Спеціальні потреби

У Вашингтоні в Інституті миру говорять про роль релігії для пошуку миру. А лобісти УПЦ (МП) пишуть, що в Україні "напад на християнство"


Звіт: Важливу роботу в ім’я миру виконують актори низового рівня чи окремі релігійні лідери, гуманітарні організації. Вони проводять соціальну роботу та надають гуманітарну допомогу.
Звіт: Важливу роботу в ім’я миру виконують актори низового рівня чи окремі релігійні лідери, гуманітарні організації. Вони проводять соціальну роботу та надають гуманітарну допомогу.

Мирні ініціативи, які втілювали українські релігійні організації з 2014 року, практично припинилися після повномасштабного вторгнення 2022 року, і для їхнього відновлення потрібно шукати шляхи залучення менших, маловідомих ініціатив, вважають українські дослідники, які презентували свій звіт у вашингтонському Інституті миру (USIP).

Поки в Україні тривають бої, а в Конгресі США точаться суперечки про те, за яких умов надавати Україні військову допомогу на суму понад 60 мільярдів доларів для відсічі російській агресії, американський Інститут миру збирає експертів для пошуку шляхів майбутнього примирення.

Це вже друга дискусія, присвячена Україні, яку Інститут організовує протягом останніх місяців, після того, як у жовтні в USIP виступали члени Всеукраїнської ради церков та релігійних організацій, які розповідали про те, як війна впливає на українські релігійні громади та просили більшої допомоги США для зупинення російської агресії.

Дослідники бачать українські релігійні організації, які потенційно мають значний вплив на своїх вірних та національний дискурс загалом, як один з можливих каналів для мирних ініціатив. Адже таку роль українські релігійні діячі вже відігравали у минулому.

"Поширення закликів до ненасильства під час протестів на Майдані зміцнило легітимність морального авторитету церков в очах багатьох українців", – мовиться у новому звіті, підготовленому українськими дослідниками на замовлення USIP.

Але, на думку дослідників, в останні роки пожвавилась міжрелігійна боротьба і це призвело до певної втрати як авторитету, так і впливу багатьох українських церков.

"Якщо ця тенденція збережеться, церкви ризикують ще більше підірвати суспільну довіру до себе і зрештою можуть стати слабкою ланкою українського громадянського суспільства", – вважають автори дослідження, Денис Брильов та Тетяна Калениченко з київського Європейського центру стратегічної аналітики та Андрій Кришталь, соціолог, який нині працює у Хорватії.

На їхню думку, майбутня робота щодо пошуку миру із залученням релігійної сфери в Україні "має знайти шляхи залучення менших, часом маловідомих ініціатив, що об’єднують ворогуючі релігійні фракції".

Вони вважають, що надто пильна увага до провідних релігійних діячів в Україні затьмарює важливу роботу, яку виконують актори низового рівня чи окремі релігійні лідери в ім’я миру. Тут ідеться про соціальну роботу та гуманітарну допомогу, яку надають різні релігійні організації в Україні.

Учасниця онлайн дискусії в Інституті миру, професорка історії, антропології та релігієзнавства Університету штату Пенсильванія Кетрін Ваннер вважає, що потрібно працювати над пошуком миру вже зараз, але починати потрібно зі збереженням внутрішньо українського миру, "щоб після завершення війни з Росією не розпочалася громадянська війна в Україні". І в цьому релігійні організації можуть відіграти важливу роль.

Вона погоджується з авторами звіту, що перші кроки до миру можуть бути саме у формі соціальної та гуманітарної допомоги. Також, на її думку, люди, які належать до тієї самої релігії, могли б бути першими миротворцями і у стосунках з Росією.

У звіті згадуються такі приклади, зокрема те, що Католицька церква та Українська православна церква Московського патріархату мали громади на Донбасі з обох боків конфлікту, що розпочався у 2014 році. І вони вважають, що це дає їм можливість бути активними учасниками діалогу щодо відновлення миру у майбутньому.

