Ресторанний бізнес завжди відрізнявся жорсткою конкуренцією, і в часи економічного процвітання, а тим більше сьогодні – коли для чималої кількості американців похід в ресторан стає подією не зовсім повсякденною. І для успіху бізнесу особливо важливо зайняти власну нішу, привабити покупця чи то особливими стравами, чи то екзотичним інтер’єром, чи то особливою атмосферою. Саме на останнє зробили ставку власники родинного ресторану у передмісті Вашингтона – піцерії «Прімос». Її клієнти твердять – там вони відчувають себе як вдома, щоправда, запевняють постійні клієнти, і піца в «Прімос» – найкраща в околиці.
Клієнтам імпонує не лише смачна їжа та приємна атмосфера, але й власник ресторану Джим Нікополос. Усі постійні відвідувачі знають Джима в обличчя, звертаються до нього тільки на ти.
«Я люблю спілкуватися зі своїми клієнтами, розпитувати про життя. Я вважаю, що треба мати зв’язок як з клієнтами, так і з працівниками», – зазначає Нікополос.
Джимі перебрав справи у ресторані 5 років тому у свого свекра, емігранта з Греції. Фотографії на стінах розповідають про історію їх родинного бізнесу, що мало змінився за останні 25 років – лише свекор тепер вітає гостей, а на кухні порається його племінник.
Конкурувати дрібному бізнесу з мережевими ресторанами в Америці не легко. Тому Джим робить великий акцент на першокласному обслуговуванні і приготуванні страв зі свіжих продуктів, вирощених на місцевих господарствах.
«Мережеві ресторани закуповують свої продукти у великих корпорацій і через дистриб’юторів. Ми ж можемо купляти місцеву городину і м’ясо», – каже Джим.
Висока якість страв та обслуговування, переконані постійні клієнти, гарантуватимуть цьому ресторану ще довгі роки процвітання.
«Мережеві ресторани закуповують свої продукти у великих корпорацій і через дистриб’юторів. Ми ж можемо купляти місцеву городину і м’ясо».Джим Нікополос.
«Я люблю спілкуватися зі своїми клієнтами, розпитувати про життя. Я вважаю, що треба мати зв’язок як з клієнтами, так і з працівниками», – зазначає Нікополос.
Джимі перебрав справи у ресторані 5 років тому у свого свекра, емігранта з Греції. Фотографії на стінах розповідають про історію їх родинного бізнесу, що мало змінився за останні 25 років – лише свекор тепер вітає гостей, а на кухні порається його племінник.
Конкурувати дрібному бізнесу з мережевими ресторанами в Америці не легко. Тому Джим робить великий акцент на першокласному обслуговуванні і приготуванні страв зі свіжих продуктів, вирощених на місцевих господарствах.
«Мережеві ресторани закуповують свої продукти у великих корпорацій і через дистриб’юторів. Ми ж можемо купляти місцеву городину і м’ясо», – каже Джим.
Висока якість страв та обслуговування, переконані постійні клієнти, гарантуватимуть цьому ресторану ще довгі роки процвітання.