Чи можна принести свободу в країну, де її не хочуть? Чому в сприйнятті людей в різних країнах світу демократія бачиться з маркою «Зроблено в США»? Яка стратегія ефективніша – пряме просування демократії (як в Іраку) або опосередковане (через підтримку місцевих реформаторів)? Як зробити революцію першим кроком до побудови успішної держави? Що таке Майдан – революція чи змова? Чи є диктатором Володимир Путін, і хто прийде після нього?
Всі аспекти просування демократії – від філософії до геополітики та практики – обговорювалися на одноденній конференції у Вашингтоні, організованій спільно трьома аналітичними центрами – Домом Свободи, журналом American Interest та Школою вищих міжнародних досліджень при університеті Джонса Гопкінса. Твіттер-трансляція конференції велася по гаштеґу # stopthedictators, в тому числі і російською мовою.
Френсіс Фукуяма: «Путін краще за всіх розуміє демократію, тому й боїться її»
У своєму відео-виступі один із засновників журналу The American Interest, філософ, професор політології Стенфордського університету (штат Каліфорнія) Френсіс Фукуяма (Francis Fukuyama) приділив особливу увагу аналізу й оцінці стану Росії та політичної ролі Володимира Путіна. На думку Фукуями, криза в Україні був обумовлена результатом «Помаранчевої революції», в результаті якої до влади прийшли «хороші хлопці», які однак не знали, як керувати країною.
Кольорова революція – ще не гарантія наступного кроку в бік демократії і тим більше, незворотності процесу демократизації; некомпетентні уряду частіше скочуються до авторитаризму, констатує Фукуяма. За його словами, Путіну не вдалося б дестабілізувати Україну, якби після «Помаранчевої революції» до влади прийшли компетентні політики.
«Володимир Путін краще за всіх розуміє демократію, тому й сприймає її як загрозу собі і своєму режиму», – переконаний Фукуяма. На його думку, «Путін не може повірити в справжність кольорових революцій; він бачить у них результат підривної діяльності – за звичкою, (успадкованої) від його колишньої роботи».
Говорячи про баланс між стратегічними інтересами і демократією в зовнішній політиці США, Френсіс Фукуяма підкреслив, що у випадку України дисбаланс неможливий, оскільки «просування демократії в Україні – у стратегічних інтересах США».
Волтер Мід: «Російському суспільству потрібна культурна еволюція для переходу до вільної політичній системи»
Америка своїм існуванням «підриває» диктаторські режими в світі, так як американська політична система заснована на моралі та принципах рівності; природа цих універсальних цінностей вимагає такого ж підходу і в зовнішній політиці. Професор міжнародних відносин і головний редактор журналу The American Interest Волтер Рассел Мід (Walter Russell Mead) говорив про глобальну роль США та ефективність стратегії просування демократії. Він зазначив, що для досягнення успіху в демократизації зовсім необов’язково пряме втручання США. За словами Міда, «Голлівуд, Інтернет і бізес роблять більше, ніж будь-яка військова сила».
Разом з тим аналітик підкреслив, що наївно очікувати негайного успіху від кольорових революцій: процес переходу до демократії важкий і тривалий; в короткостроковій перспективі він часто характеризується глибокими провалами і відкатами, як це трапилося в Україні. «Я був у Києві відразу після Помаранчевої революції, – продовжував Мід, – і мене вразив рівень наївності і завищених очікувань політичної еліти і західних спостерігачів».
Росія, на думку експерта, також переживає чергову стадію в довгому процесі демократичної трансформації, проте російському суспільству необхідна «глибока культурна еволюція» для переходу до вільного політичного ладу.
Майкл Манделбаум: «Іноді потрібно пряме втручання США для повалення диктаторів, і я думаю про Росію»
Директор програми з зовнішньої політики в Університеті Джонса Гопкінса, професор Майкл Манделбаум (Michael Mandelboum) піддав гострій критиці російського президента Володимира Путіна. Констатуючи, що «свобода не може бути безпосередньо імпортована в країну ззовні, і США повинні просувати демократію опосередковано, через допомогу місцевим реформаторам та економічні інструменти», Манделбаум водночас підкреслив, що в деяких випадках пряме втручання життєво необхідне.
«Саддам не пішов би сам, – підкреслив аналітик, – і сьогодні (також) є країни, де пряме втручання виглядає найлогічнішим виходом, враховуючи небезпеку диктаторів, і я думаю про Росію. Путін однаково небезпечний і для своєї країни, і для світу».
