Росія не виказує жодних ознак бажання іти на переговори з Україною про закінчення війни, розширюючи своє військове виробництво і, на думку оглядачів, готується до масштабніших воєнних дій.
При цьому Захід заколисаний ідеями умиротворення агресора, кажуть оглядачі, чиї думки зібрали для аналізу журналісти Голосу Америки.
Помилка Заходу, яка коштувала йому Другої світової війни, може повторитися з гіршими наслідками, наголошують вони.
Орієнтація на компроміс коштом втрат України та відсутність достатніх інвестицій у власну оборону може призвести до втрати важливого часу і необхідності вкладати в оборону ще більші ресурси, переконані оглядачі.
Маючи колективне багатство та технологічний потенціал, щоб повністю перемогти Росію, Захід не робить цього "через розмови про компроміс і страх перед ескалацією", вважає український військовий експерт Микола Бєлєсков.
Війни на виснаження, такі як нинішня російсько-українська війна, виграються та програються завдяки розгортанню вищих ресурсівМикола Бєлєсков
За його словами, той факт, що на Заході не інвестують достатньо у власну безпеку та у боротьбу, яку веде Україна, президент Росії Володимир Путін сприймає як слабкість, і це його підбадьорює.
"Війни на виснаження, такі як нинішня російсько-українська війна, виграються та програються завдяки розгортанню вищих ресурсів", – каже Бєлєсков у статті на сайті Атлантичної ради.
"Якщо партнери України справді хочуть змінити настрій у Москві, вони повинні взяти на себе значно довгостроковіші зобов’язання щодо надання Києву військової підтримки та продемонструвати свою рішучість перемогти Росію на полі бою", – додає він.
На переконання Бєлєскова, зараз Україна перебуває в перегонах з часом, щоб не допустити історичної перемоги Путіна у 2025 році.
Тому підтримка зусиль Києва є терміновою справою для європейських лідерів, і вона повинна бути серед пріоритетів нової адміністрації Трампа, вважає Бєлєсков, науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень та старший аналітик української громадської організації "Повернись живим".
Бєлєсков нагадує, що Дональд Трамп пообіцяв припинити війну, "але він, швидше за все, виявить, що Путін не бажає вступати в переговори, якщо Сполучені Штати не зможуть підірвати його впевненість у перемозі та різко посилити позицію України на переговорах".
Трамп вимагає від європейців збільшити витрати на оборону до 5% ВВП
Тим часом сам новообраний президент Дональд Трамп заявив, що європейські країни НАТО мали б витрачати на свою оборону вже не 2% від ВВП, як передбачають правила альянсу, а до 5%.
Вони всі могли б собі це дозволити, але вони повинні витрачати 5%, а не 2%Дональд Трамп
Трамп заявив у вівторок, 7 січня, що країни-члени НАТО "використовували переваги" США і повинні платити більш ніж удвічі більше за свою військову оборону.
"Вони всі могли б собі це дозволити, але вони повинні витрачати 5%, а не 2%», — сказав Трамп під час пресконференції у своєму курорті Мар-а-Лаго на Флориді.
У грудні 2024 року генеральний секретар НАТО Марк Рютте також заявляв про необхідність країн-членів збільшити витрати на оборону та оборонне виробництво, у зв'язку із дедалі більш турбулентним безпековим середовищем.
Наразі з усіх країн НАТО Польща витрачає найбільше на свою оборону, понад 4% від ВВП, що перевищує навіть американські витрати, які є на рівні 3,4% ВВП.
За даними Ради з міжнародних відносин, крім Польщі, найбільше серед членів альянсу на безпеку витрачають США, Естонія, Греція та Латвія.
США забезпечують близько 16% річного бюджету НАТО. У роки "холодної війни" США витрачали на оборону від 5% до 10% ВВП.
Поразка України обійдеться США набагато дорожче, ніж її підтримка — AEI
Опубліковане у п'ятницю дослідження Американського інституту підприємництва (AEI) доходить висновку, що перемога Росії у війні призведе до неспівмірно більших витрат на оборону.
