Світова преса констатує «успіх» Кремля у кримському «референдумі» і запитує, чи готовий Захід поставити Росію Путіна на місце та примусити її виконувати вимоги міжнародного права. Експерти також вважають, що сам по собі Крим Путіну не потрібний і він буде намагатися захопити в України східні й південні області, щоб контролювати всі джерела нафти й газу в регіоні. Нафто-газова епопея Путіна триває, і чимало аналітиків сумніваються, що агресивність глави Кремля щодо своїх сусідів Захід зможе зупинити якимись санкціями. Оглядачі також запитують, чи зможе президент Обама дотриматися свого слова щодо гарантованого захисту суверенітету України та примусити Росію відмовитися від анексії Криму.
Західна преса цілком однозначно констатує, що так званий «референдум» у Криму не відповідає жодним міжнародно-правовим нормам і був проведений з надзвичайним поспіхом, коли супротивники його навіть у Криму не мали й дня для своєї агітації. Про це, зокрема, пише німецький оглядач Беньямін Біддер на сторінках Der Spiegel, де вважає, що така поспішність Кремля свідчить про невпевненість Путіна, а заодно і слабкість його агресивної політики в Україні. Біддер зауважує тут про тотальну брехню Путіна щодо правової логіки його дій проти України і каже, що серед запрошених Москвою з Європи «спостерігачів» на так званому референдумі в Криму було багато неонацистів на кшталт Евальда Штадлера з правого крила австрійської партії «Свободи», чи ж антисемітів, як із Національного фронту Франції, чи ж антисіоністів – як Люк Мішель із Бельгії.
Впливова німецька Frankfurter Allgemeine Zeitung вважає, що у кримській кризі провалилися не лише німецька східна політика, а й у цілому – політка НАТО. Бо Європа не зробила висновків із агресивної політики Путіна в Грузії у 2008 році, а господар Кремля вирішив, що йому дозволено таким чином вирішувати й долю України. І нині, як зауважує газета, Крим вже не буде якимось «зомбі» на кшталт Південної Осетії, а стане частиною Росії. Видання також попереджає, що «вперше з часів розвалу СРСР, Росія розширює свою територію». Видання до того ж констатує: «Для багатьох на Заході є важким ударом, що Путін, як виявляється, не дотримується правил гри». З цього, на думку газети, випливає, що політика нерозширення НАТО на схід була не просто помилкою, а провалом. Газета закликає Німеччину, Францію й інші нерішучі держави НАТО нарешті прокинутися і бути не глядачами, а активними гравцями у боротьбі за майбутнє України та не сумніватися більше у тому, що ця країна належить до НАТО.
Британські журналісти Мартін Нанн та Мартін Фолі оприлюднили на сторінках EUObserver аналіз, під назвою «Для чого Путіну Крим?», у якому вважають, що Захід повинен враховувати далекоглядність глави Кремля, який, розв’язавши агресію проти України, ризикує таким чином своїм авторитетом у світі, ізоляцією Росії і навіть не зупиняється перед збитками у сотні мільярдів доларів. Автори вважають, що Путіну байдужі інтереси пересічних росіян у Криму й в інших регіонах України, так само, як він не переймається серйозними соціальними проблемами у себе вдома, де зростає алкоголізм, наркоманія, етнічні меншини принижені, сексуальні меншини загнані у кут безправ’я. Путіну потрібні в Криму та Україні, як пишуть автори статті, не росіяни, а лише нафта і газ. Вони нагадують, що в Сибіру нафта і газ закінчуються, а нафто-газові поля Чорного моря і Криму обіцяють значні перспективи Кремлю і його господареві. Автори посилаються на експертів, котрі кажуть, що Путін готувався до вторгнення в Україну 6 років і прорахував, що втрати Росії при цьому сягнуть від 70 до 100 мільярдів доларів. Британські журналісти також попереджають Захід, що Путін сподівається у цьому агресивному наступі на коротку пам’ять США та Європи, на те, що «пилюка, мовляв, вляжеться, і можна буде пережити й смерті людей, втрати деяких з його друзів, котрі потраплять до чорних списків США та ЄС, але при цьому він досягне своєї мети». Нанн і Фолі резюмують тут також, що після всього цього галасу «Путін витягне кілька мільярдів доларів з державної скарбниці, щоб здійснити новий наступ для зачарування світу його особою та перезавантаження його відносин із Заходом».
Впливова New York Times наголошує на тому, як політичні опоненти Барака Обами вважають, що світ нині відчуває слабкість Америки. І це, як зауважує газета, проявляє політика адміністрації Обами щодо Росії та її агресії проти України. Видання цитує одного із неназваних очільників розвідки США, котрий попереджає: «Можна бути впевненим, що китайці стежать за кожним нашим кроком, вони бажають знати, де є межі дозволеного, та чи існують віднині такі взагалі».
Відома у США журналістка, Юлія Йоффе, попереджає на сторінках The New Republic, що «після Криму Путін забере Східну Україну, бо цього вимагає географія». Тобто, без сходу і півдня України, як зауважує експерт, Крим не життєздатний як у соціальному, так і в економічному, енергетичному плані.
Західна преса цілком однозначно констатує, що так званий «референдум» у Криму не відповідає жодним міжнародно-правовим нормам і був проведений з надзвичайним поспіхом, коли супротивники його навіть у Криму не мали й дня для своєї агітації. Про це, зокрема, пише німецький оглядач Беньямін Біддер на сторінках Der Spiegel, де вважає, що така поспішність Кремля свідчить про невпевненість Путіна, а заодно і слабкість його агресивної політики в Україні. Біддер зауважує тут про тотальну брехню Путіна щодо правової логіки його дій проти України і каже, що серед запрошених Москвою з Європи «спостерігачів» на так званому референдумі в Криму було багато неонацистів на кшталт Евальда Штадлера з правого крила австрійської партії «Свободи», чи ж антисемітів, як із Національного фронту Франції, чи ж антисіоністів – як Люк Мішель із Бельгії.
Впливова німецька Frankfurter Allgemeine Zeitung вважає, що у кримській кризі провалилися не лише німецька східна політика, а й у цілому – політка НАТО. Бо Європа не зробила висновків із агресивної політики Путіна в Грузії у 2008 році, а господар Кремля вирішив, що йому дозволено таким чином вирішувати й долю України. І нині, як зауважує газета, Крим вже не буде якимось «зомбі» на кшталт Південної Осетії, а стане частиною Росії. Видання також попереджає, що «вперше з часів розвалу СРСР, Росія розширює свою територію». Видання до того ж констатує: «Для багатьох на Заході є важким ударом, що Путін, як виявляється, не дотримується правил гри». З цього, на думку газети, випливає, що політика нерозширення НАТО на схід була не просто помилкою, а провалом. Газета закликає Німеччину, Францію й інші нерішучі держави НАТО нарешті прокинутися і бути не глядачами, а активними гравцями у боротьбі за майбутнє України та не сумніватися більше у тому, що ця країна належить до НАТО.
Британські журналісти Мартін Нанн та Мартін Фолі оприлюднили на сторінках EUObserver аналіз, під назвою «Для чого Путіну Крим?», у якому вважають, що Захід повинен враховувати далекоглядність глави Кремля, який, розв’язавши агресію проти України, ризикує таким чином своїм авторитетом у світі, ізоляцією Росії і навіть не зупиняється перед збитками у сотні мільярдів доларів. Автори вважають, що Путіну байдужі інтереси пересічних росіян у Криму й в інших регіонах України, так само, як він не переймається серйозними соціальними проблемами у себе вдома, де зростає алкоголізм, наркоманія, етнічні меншини принижені, сексуальні меншини загнані у кут безправ’я. Путіну потрібні в Криму та Україні, як пишуть автори статті, не росіяни, а лише нафта і газ. Вони нагадують, що в Сибіру нафта і газ закінчуються, а нафто-газові поля Чорного моря і Криму обіцяють значні перспективи Кремлю і його господареві. Автори посилаються на експертів, котрі кажуть, що Путін готувався до вторгнення в Україну 6 років і прорахував, що втрати Росії при цьому сягнуть від 70 до 100 мільярдів доларів. Британські журналісти також попереджають Захід, що Путін сподівається у цьому агресивному наступі на коротку пам’ять США та Європи, на те, що «пилюка, мовляв, вляжеться, і можна буде пережити й смерті людей, втрати деяких з його друзів, котрі потраплять до чорних списків США та ЄС, але при цьому він досягне своєї мети». Нанн і Фолі резюмують тут також, що після всього цього галасу «Путін витягне кілька мільярдів доларів з державної скарбниці, щоб здійснити новий наступ для зачарування світу його особою та перезавантаження його відносин із Заходом».
Впливова New York Times наголошує на тому, як політичні опоненти Барака Обами вважають, що світ нині відчуває слабкість Америки. І це, як зауважує газета, проявляє політика адміністрації Обами щодо Росії та її агресії проти України. Видання цитує одного із неназваних очільників розвідки США, котрий попереджає: «Можна бути впевненим, що китайці стежать за кожним нашим кроком, вони бажають знати, де є межі дозволеного, та чи існують віднині такі взагалі».
Відома у США журналістка, Юлія Йоффе, попереджає на сторінках The New Republic, що «після Криму Путін забере Східну Україну, бо цього вимагає географія». Тобто, без сходу і півдня України, як зауважує експерт, Крим не життєздатний як у соціальному, так і в економічному, енергетичному плані.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
