Росія поки що не отримала більшості того, чого так очікувала від адміністрації Трампа, включно із зняттям санкцій, запроваджених проти неї США, та визнанням анексії нею Криму.
Проте, Кремль отримав певні інші дивіденди від його зусиль допомогти Трампу стати президентом США: «хаос у Вашингтоні», - вважає Ґреґ Міллер у статті, опублікованій у виданні The Washington Post.
Рішення президента Трампа звільнити минулого тижня директора Федерального бюро розслідувань Джеймса Комі автор називає останнім із низки дестабілізуючих ударів по урядовому інституту США.
Нестабільність, хоча спричинена діями Трампа, у певній мірі розширила і посилила ефект, який Росія намагалася досягти своєю безпрецедентою кампанією підірвати президентські вибори 2016.
У звіті, опублікованому минулого року, розвідувальні агентства США назвали дестабілізацію ситуації у Вашингтоні однією з цілей президента Росії Володимира Путіна.
«Кремль намагався просувати своє давнє бажання підважити очолюваний США ліберально-демократичний порядок», - йдеться у статті.
Кампанія Росії «активних заходів» завершилася торішніми виборами, проте звільнення Комі у вівторок викликало нову хвилю пов’язаного з Росією неспокою.
«Назагал, вони (Росія - ГА) почуваються відносно непогано, бо це ще одна ознака того, що наша політична система перебуває у справжній кризі», - цитує автор Міллер колишнього співробітника Державного департаменту США Юджіна Румера.
За словами колишнього директора Національної розвідки США Джеймса Клеппера, першочергову мету - посіяти розбрат, було досягнуто.
«Напевно, росіяни святкують свій успіх… в тому, чого їм вдалося досягти із використанням мінімальних ресурсів», - цитує Ґреґ Міллер Джеймса Клеппера.
Підсумовуючи, автор вказує на слова екс-посадовця американської розвідки, який каже, що беручи до уваги, що санкції залишаються в силі, Росія вважає, що її втручання в хід президентських виборів не дало очікуваних результатів. Але сьогоднішя ситуація у Вашингтоні вигідніша для Москви, ніж та, якою вона була за президентства Барака Обами чи могла би бути за влади Гілларі Клінтон.
«Вона не проросійська та, звичайно, не антиросійська. Це схоже більш на хаос. І це їм вигідно», - каже посадовець у статті Ґреґа Міллера, опублікованій у виданні The Washington Post.
Дивіться також: Понад 100 тисяч компаній у 150 країнах світу постраждали від кібератаки небачених масштабів