Надаючи допомогу Києву зараз, Сполучені Штати стримують Росію від безпосередньої загрози країнам Східної та Центральної Європи. Якщо ж Україна програє, це поглине більше американських ресурсів.
Експерти підрахували, що поразка України означала б для США збільшення витрат на оборону на додаткові 808 мільярдів доларів протягом п’яти років. Ця сума близька до бюджету на оборону США минулого року – 824 мільярди доларів у 2024 році, що є понад 13% зростанням у порівнянні з 2023 роком.
Для порівняння, з 2022 року Конгрес США виділив Пентагону 112 мільярдів доларів на допомогу Києву.
Автори доповіді зазначають, що зараз Вашингтон, ймовірно, стримує пряму війну між НАТО та Москвою, до якої можуть бути долучені збройні сили Сполучених Штатів.
Чемберлен хотів миру, але готувався до війни – Вілласі-Вілсі
Колишній британський дипломат Тім Вілласі-Вілсі при цьому наголошує, що багатьом нинішня ситуація нагадує Мюнхенську угоду 1938 року.
"Коли британський прем’єр-міністр Невілл Чемберлен у вересні того року прилетів до Мюнхена і продав частину Чехословаччини в обмін на "мир у наш час", був момент, коли велика частина Європи повірила, що вона може уникнути війни з Німеччиною. Ця омана тривала лише пів року", – нагадує дипломат у публікації на сайті Британського аналітичного центру RUSI.
Великим політичним миротворцем 1938 року була та сама людина, яка сприяла готовності Королівських ВПС перемогти Люфтваффе в 1940 роціТім Вілласі-Вілсі
Виторговуючи в Гітлера мир, Британія інтенсивно готувалася до війни, каже Вілласі-Вілсі, який в минулому був британським послом в Африці, Латинській Америці, Азії та Європі.
Вже з бюджету 1934 року Британія вирішила подвоїти чисельність своїх ВПС з 42 до 84 ескадрилій, рішення, відоме як Схема А.
"Всі були здивовані, коли виявили, що канцлером казначейства, який затвердив Схему А, був ніхто інший, як Невілл Чемберлен. Таким чином, великим політичним миротворцем 1938 року була та сама людина, яка сприяла готовності Королівських ВПС перемогти Люфтваффе в 1940 році", – каже Вілласі-Вілсі.
І в цьому він бачить відмінність від нинішнього часу, коли західні країни допомагають Україні зброєю, але не збільшують достатньою мірою власні запаси, хоч і розуміють, що умиротворення Путіна працюватиме не краще, ніж умиротворення Гітлера.
"За часів колишнього міністра оборони Бена Уоллеса Велика Британія надала багато свого інвентарю Україні, але не змогла відновити запаси вдома", – каже Вілласі-Вілсі.
Він посилається на високопоставленого чиновника НАТО, який нещодавно сказав йому, що Сполучене Королівство зараз вважається "однією із слабших держав", які надають військовий внесок до НАТО.
Дещо краща ситуація у Франції, а обіцяна військова експансія Німеччини так і залишилася на папері, нагадує британський дипломат про стан справ у найбільших країнах Європи.
Тож, за його словами, виходить, що "Польща та Фінляндія зараз є двома найбільш вражаючими військовими державами, які протистоять Росії". Їх підтримують країни Балтії та Швеція, яка досягла значних успіхів на шляху внутрішньої стійкості, але це менші країни з меншими можливостями.
"Здається, Європа справді не бажає йти на внутрішні економічні жертви заради захисту України. Це відчайдушно недалекоглядно", – вважає британський дипломат.
Він попереджає, що немає готової відповіді на питання про те, що робитимуть європейці, якщо після досягнення домовленості російські війська порушать умовну лінію припинення вогню і почнуть просуватися до Одеси, Молдови, Дніпра чи Києва.