Історик Микола Данисенко з Кафедри богослов’я Еміля та Ельфріде Йохум Університету Вальпараїсо вважає, що оскільки війна відбувається між двома країнами, які вважають себе здебільшого православними, значну роль у майбутньому можуть зіграти інші православні церкви. Вони, на думку дослідника, можуть надати майданчики для майбутнього встановлення діалогу.

До діалогу між православними в Україні ще далеко

Тим часом у Вашингтоні активізувалися лобісти Української православної церкви (Московського патріархату), які переконують, що в Україні відбуваються "масштабні порушення прав людини та свободи віросповідання з боку українського уряду".

Юридична фірма Amsterdam & Partners LLP опублікувала у четвер, 18-го січня, новий звіт та відео, що базується на інтерв'ю голови фірми Боба Амстердама колишньому ведучому телеканалу Fox News Такеру Карлсону.

В обох публікаціях стверджується, що "священнослужителі та члени УПЦ зазнавали переслідувань, залякувань, санкцій та ув’язнення з початку війни".

Також лобісти ПЦУ стверджують, що новий законопроєкт 8371, який, за даними адвокатів УПЦ, можливо, буде ухвалений Верховною Радою вже незабаром, "піде набагато далі, фактично надавши уряду повноваження довільно закрити церкву, яка протягом століть була головним релігійним органом в Україні".

Раніше в інтерв'ю Голосу Америки Боб Амстердам заявив, що буде вимагати американських санкцій для тих українських депутатів, які підтримують закон, що обмежить діяльність УПЦ (МП) в Україні.

Натомість в Україні релігійні діячі зауважують, що такого рівня релігійної свободи, який Україна має зараз, вона не мала ніколи у своїй історії, а кого насправді переслідують, так це українських релігійних діячів на окупованих територіях.

"Якщо хтось справді турбується про релігійну свободу, то нехай в першу чергу зверне увагу на Росію. Якщо людина, чи то адвокат, чи то журналіст, чи то політик, починає говорити, що в Україні немає релігійної свободи, і водночас ні слова не каже про окуповані території, це вже пряма ознака того, що це виключно російська пропаганда, а не правда", – сказав наприкінці жовтня в інтерв’ю Голосу Америки митрополит Православної церкви України Євстратій (Зоря).

Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський говорить про те, що не йдеться про заборону церкви, а про припинення впливу, який здійснює Московський патріархат, що виправдовує агресію проти України та вбивство українців.

Верховна Рада 19 жовтня проголосувала у першому читанні за законопроєкт про заборону релігійних організацій, пов’язаних із Російською Федерацією.

У листопаді газета Kyiv Post повідомляла про те, що Українська православна церква Московського патріархату найняла одного з найдорожчих американських лобістів для того, щоб просувати її інтереси у Вашингтоні.

Посилаючись на депутата Верховної Ради Мар’яна Заблоцького, який опублікував дані відкритого реєстру лобістів США, газета повідомила, що з жовтня минулого року Вільям Берк-Вайт представляє інтереси УПЦ (МП), отримуючи за свої послуги 1400 доларів на годину.

Завданням Берк-Вайта, згідно з контрактом, є переконати уряд США тиснути на Україну, щоб вона переглянула заборону УПЦ (МП). Для цього він має "захищати Церкву через засоби масової інформації, громадські взаємодії та з офіційними особами США та членами Конгресу, використовуючи вплив США, щоб перешкодити забороні".

За даними газети, послуги Берка-Вайта оплачуються через фірму Amsterdam & Partners, де він працює, і яка представляє інтереси Вадима Новинського, олігарха з українським і російським громадянством, який є під санкціями в Україні. Сам Новинський стверджує, що його необґрунтовано переслідують через його релігійні переконання.

Розсилка

Відео - найголовніше

Новий спалах громадянської війни у Сирії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:16 0:00

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG