Згідно з моніторингом медіа, здійсненого Академією української преси за підтримки USAID, 75% рекламних повідомлень на українських телеканалах – це антиреклама спрямована показати, чим погані конкуренти. Її використовують усі учасники передвиборчих перегонів. З наближенням дня голосування реклама стає коротшою, безособистісною, проте крутиться частіше, підводить підсумки президент Академії української преси Валерій Іванов.
«Коротко, але часто – це по принципу: бий в одну точку і досягнеш результату, але з рекламою, так може і не спрацювати, бо люди, які досліджують ідейні моменти можуть відвернутися не отримавши відповіді на підняті питання», – сказав Голосу Америки завідуючий відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України Сергій Макеєв. «З того, що нам говорять з політичної ТВ реклами виглядає, що теперішнє зводить рахунки з минулим, минуле з теперішнім, а майбутнє з рекламної кампанії витіснено взагалі».
З наближенням виборів центральною темою більшості рекламних повідомлень стала – зміна влади. Якщо у серпні про економічне зростання ішлося у 23% рекламних роликів, то у вересні тільки 13% згадують про нього. Натомість, питання зміни влади піднімалося у 32% політичних роликів.
У жовтні 8 з 10-ти політичних повідомлень були спеціально підготовленими роликами. За кількістю політичної інформації лідирують два телеканали Перший національний та ТВі, проте у випадку першого, домінує політична реклама, а у випадку другого – політичні програми. Експерти додають, що більшість каналів, які мають політичні ток-шоу, поставили їх у нічний час, тому аудиторія – це ті, кому не спиться, або, хто дуже цікавиться політикою.
Експерти припускають, що політичні дебати між першими номерами найбільш рейтингових партій могли б допомогти українському виборцю зробити більш виважений вибір, проте аналіз запропонованих програм свідчить, що політичні сили не готові ділитися конкретними пропозиціями вирішення тих чи інших проблем.
«Їм немає чого запропонувати, немає ідеології. Це основне, що відрізняє нашу політику від демократичної – у нас не пропонується шляхів розвитку країни», – сказав Голосу Америки президент Академії української преси Валерій Іванов. «Людям пропонується голосувати проти того, чи іншого лідера, їм важливіше показати, що інший лідер веде до загибелі».
Аналізуючи зміст рекламних роликів провідних політичних сил, Макеєв говорить, що всі партії намагаються показати себе колективними опікунами, а от виборців учасники політичних перегонів бачать по-різному: від «тотально-обкраденого народу» (КПУ) та «тими, яких постійно обкрадають» (ВО «Батьківщина»), до «обманутих політиками» (ПР) та «безсильних, але таких, що можуть нанести удар» (УДАР).
Експерти визначили, що спільна риса для політичних повідомлень партії – більшість переконують, що потрібна сильна рука «царя», який наведе лад, натомість немає згадування, що партія зробить, щоб громадянам самим легше було влаштовувати власне життя.
Рекламу на ТВ купують переважно ті партії, що вважаються прохідними, розповів Іванов. За кількістю повідомлень та часом, реклами ВО «Батьківщина» та Партії регіонів у 3-5 разів більше, ніж інших учасників політичних перегонів. Так, у вересні частка повідомлень ВО «Батьківщина» була 30%, ПР – 20%.
У середу, на зустрічі з керівниками церков та релігійних організацій, президент Віктор Янукович сказав, що будь-яке втручання влади у роботу ЗМІ, щоб змусити медіа агітувати за певного кандидата – неможливе.
«І сьогодні змусити якесь друковане видання або телебачення когось показувати, а когось не показувати, практично неможливо. Усе це відбувається за гроші політичних партій або окремих кандидатів у народні депутати у мажоритарних округах», – сказав Янукович. «Як то кажуть, хто платить, той і замовляє музику», – додав він.
Про вплив політичної реклами на провідних телеканалах свідчать результати дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» – 46% населення України дізнаються про політиків з новин або політичних програм, натомість до Інтернету за новинами звертаються 8% громадян. Спираючись на ці данні, експерти роблять висновок, що в Україні абсолютним джерелом інформації є телебачення.
«Коротко, але часто – це по принципу: бий в одну точку і досягнеш результату, але з рекламою, так може і не спрацювати, бо люди, які досліджують ідейні моменти можуть відвернутися не отримавши відповіді на підняті питання», – сказав Голосу Америки завідуючий відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України Сергій Макеєв. «З того, що нам говорять з політичної ТВ реклами виглядає, що теперішнє зводить рахунки з минулим, минуле з теперішнім, а майбутнє з рекламної кампанії витіснено взагалі».
З наближенням виборів центральною темою більшості рекламних повідомлень стала – зміна влади. Якщо у серпні про економічне зростання ішлося у 23% рекламних роликів, то у вересні тільки 13% згадують про нього. Натомість, питання зміни влади піднімалося у 32% політичних роликів.
У жовтні 8 з 10-ти політичних повідомлень були спеціально підготовленими роликами. За кількістю політичної інформації лідирують два телеканали Перший національний та ТВі, проте у випадку першого, домінує політична реклама, а у випадку другого – політичні програми. Експерти додають, що більшість каналів, які мають політичні ток-шоу, поставили їх у нічний час, тому аудиторія – це ті, кому не спиться, або, хто дуже цікавиться політикою.
Експерти припускають, що політичні дебати між першими номерами найбільш рейтингових партій могли б допомогти українському виборцю зробити більш виважений вибір, проте аналіз запропонованих програм свідчить, що політичні сили не готові ділитися конкретними пропозиціями вирішення тих чи інших проблем.
«Їм немає чого запропонувати, немає ідеології. Це основне, що відрізняє нашу політику від демократичної – у нас не пропонується шляхів розвитку країни», – сказав Голосу Америки президент Академії української преси Валерій Іванов. «Людям пропонується голосувати проти того, чи іншого лідера, їм важливіше показати, що інший лідер веде до загибелі».
Аналізуючи зміст рекламних роликів провідних політичних сил, Макеєв говорить, що всі партії намагаються показати себе колективними опікунами, а от виборців учасники політичних перегонів бачать по-різному: від «тотально-обкраденого народу» (КПУ) та «тими, яких постійно обкрадають» (ВО «Батьківщина»), до «обманутих політиками» (ПР) та «безсильних, але таких, що можуть нанести удар» (УДАР).
З наближенням виборів центральною темою більшості рекламних повідомлень стала – зміна влади. Якщо у серпні про економічне зростання ішлося у 23% рекламних роликів, то у вересні тільки 13% згадують про нього. Натомість, питання зміни влади піднімалося у 32% політичних роликів.
Експерти визначили, що спільна риса для політичних повідомлень партії – більшість переконують, що потрібна сильна рука «царя», який наведе лад, натомість немає згадування, що партія зробить, щоб громадянам самим легше було влаштовувати власне життя.
Рекламу на ТВ купують переважно ті партії, що вважаються прохідними, розповів Іванов. За кількістю повідомлень та часом, реклами ВО «Батьківщина» та Партії регіонів у 3-5 разів більше, ніж інших учасників політичних перегонів. Так, у вересні частка повідомлень ВО «Батьківщина» була 30%, ПР – 20%.
У середу, на зустрічі з керівниками церков та релігійних організацій, президент Віктор Янукович сказав, що будь-яке втручання влади у роботу ЗМІ, щоб змусити медіа агітувати за певного кандидата – неможливе.
«І сьогодні змусити якесь друковане видання або телебачення когось показувати, а когось не показувати, практично неможливо. Усе це відбувається за гроші політичних партій або окремих кандидатів у народні депутати у мажоритарних округах», – сказав Янукович. «Як то кажуть, хто платить, той і замовляє музику», – додав він.
Про вплив політичної реклами на провідних телеканалах свідчать результати дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» – 46% населення України дізнаються про політиків з новин або політичних програм, натомість до Інтернету за новинами звертаються 8% громадян. Спираючись на ці данні, експерти роблять висновок, що в Україні абсолютним джерелом інформації є телебачення.
