних загроз перед початком зими.
Росія проводить тактику залякування і створює міжнародні кризи на тлі воєнних провалів в Україні, кажуть в уряді США.
"Поки Росія створює міжнародні кризи, Україна продовжує героїчно звільняти свою територію", - каже представник США в ОБСЄ Майкл Карпентер. Росія погрожує українським цивільним, голодуючим в Африці та Азії, а також європейським споживачам газу, і готова завдати людям шкоди, щоб досягнути геополітичних цілей, заявив Карпентер на засіданні Постійної ради ОБСЄ 3 листопада.
Про три світові загрози - ядерну загроза, загрозу зриву поставок продовольства через Чорне море, а також загрозу гуманітарної кризи, через обстріли Росією енергетичної інфраструктури в Україні, ми поговорили з екс-високопосадовицею Пентагону та експерткою Трансатлантичної мережі лідерства Деброю Кейган.
Кейган переконана: ядерні погрози, ймовірно, є шантажем Росії. Путін, скоріш за все, не застосовуватиме ядерну зброю, бо для його війська війна в Україні стане "самовбивством", а також через єдність міжнародної позиції в опозиції до ядерної війни, включаючи такі країни як Китай та Індія, які не приєднуються до коаліції з оборонної допомоги Україні.
Світові лідери, включаючи президента США Джо Байдена, канцлера Німеччини Олафа Шольца вказали на неприпустимість ядерних погроз з боку Росії. В п’ятницю лідер Китаю Сі Цзіньпін також закликав міжнародну спільноту виступити проти ядерної війни і «відкинути загрозу ядерної зброї». На цьому тлі, посадовці Кремля почали деескалацію риторики стосовно застосування ядерної зброї, йдеться в щоденному звіті Американсього інситуту вивчення війни (ISW) за 6 листопада. Аналітики вказують на заяви російського МЗС 2 листопада про «запобігання ядерній війні» а також заяву Путіна наприкінці жовтня про те, що Росії немає сенсу застосовувати ядерну зброю в Україні.
Минулого місяця Росія також заявила про призупинку участі в зерновій угоді, хоча, на тлі рішення Туреччини, України та ООН продовжувати поставки зерна через Чорне море, Росія відновила свою участь в угоді, вона все ж не вказала, чи продовжить дію угоди і після її завершення в листопаді. Кейган переконана - ситуація із зерновою угодою показала, що Росію на тек серйозно спрймають у світі, як ще півроку тому.
Також наприкінці минулого місяця Росія збільшила напади на енергетичну інфраструктуру. Мільйони залишились без світла та водопостачання в Україні, що загрожує гуманітарній кризі в Україні та Європі. У відповідь на заклики України допомогти з протиповітряним захистом, Норвегія США, Іспанія надали додаткові системи протиповітряної оборони, повідомив в понеділок міністр оборони України Олексій Резніков. Обстріли української інфраструктури підкреслили те, що Україна негайно потребує ефективних систем протиповітряної оборони, йдеться в дослідженні британського королівського інституту RUSІ опублікованому 7 листопада.
Аналітики Джастін Бронк, Джек Вейтлінг та Нік Рейнольдс наголошують на нагальній потребі протиповітряного захисту для України.
"Захід має уникнути самозаспокоєння щодо необхідності негайно зміцнити українську протиповітряну оборону, - йдеться в дослідженні RUSI. - Саме завдяки нездатності зруйнувати українські мобільні системи SAM, Росія все ще не може ефективно застосовувати можливості важкого та ефективного повітряного вогню бомбардувальників з фіксованим крилом та багаторольових винищувачів, щоб бомбардувати українські стратегічні цілі та передові позиції з середньої висоти, як вони це робили в Сирії".
Кейган вважає - складність в наданні Заходом протиповітряної оборони Україні полягає в загальній нестачі такої зброї у світі, а не в недостатній підтримці України, адже минулі двадцять років західні держави розраховували на перевагу в повітрі і не інвестували достатньо у виробництво таких систем.
Інтерв'ю перекладене з англійської мови, відредаговане для ясності та плинності.
Оксана Бедратенко, Голос Америки: Зараз багато говорять про можливість того, що Росія застосує ядерну зброю в Україні. На Вашу думку, це реальна загроза чи частина психологічної війни?
Путін каже війську – треба застосувати ядерну зброю, а потім йти завершувати операцію. Для них це практично негайна смерть
Дебра Кейган: Скажу вам власну точку зору: це більше шантаж Путіна. Він не сам натискає кнопку. Чому я не так серйозно сприймаю це, як інші, бо його військо не захоче це робити - діяти в забрудненому просторі. Путін каже війську: треба застосувати ядерну зброю, а потім йти завершувати операцію. Для них це практично негайна смерть.
По-друге, думаю його відраджують китайці, індійці та Іран, які використовують ядерну зброю, щоб залякувати інші країни. Індія використовує ядерний фактор, щоб погрожувати Пакистану. Іран погрожує практично всім у світі ядерною зброєю, особливо в Леванті. Китай покладається на ядерний фактор, щоб залякувати країни в Південно-Китайському морі, тощо. Якщо Росія використає ядерну зброю, це зашкодить всім країнам, бо тоді всі скажуть – якщо ви її застосуєте в будь-якому разі, чому ми мусимо до вас дослухатись?
О.Б.: Чи здатна ця ядерна загроза відвернути увагу Заходу, відволікти ресурси, які могли б іти на допомогу Україні?
Це основоположне нерозуміння, що США, або хтось інший може вказати президенту Зеленському, чи народові України, як будувати своє майбутнє.