«Росія, – продовжував Манделбаум, – не виробляє нічого, крім нафти, газу і зброї. Путін ширяє на газовій хмарі, він впаде, якщо Заходу вдасться знизити його доходи від торгівлі енергоресурсами», – зазначив Манделбаум. Втім, експерт нагадав й інше: США можуть допомогти росіянам в переході до демократії, проте вибір залишається за громадянами країни.
Всі аспекти просування демократії – від філософії до геополітики та практики – обговорювалися на одноденній конференції у Вашингтоні, організованій спільно трьома аналітичними центрами – Домом Свободи, журналом American Interest та Школою вищих міжнародних досліджень при університеті Джонса Гопкінса. Твіттер-трансляція конференції велася по гаштеґу # stopthedictators, в тому числі і російською мовою.
Френсіс Фукуяма: «Путін краще за всіх розуміє демократію, тому й боїться її»
У своєму відео-виступі один із засновників журналу The American Interest, філософ, професор політології Стенфордського університету (штат Каліфорнія) Френсіс Фукуяма (Francis Fukuyama) приділив особливу увагу аналізу й оцінці стану Росії та політичної ролі Володимира Путіна. На думку Фукуями, криза в Україні був обумовлена результатом «Помаранчевої революції», в результаті якої до влади прийшли «хороші хлопці», які однак не знали, як керувати країною.
Кольорова революція – ще не гарантія наступного кроку в бік демократії і тим більше, незворотності процесу демократизації; некомпетентні уряду частіше скочуються до авторитаризму, констатує Фукуяма. За його словами, Путіну не вдалося б дестабілізувати Україну, якби після «Помаранчевої революції» до влади прийшли компетентні політики.
«Володимир Путін краще за всіх розуміє демократію, тому й сприймає її як загрозу собі і своєму режиму», – переконаний Фукуяма. На його думку, «Путін не може повірити в справжність кольорових революцій; він бачить у них результат підривної діяльності – за звичкою, (успадкованої) від його колишньої роботи».
Говорячи про баланс між стратегічними інтересами і демократією в зовнішній політиці США, Френсіс Фукуяма підкреслив, що у випадку України дисбаланс неможливий, оскільки «просування демократії в Україні – у стратегічних інтересах США».
Волтер Мід: «Російському суспільству потрібна культурна еволюція для переходу до вільної політичній системи»
Америка своїм існуванням «підриває» диктаторські режими в світі, так як американська політична система заснована на моралі та принципах рівності; природа цих універсальних цінностей вимагає такого ж підходу і в зовнішній політиці. Професор міжнародних відносин і головний редактор журналу The American Interest Волтер Рассел Мід (Walter Russell Mead) говорив про глобальну роль США та ефективність стратегії просування демократії. Він зазначив, що для досягнення успіху в демократизації зовсім необов’язково пряме втручання США. За словами Міда, «Голлівуд, Інтернет і бізес роблять більше, ніж будь-яка військова сила».
Разом з тим аналітик підкреслив, що наївно очікувати негайного успіху від кольорових революцій: процес переходу до демократії важкий і тривалий; в короткостроковій перспективі він часто характеризується глибокими провалами і відкатами, як це трапилося в Україні. «Я був у Києві відразу після Помаранчевої революції, – продовжував Мід, – і мене вразив рівень наївності і завищених очікувань політичної еліти і західних спостерігачів».
Росія, на думку експерта, також переживає чергову стадію в довгому процесі демократичної трансформації, проте російському суспільству необхідна «глибока культурна еволюція» для переходу до вільного політичного ладу.
Майкл Манделбаум: «Іноді потрібно пряме втручання США для повалення диктаторів, і я думаю про Росію»
Директор програми з зовнішньої політики в Університеті Джонса Гопкінса, професор Майкл Манделбаум (Michael Mandelboum) піддав гострій критиці російського президента Володимира Путіна. Констатуючи, що «свобода не може бути безпосередньо імпортована в країну ззовні, і США повинні просувати демократію опосередковано, через допомогу місцевим реформаторам та економічні інструменти», Манделбаум водночас підкреслив, що в деяких випадках пряме втручання життєво необхідне.
«Саддам не пішов би сам, – підкреслив аналітик, – і сьогодні (також) є країни, де пряме втручання виглядає найлогічнішим виходом, враховуючи небезпеку диктаторів, і я думаю про Росію. Путін однаково небезпечний і для своєї країни, і для світу».
«Росія, – продовжував Манделбаум, – не виробляє нічого, крім нафти, газу і зброї. Путін ширяє на газовій хмарі, він впаде, якщо Заходу вдасться знизити його доходи від торгівлі енергоресурсами», – зазначив Манделбаум. Втім, експерт нагадав й інше: США можуть допомогти росіянам в переході до демократії, проте вибір залишається за громадянами країни.