У США помер мусульманський духівник Фетхуллах Гюлен, який створив потужний ісламський рух у Туреччині та за її межами, та якого турецька влада звинувачує в організації військового перевороту проти президента Реджепа Таїпа Ердогана.
83-річний Гюлен помер у неділю ввечері в одному з американських шпиталів, де він лікувався. Про це повідомив вебсайт Herkul, який публікує проповіді турецького духовного лідера та опозиціонера.
Гюлен колись був союзником Ердогана, але вони розійшлись у поглядах. Ердоган поклав на Гюлена відповідальність за спробу державного перевороту в країні 2016 року, під час якої озброєні люди захопили військові літаки, танки та гелікоптери. Тоді під час спроби захоплення влади загинуло близько 250 людей, а Туреччина визнала рух Гюлена терористичним.
Сам Гюлен, який з 1999 року жив у вигнанні, в американському штаті Пенсильванія, заперечував причетність до путчу.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан підтвердив смерть духівника, назвавши його лідером "темної організації”. Він наголосив, що Туреччина продовжуватиме боротьбу проти його угруповання.
"Рішучість нашої країни в боротьбі з тероризмом буде продовжуватися, і ця новина про його смерть не приведе нас до самозаспокоєння", - сказав Фідан під час пресконференції.
Глава МЗС Туреччини висловив надію, що смерть Гюлена зніме "чари" з турецької молоді, яка стала на шлях "зради" проти своєї країни під приводом релігійних цінностей. "Це погана дорога", - додав Фідан.
"Шанований вчитель"
Гюлен був проповідником сунітського ісламу, він виступав за міжрелігійний діалог і очолював близько 2 тисяч освітніх установ у всьому світі. Прихильники називали його Ходжаефенді, що означає "шанований вчитель".
Рух його прихильників, відомий як "Хізмет" (що турецькою означає "служіння"), має на меті поширювати помірковане розуміння ісламу, що просуває освіту західного зразка, вільний ринок і міжконфесійне спілкування.
Після невдалого перевороту рух Гюлена систематично ліквідовували в Туреччині, а його міжнародний вплив значно послабився.
Гюлен народився у 1941 році на сході Туреччини, в селі, у провінції Ерзурум. Його батько був імамом, сам Гюлен з дитинства вивчав Коран.
У 1959 році Гюлена призначили імамом мечеті в північно-західному місті Едірне, а в 1960 роках він став відомим проповідником у західній провінції Ізмір, де засновував студентські гуртожитки та ходив проповідувати в будинки чаю.
Ці студентські будинки ознаменували початок неформальної мережі, яка в наступні кілька десятиліть поширюватиметься через освіту, бізнес, медіа та державні установи.
Вплив Гюлена поширювався і за межі Туреччини, зокрема в тюркські республіки Центральної Азії, Балкани, в країнах Африки та через мережу шкіл у країнах Заходу.
Колишній соратник Ердогана
Гюлен був близьким союзником президента Ердогана та його Партії справедливості та розвитку. Напруга в їхніх стосунках спалахнула в грудні 2013 року, коли стало відомо про корупційні розслідування щодо міністрів і чиновників, близьких до Ердогана.
Багато хто вважав, що за розслідуваннями стоять прокурори та поліція з руху Гюлена "Хізмет", тож у 2014 році турецька влада видала ордер на арешт Гюлена. Ще через два роки його рух визнали терористичним угрупованням.
Незабаром після перевороту 2016 року Ердоган назвав мережу Гюлена зрадниками та пообіцяв викорінити їх "як рак" з організму, де б вони не були. Після цього в Туреччині закрили сотні шкіл, компаній, засобів масової інформації та асоціацій, пов’язаних з Гюленом, а їхні активи були конфісковані.
Сам Гюлен "найрішучішим чином" засудив спробу державного перевороту.
"Як людина, що постраждала внаслідок численних військових переворотів протягом останніх п'яти десятиліть, особливо образливо бути звинуваченим у будь-якому зв'язку з такою спробою", - заявляв він.
Під час придушення руху Гюлена, в Туреччині заарештували близько 77 тисяч людей, а 150 тисяч державних службовців - зокрема вчителів, суддів, солдатів - відсторонили від роботи за режимом надзвичайного стану.
Компанії та видання, яких підозрювали у зв’язках з Гюленом або які перейшли у власність держави, але були закриті. Уряд тоді заявив, що такі дії виправдані серйозністю загрози для держави, яку становив переворот.
Гюлена також критикувала турецька опозиція. Йому закидали, що його послідовники змовлялися, щоб підірвати світські основи республіки.
Офіційна Анкара довгий час домагалася екстрадиції духівника зі Сполучених Штатів.
Президент Барак Обама заявляв, що духівника буде видано Туреччині після отримання виправданого прохання, що буде результатом "юридичного процесу".
А в час президентства Дональда Трампа представники турецької влади заявляли, що США розглядають можливість видачі Гюлена.
Виступаючи у своєму закритому комплексі в горах Поконо в Пенсільванії, Гюлен сказав в інтерв’ю Reuters у 2017 році, що не планує тікати зі США, аби уникнути ймовірної екстрадиції.