Д.К.: Гадаю, все навіть гірше. Дехто в США, а також в Європі вважають, що цієї загрози достатньо, щоб притягнути Україну за стіл перемовин. Не знаю, як це можливо. Сміховинно вести перемовини про те, щоб Росія могла залишити собі частину української території. На жаль, Росія знає, що є люди в США, які говорять з Білим домом та на Капітолійському пагорбі кажуть, що потрібно підштовхнути Україну, бо ситуація виходить з-під контролю.
Гадаю, це основоположне нерозуміння, що США або хтось інший можуть вказати президенту Зеленському чи народові України, як будувати своє майбутнє.
Чи уповільнюється підтримка? Ні. Насправді, зустріч в Брюсселі на полях засідання міністрів оборони НАТО була чи не найважливіша, бо країни, які не хотіли втручатись, зараз долучаються, бо вони бачать шкоду та руйнування, які Росія приносить цивільним, що Росія використовує іранські дрони і в майбутньому, можливо, іранські балістичні ракети проти легких цілей – міст, населених пунктів. Це не військові цілі.
О.Б.: На вашу думку, чи залишається єдність Заходу в підтримці України?
Д.К.: Країни, які раніше активно не підтримували Україну, тепер бачать, що це війна проти людей, проти їхнього виживання. Думаю, Росія прорахувалась, коли думала, що спустошення спонукає Захід відступити. Такого не сталось.
Я гадаю прийшло розуміння того, що це війна проти людей, яких Росія катує, ґвалтує, грабує. Важко усвідомити, що Росія краде дітей і відвозить до Росії. Важко країнам, які зазвичай кажуть, що вони за мир, тепер бачити це і виправдовувати свій звичний гуманітарний підхід до світу
Більше країн стали публічно висловлювати свою позицію, такі як Іспанія, Німеччина, Бельгія та Люксембург. Ці країни тепер пропонують ресурси, кошти, гранти на купівлю зброї та інше. Я гадаю, прийшло розуміння того, що це війна проти людей, яких Росія катує, ґвалтує, грабує. Важко усвідомити, що Росія краде дітей і відвозить до Росії. Важко країнам, які зазвичай кажуть, що вони за мир, тепер бачити це і виправдовувати свій звичний гуманітарний підхід до світу.
Вірно, що підтримка Заході Україні залишається. Її не похитнули ці обстріли інфраструктури, ядерні погрози.
Гадаю, завжди будуть ті, про яких мені мій колега казав: "Вони помилялись про розширення НАТО, помилялись, коли казали, що Україна за три дні здасться Росії, і тепер помиляються щодо цього". Такі люди намагаються врятувати свої репутації заявами про те, чого не існує.
О.Б.: Тривають обстріли української інфраструктури. Україна закликає надати більше протиповітряної оборони, щоб закрити небо. Водночас, бої на полі бою більше артилерійські.
Проблеми з поставкою Україні адекватного протиповітряного захисту в тому, що його у великій кількості немає. Необхідно виробити. Наприклад, завжди була нестача систем «Патріот», нестача німецьких Айріс-Т, які отримала Україна
Д.К.: Коли йдеться про протиповітряну оборону, ми так говоримо, немов Захід має необмежені запаси ППО. Насправді, двадцять два роки більшість країн, які воювали в Афганістані, Іраку, проти ІДІЛ, воювали проти заворушень і розраховували на перевагу в повітрі. Тому в більшості країн Заходу, включаючи США, небагато інвестували в багаторівневу протиповітряну оборону. Проблеми з поставкою Україні адекватного протиповітряного захисту в тому, що його у великій кількості немає. Необхідно виробити. Наприклад, завжди була нестача систем Patriot, нестача німецьких IRIS-Т, які отримала Україна, бо їх мало виробляли пару десятків років, бо розраховували на перевагу в повітрі.
За останні пару років через напади Ірану на сили США в Іраку та Сирії, і, звичайно, через те, що відбувається в Україні, прийшло розуміння того, що в багаторівневу систему протиповітряної оборони інвестували недостатньо.
Тому уповільнення я не пояснюю небажанням підтримати Україну. Потрібен час, щоб виробити такі системи, як NASAMS.
Однак тим часом Україні можна надати далекобійні системи, щоб стріляти по об’єктах, з яких запускають іранські дрони, наприклад. Тут можна зробити більше, бо обладнання, яке має зараз Україна не може стріляти глибоко по території Криму без використання літаків, а літаки над Кримом збиватимуть, бо Росія має там багато систем ППО.
О.Б.: Ми говорили про обстріли інфраструктури, ядерну загрозу. Щодо продовольчої загрози. Цього місяця Росія призупинила участь в зерновій угоді, а потім повернулась. Що це за стратегія?
Д.К.: Це цікаво, бо ми побачили, що Росію не сприймають так серйозно, як шість місяців тому. Подивіться на реакцію Ердогана, керівника Туреччини, коли Росія заявила про вихід із зернової угоди – він сказав: "Ні. Є угода, і ви це робитиме". І Росія мала виконувати.
Все частіше Путін погрожує і сподівається отримати реакцію, але країни не зважають на те, що він каже. Думаю, він такого не очікував.
В світі все більше говорять, що король голий, Путін - голий.
Цікаві події в Казахстані, де менше року тому російські війська приборкували внутрішню опозицію. Тепер Казахстан багато заробляє через російські санкції, бо там видобувають рідкоземельні мінерали, газ та нафту. Це також видно з протистояння між Киргизстаном та Таджикістаном, що там Росія не відіграє ролі, Китай має більшу роль, бо підтримує Таджикістан.
На Кавказі Туреччина робить що хоче на боці Азербайджану в протистоянні з Вірменією. Росія не відіграє жодної ролі, що розчаровує Вірменію. Все частіше Путін погрожує і сподівається отримати реакцію, але країни не зважають на те, що він каже. Думаю, він такого не очікував.
