Президент України Петро Порошенко схвалює намір Пентагону розмістити важке озброєння НАТО в пострадянських країнах. Тим часом більшість українських експертів не чекають від розміщення військової техніки США у Східній Європі покращення ситуації в Україні. Цей крок, кажуть вони, свідчить про подальшу ескалацію конфлікту на глобальному рівні і має закінчитися, на думку деяких аналітиків, глобальним договором між Росією та Заходом на кшталт Гельсінських угод 1975 року.
Американські ЗМІ повідомили про рішення Пентагону рекомендувати розмістити в країнах Східної та Центральної Європи, які є членами НАТО, важку техніку для забезпечення приблизно п’яти тисяч американських вояків у випадку військової агресії. Як повідомляє газета The New York Times, рекомендація Пентагону очікує на рішення президента США Барака Обами та американського міністра оборони.
У статті йдеться про близько 1200 одиниць техніки, зокрема, 250 танків «Абрамс» базової моделі М1-А2, а також гаубиці та бронетранспортери.
Порошенко схвалює розміщення важкої зброї НАТО
Президент України Петро Порошенко заявив, що рішення про розміщення важкого озброєння в пострадянських та постсоціалістичних країнах, теперішніх членах НАТО, – «це механізм гарантування безпеки».
Як повідомляє прес-служба глави держави, про це президент сказав 15 червня в інтерв’ю Bloomberg.
Порошенко також зауважив, що потрібно продовжувати дипломатичний пошук мирного врегулювання, реформувати Раду Безпеки ООН та систему загальноєвропейської безпеки і використовувати усі можливості, щоб не допустити агресію на європейському континенті.
«Після російської анексії Криму та російської агресії на Донбасі глобальна система безпеки, заснована на рішеннях Ради Безпеки ООН, більше не існує. Система повоєнної глобальної безпеки була фактично зруйнована, оскільки постійний член Ради Безпеки ООН є агресором», – зазначив Порошенко.
«Всі мають розуміти, що Україна бореться не лише за свою незалежність та територіальну цілісність, а за свободу та демократію, проти агресора, який брутально порушив міжнародні закони», – наголосив президент України.
Експерти сприймають таке рішення по-різному
Українські експерти сприймають такий намір Пентагону про розміщення важкої зброї по-різному. Зокрема, колишній командир добровольчого батальйону «Донбас» Семен Семенченко не вважає, що американські танки в країнах Балтії та Східної Європи якось допоможуть Україні, яка веде війну на Сході. Зараз комбат обіймає посаду заступника голови парламентського комітету національної безпеки і оборони.
Ми бачимо, що обороняти вони планують лише країни НАТОСемен Семенченко
«Я не бачу, щоб це рішення якось вплинуло на безпеку України. І згідно з концепцією НАТО, і згідно з практикою, ми бачимо, що обороняти вони планують лише країни НАТО», – заявив він.
Семен СеменченкоСеменченко вважає розміщення техніки превентивним заходом проти можливої російської агресії, у відповідь на яку він очікує від Росії нову хвилю пропаганди. Екс-комбат наголошує, що українська влада не виправдала сподівань американців, і це є головною причиною, чому Україні так і не надали летальну зброю.
Нам доведеться привчати НАТО до думки, що ми в змозі отримувати нормальну військову допомогуСемен Семенченко
«Нам доведеться знову доводити, що ми можемо використати їхню логістику та тренінги, і привчати НАТО до думки, що ми в змозі отримувати нормальну військову допомогу», – вважає Семенченко.
«НАТО знову стримує Росію»
Експерт з питань безпеки центру Разумкова Олексій Мельник позитивно оцінює рекомендацію Пентагону. На його думку, це гідна відповідь на російські провокації на кордонах країн НАТО, зокрема із військовими літаками, які перетинають кордони і літають занадто близько до військових та цивільних літаків західних країн. Росія будує свою стратегію на ідеї розширення НАТО на Схід, вважає експерт.
Думаю, що на тих складах будуть, зокрема, протитанкові ракети JavelinОлексій Мельник
«Те, що виставлялося, як протидія цьому процесу, спонукає НАТО до фактичного розширення своєї інфраструктури та просування її ближче до російських кордонів. Питання можливої поставки Україні оборонних озброєнь теж, мабуть, повинно розглядатися у цьому контексті. Думаю, що на тих складах будуть, зокрема, протитанкові ракети Javelin. Якщо буде ухвалене політичне рішення, принаймні, часовий фактор та фактор відстані скорочується», – наголосив Мельник.
Дещо іншої думки дотримується директор інформаційно-консалтингової компанії Defenсe Express Сергій Згурець. Експерт вважає, що на Україну це майже ніяк не вплине. Згурець наголосив, що для країн НАТО і, зокрема, для США є два фронти: український, де бійці стримують російську агресію, та загальноєвропейський. Розміщення техніки належить до ширшого фронту.
Йдеться про реакцію, насамперед, американської сторони на подальші загрози. Вони виникають щодо європейського театру воєнних дій, які несе політика РосіїСергій Згурець
«Йдеться про реакцію, насамперед, американської сторони на подальші загрози, які виникають щодо європейського театру воєнних дій, які несе політика Російської Федерації. Подальша допомога Росії терористам та безпосереднє підживлення конфлікту на Сході України стримується санкціями. Поки зберігається ця політика, будуть зберігатись і санкції», – вважає Згурець.
Сергій ЗгурецьТакож Згурець зазначив, що консультації НАТО із країнами, які перебувають у зоні підвищеної небезпеки, почалися певний час тому і ще тривають.
Треба мінімізувати шанс на розгортання Росією певних видів озброєнняСергій Згурець
«Треба мінімізувати шанс на розгортання Росією певних видів озброєння. І краще це зробити раніше, ніж не встигнути це зробити», – наголосив Згурець. На його думку, вести справжню війну в Європі Росія сьогодні не спроможна.
Потрібні нові Гельсінські угоди – екс-голова зовнішньої розвідки України
Але ескалація з боку Росії у відповідь на розташування американської техніки неминуча, вважає екс-голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж. На його думку, це є поведінкою у стилі «холодної війни», і цей крок не буде сприяти виконанню Мінських угод.
Це дає перспективу начебто стримування, але керівництву Росії це буде зайвим приводом для активізації власних збройних сил та розміщення нових контингентівМикола Маломуж
«Зараз іде формат політичного протистояння, але вже з військовою складовою. Він дає перспективу начебто стримування, але керівництву Росії це буде зайвим приводом для активізації власних збройних сил та розміщення нових контингентів», – наголосив Маломуж.
Замість Мінська Маломуж вважає за необхідне перейти на новий рівень переговорів, наприклад, укладання нових Гельсінських угод. Перші були підписані у 1975 році за участю як СРСР, так і країн НАТО, зокрема, США.
Микола Маломуж«Треба вийти на модель системного врегулювання, на нову модель Гельсінських угод або Женевських угод. Зібрати представників усіх країн і вирішити стратегічні питання – недопущення гонитви озброєнь, а тим більше – конфронтаційних сценаріїв, а тим більше – ядерних. Конфлікт уже явно йде за таким сценарієм, коли йде ядерна гонитва озброєнь», – вважає екс-голова Служби зовнішньої розвідки.
На думку екс-розвідника, треба, фактично, будувати нову систему європейської безпеки і розробляти детальний план дій щодо врегулювання в Україні.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
