"Ми повинні ізолювати Росію, інакше вона розповсюджуватиме брехню та дезінформацію", - постійна представниця Великої Британії при ООН

Вже майже місяць Велика Британія головує у Раді Безпеки ООН. Впродовж цього часу Радбез практично кожного тижня збирався для розгляду питань, які стосуються повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну. Брифінги стосувалися як звинувачень російських військових у воєнних злочинах, так і гуманітарної ситуації та українських біженців.

Про підсумки головування у Раді Безпеки, про те, як притягнути Росію до відповідальності за воєнні злочини в Україні, допомогу ООН Україні та загальне підвищення ефективності організації у захисті миру та безпеки у світі, з постійною представницею Великої Британії при ООН Барбарою Вудворд говорила кореспондентка «Голосу Америки» Ірина Соломко.

Ірина Соломко: Хотіла би розпочати не з теми ООН, а з новин про те, що посольство Великої Британії повертається до Києва. Небезпека захоплення Києва російськими військами минула?

Барбара Вудворд: Так, прем’єр-міністр оголосив, що ми відновлюємо роботу нашого посольства в Києві. Була проведена велика кількість перевірок щодо безпеки, і зараз ми впевнені, що для команди безпечно повернутися до Києва. І це черговий прояв нашої підтримки народу України, який бореться проти росіян.

І. С.: Квітень – місяць вашого голосування у Раді Безпеки. У перший же день вашого президентства, Росія намагалася провести зустріч Радбезу, щоб обговорити «провокацію» українських військових у Бучі, і ви зупинили це, за що російські дипломати вас критикували. Враховуючі ці обставини, як ви оцінюєте ваше головування?

Б. В.: Це було напружене головування. Україна домінувала в наших дискусіях. Для нас була честь, що президент Зеленський виступив на одному з засідань у режимі відеоконференції. І я думаю, що звернення, ті послання, які воно несло, і відео з жертвами військових злочинів у Бучі та інших місцях, справили сильне враження на Раду Безпеки і на мене. Це вплинуло на визначення подальших обговорень і наших дій.

Що стосується Генеральної асамблеї, вона тричі була залучена у процес: засудила вторгнення, закликала надати гуманітарну підтримку і нещодавно призупинила права Росії у Раді з прав людини. Зараз, коли ми бачимо кризову доповідь ООН, ми починаємо розуміти повний вплив російського вторгнення. Це стосується зростання цін на продовольство та енергію, що вже відчувається в Африці та Азії, а також на Близькому Сході. Отже, і ці країни страждають від вторгнення. І всі ми знаємо, наскільки важливо вжити заходів, щоб уникнути цього.

І. С.: Повертаючись до Росії, її вплив на ООН значний. І ви вже згадували гуманітарну резолюцію Генасамблеї. Південно-Африканська Республіка подала свій текст документа, за лаштунками цього була Росія, яка так намагалася втрутитися у процес. Знаючи ці реалії, чи можна притягнути Росію до відповідальності?

Б. В.: Я думаю, що варто зробити крок назад і нагадати, що Росія вже заплатила за страждання українського народу, і як наслідок була змушена вивести війська з околиць Києва. Ми бачили, як затонула «Москва», загинуло понад 100 людей. Ми не знаємо точно, скільки російських солдатів було вбито, але це тисячі. Все це завдає великої шкоди Росії тут, в ООН. Так, я думаю, що Росію можна притягнути до відповідальності. 27 квітня у Раді Безпеки виступатиме головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан щодо доказів військових злочинів, які він уже збирає в Україні. Але окрім цього, Росія тут, в ООН, дуже ізольована. Її вигнали з Ради з прав людини. Вона не була обрана назад до ЮНІСЕФ. Її не обрали назад до ООН Жінки. Країни-члени ООН цим показують, що вони не хочуть, щоб Росія була частиною цих впливових інституцій.

І. С.: Дипломати говорять, що ізоляція Росії – один зі шляхів протидії. Ви погоджуєтеся, що це працює?

Б. В.: Так, ми намагаємося ізолювати Росію, і ми повинні це зробити, тому що в іншому випадку Росія розповсюджуватиме брехню та дезінформацію. Ви вже згадали, ситуацію довкола Бучі. І ООН, на мою думку, робить дуже хорошу роботу з надання об’єктивної інформації. Коли Росія виступила зі звинуваченнями щодо розробок хімічної та біологічної зброї, ООН тричі заявила, що доказів цьому немає.

І. С.: Постійний представник України при ООН публічно ставить під сумнів легітимність постійного членства Росії у Раді Безпеки, оскільки країни-члени ООН ніколи за це не голосували. Чи може, це стати причиною позбавлення Росії членства?

Б. В.: Так, місце Росії в Раді Безпеки – це спадщина СРСР. Але важливо знати, що немає жодного положення, згідно з яким ми можемо виключити Росію з Ради Безпеки. Тому що вони мають право вето, і вони накладуть його на своє виключення.

Але я думаю, важливо відзначити, що Генеральна асамблея буде розглядати резолюцію про те, що будь-яка країна, яка використовує право вето на засіданні Ради Безпеки, повинна пояснити, чому вона це зробила.

Це допоможе в майбутньому забезпечити певну відповідальність за використання права вето. Тому що Росія досить ліберально використовувала це право останні 20 років. Наклала вето більше, ніж інші чотири постійних члени разом. В основному воно використовувалося для захисту дій авторитарних диктаторів у таких країнах, як Сирія.

І. С.: Як ви вважаєте чи достатньої була відповідь ООН на війну в Україну з політичної та гуманітарної точки зору?

Б. В.: ООН намагається допомогти Україні на багатьох рівнях. І найважливішою подією, на мою думку, є те, що генеральний секретар оголосив, що він відвідає Росію і Україну. Щоб спершу донести до Росії повідомлення, що вона, по суті, розтоптала статут ООН. А потім висловити свою підтримку українському народу та президенту. Отже, це - політичний рівень. Є практичний рівень - надання гуманітарної допомоги жителям України, особливо в містах, які перебувають в облозі.

ООН відіграє важливу роль з точки зору притягнення Росії до відповідальності. Карім Хан та його команда вже в Україні. Вони разом з британськими поліцейськими, збирають докази військових злочинів.

І. С.: І моє останнє запитання стосується реформування ООН. Світ бачив локальні війни, але зараз на незалежну європейську країну напав постійний член Ради безпеки. Чи може ця криза нарешті призвести до змін, які вже давно назріли?

Б. В.: ООН 76 років. Організація добре збереглася, але ми всі знаємо, що вона потребує реформ. Так, російське вторгнення більше оголило потребу в змінах. Президент Зеленський чітко говорив про важливість реформ, коли він виступав перед Радою Безпеки. Я думаю, він мав рацію. Він визначив важливість прийняття рішень, які дозволять зупинити війну та реформувати Раду Безпеки, щоб Росія не могла блокувати її роботу.

Але я думаю, що зміни та протидія вже є. Коли Росія заблокувала Раду Безпеки, вторгнення засудила Генеральна Асамблея. Таким чином, замість 15 країн дії Росії осудила 141 країна. Реформи відбуваються повільно, і ми намагаємося це покращити. Але це дуже слушне питання, тому що люди мають велику віру в ООН. Організація в багатьох напрямках зробила чудову роботу, але ми хочемо більше, щоб допомогти покласти край війні та вивести російські війська з України якомога швидше.