Стійкість і відданість роботі журналістів, які переживали арешти, напади та ув’язнення щороку відзначає міжнародна премія Свободи преси, яку вручає Комітет із захисту журналістів.
Нагороду заснували майже 30 років тому, у 2018-му лауреаткою вперше стала українка – Анастасія Станко, яка висвітлювала війну на Донбасі. Цього року премією відзначили журналістів з Бангладеш, Ірану, Нігерії та Росії.
Протести, насильство й обмеження у зв’язку із коронавірусом – цей рік видався непростим для журналістів в усьому світі.
Кортні Редш, представниця Комітету із захисту журналістів, наголошує: "На додачу до всіх одвічних загроз для журналістів і видань в усьому світі – від цензури до ув’язнень і убивств – додалась глобальна пандемія, що цілковито змінила економічні, соціальні та політичні системи, і журналістика важлива як ніколи".
Церемонію онлайн-нагородження цьогоріч вела акторка Меріл Стріп. Розпочинаючи церемонію, вона сказала: "Висвітлюючи пандемію або протести, - журналісти в усьому світі під загрозою. Під загрозою сама правда, яку вони хочуть нам донести".
Протягом трьох десятиліть ця нагорода присвячувала увагу проблемам незалежних репортерів і редакторів в усьому світу. Вона визнає сміливість і професіоналізм в умовах жорстких придушень, підкреслив Патрік Гаспард, президент Фундації Відкрите суспільство.
Пандемія коронавірусу показала нам, яким може бути світ без правдивої інформації... Тому нам потрібні журналісти, і журналістам потрібний захист
"Пандемія коронавірусу показала нам, яким може бути світ без правдивої інформації. Так багато людей страждали, так багато померли. Зокрема тому, що влада маніпулювала чи викривлювала інформацію. Нам потрібні скептики, які можуть ставити складні запитання й змушувати лідерів відповідати. Тому нам потрібні журналісти, і журналістам потрібний захист", - сказав Гаспард.
Серед чотирьох цьогорічних лауреатів премії - Світлана Прокопьєва з "Радіо Свобода", яка стала першою в Росії журналісткою, яку засудили за «виправдання тероризму», коли вона пов’язала самопідрив 17-річного хлопця в будівлі ФСБ Архангельська із соціальною ситуацією в країні. У передсмертній записці хлопець написав, що "ФСБ фабрикує справи й катує людей".
"Так, журналісти в Росії стикаються із тиском, так само, як й опозиційні активісти", - каже Прокопьєва. "Але якщо припинити робити те, що ми робимо, а це нормально і повинно існувати в нормальному суспільстві, то наша країна, наше суспільство в цілому опиняться ще більш далекими від нормальності, від цивілізованості, ніж вона є зараз".
..якщо припинити робити те, що ми робимо,.. то наша країна, наше суспільство в цілому опиняться іще більш далекими від нормальності
А от Дапо Олоруному, співзасновника нігерійського видання, що займається розслідуваннями, двічі арештовували за його роботу. Він розповідає: "Ми маємо близько 28 законів, що роблять роботу журналіста дуже складною. У нас є справді божевільні закони, які криміналізують журналістику".
Ситуація зі свободою преси загострюється й у Бангладеш, каже фоторепортер Шаділ Алам: "Ми були в якийсь момент під владою військовиків, і тоді мені до голови наставили пістолет. Коли прийшла демократія, ми сподівались, що щось зміниться, але стало гірше, ніж коли би то не було. Думаю, ми живемо в атмосфері страху".
А от іранському журналісту Мохаммеду Моседу премію присудили заочно – у серпні його засудили до чотирьох років тюрми. Він висвітлював у соцмережах корупцію у країні, економічні санкції та протести.
Нагородження Амаль Клуні цього року – це визнання симбіозу між юридичною спільнотою та журналістською. Ми потрібні одне одному
Шеріф Мансур, координатор близькосхідної програми CPJ, розповідає: "Ми та багато журналістів в усьому світі у часи кризи покладаємось на таких людей, як Мохаммад. Він служить народові Ірану та міжнародній спільноті, і те, що він ув’язнений за сумнівними обвинуваченнями за те, що говорить факти, показує, наскільки іранський уряд зневажає медіа й журналістику".
Окремою нагородою Комітет із захисту журналістів відзначив роботу юристки Амаль Клуні. Серед її підзахисних в різний час були засновник Вікілікс Джуліан Ассандж, Юлія Тимошенко, лауреатка Нобелівської премії миру Надя Мурад, а також репортери Аль-Джазіри, Рейтер та інші правозахисники й журналісти.
"Нагородження Амаль Клуні цього року – це визнання симбіозу між юридичною спільнотою та журналістською. Ми потрібні одне одному", - каже Кортні Редш.
Правозахисники кажуть, що на тлі загального напруження, протестів й пандемії цього року напади й арешти журналістів лише почастішали, навіть у таких країнах, як США.
Дивіться також: Свій до свого по своє: чому українці США віддають перевагу кредитним спілкам. Відео
