Рік, що минає, став багатим на важливі політичні події у світі. Голос Америки зробив підбірку подій, що стали визначними для Європи у 2024 році.
Підтримка України й політика безпеки – серед європейських пріоритетів
За оцінкою Європейської комісії, підтримка України та європейська політика безпеки й оборони опинилися серед найбільш пріоритетних напрямків року, що минає.
“Після понад 1000 днів війни Європа продовжує стояти на боці України та її народу”, - йдеться у підсумках комісії.
Цього року Євросоюз запровадив новий фінансовий інструмент загальним обсягом 50 мільярдів євро для підтримки відновлення України та сприяння її просуванню до членства у блоці. Протягом 2024 року, Україна вже отримала 16,1 мільярда євро підтримки в рамках цієї програми.
Також ЄС у червні офіційно розпочав з Києвом переговори про вступ, що стало наступним кроком на шляху до членства України у блоці.
Влітку 2024 року Україна отримала найперші американські винищувачі F-16, що вивело підтримку України Заходом на новий рівень.
Внаслідок стрімкої зміни геополітичної ситуації, посилення зовнішньої загрози та загострення гібридної війни Росії проти Європи й Заходу загалом, цього року Євросоюз вперше в історії призначив комісара з питань оборони та космосу. Ним став колишній прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс.
Швеція офіційно приєдналася до НАТО – 7 березня
Швеція офіційно стала 32 членом НАТО, після майже дворічного очікування. Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон та державний секретар США Ентоні Блінкен оголосили про це на спільній зустрічі у Вашингтоні 7 березня.
“Це була важка дорога, але думаю, ми обоє знали з першого дня, що ми опинимось тут. Це історичний момент для Швеції. Це історичний момент для альянсу”, - заявив тоді Блінкен.
“Немає яскравішого прикладу, ніж сьогоднішній, щодо стратегічного фіаско, яким для Росії стало вторгнення Путіна в Україну. Ми бачимо Росію, яка стала слабшою у військовому плані, економічно, дипломатично”, - додав держсекретар.
Швеція протягом близько 200 років дотримувалася нейтралітету. Втім повномасштабне вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року підштовхнуло країну – а також сусідню Фінляндію – подати заявку на вступ до Альянсу у травні 2022 року.
Останньою країною НАТО, яка схвалила вступ Швеції, стала Угорщина, адже уряд Віктора Орбана майже два роки затягував процес приєднання через критику Стокгольмом Угорщини у питаннях верховенства права.
На церемонії у Вашингтоні шведський прем'єр-міністр заявив, що Росія залишатиметься “серйозною загрозою безпеці євроатлантичного регіону” в найближчому майбутньому. Саме тому Швеція вступила до НАТО, але не лише, щоб “отримати захист, а й забезпечувати його”.
Європарламент схвалив перший у світі закон з регулювання штучного інтелекту – 13 березня
Європейський парламент 13 березня остаточно схвалив найбільш амбітний та далекосяжний набір правил щодо регулювання штучного інтелекту (ШІ), включно з регулюванням таких потужних систем, як ChatGPT компанії OpenAI.
Новий закон ЄС про штучний інтелект зосереджений на використанні ШІ, який може становити високий ризик, приватним і державним секторами, й посилює зобов’язання для розробників, встановлює суворіші правила щодо прозорості для найпотужніших моделей, таких як ChatGPT, а також запроваджує повну заборону застосунків, які визнані надто небезпечними. Правила, закладені у новий закон, дискутувалися з 2021 року.
Закон про штучний інтелект використовує підхід, заснований на оцінці ризику: чим ризикованіша система, тим суворіші вимоги до неї передбачено в правилах, аж до прямої заборони на певні інструменти ШІ, які вважають найбільш загрозливими.
“Закон про штучний інтелект підштовхнув майбутнє штучного інтелекту в людиноцентричному напрямку, у напрямку, де люди контролюють технологію і де вона — технологія — допомагає нам використовувати нові відкриття, економічне зростання, суспільний прогрес і розкривати потенціал людини”, - зазначив тоді євродепутат від Румунії Драгош Тюдораш, який просував закон у парламенті.
“Нам вдалося знайти дуже тонкий баланс між інтересом до інновацій та інтересом до захисту”, — додав він.
Правила, що стосуються моделей штучного інтелекту, таких як ChatGPT, набудуть чинності через 12 місяців після того, як закон вступить в силу, тим часом більшість інших положень стануть обов’язковими до виконання через два роки після того.
Зміна клімату та пов’язані з нею природні катаклізми в центрі уваги
Як зазначає Європейська комісія, “екстремальні погодні явища в усьому світі продемонстрували наслідки зміни клімату та необхідність швидких дій”, що зумовило продовження зосередженості ЄС на досягненні поставлених кліматичних цілей.
Зокрема, у першій половині 2024 року 50% електроенергії в ЄС було вироблено з відновлюваних джерел. Тим часом ЄС загалом продовжив рухатись до створення економіки замкнутого циклу, використання відновлюваної енергетики та відновлення екосистеми й захисту біорізноманіття.
Через численні кліматичні катаклізми та надзвичайні ситуації, Європейський Союз цього року надав допомогу низці країн у боротьбі з лісовими пожежами, серед яких Кіпр, Греція, Португалія, Албанія та Північній Македонії.
Також ЄС взяв участь у ліквідації наслідків руйнівних повеней у Австрії, Чехії, Німеччині, Італії, Словаччині, Іспанії, Польщі та Боснії та Герцеговині.
Європарламент підтримав міграційну реформу – 10 квітня
Після багатьох років переговорів Європейський парламент 10 квітня схвалив Пакт про міграцію та притулок – масштабну міграційну реформу, яка посилить міграційні правила і повноваження Євросоюзу.
Після ухвалення Європейським парламентом і Радою, правила нового пакту, який розроблявся з 2015 року, набули чинності 11 червня 2024 року та почнуть застосовуватися через два роки.
Пакт зокрема передбачає запровадження спільної системи надання притулку на рівні ЄС, яка грунтуватиметься на “обов’язковій солідарності” між державами-членами блоку у поєднані з гнучкістю підходів.
Завдяки новим правилам, очікувано відбудеться прискорення процесів отримання притулку та повернення нелегальних мігрантів до їхніх країн. Частиною плану є можливість або прийняти додаткових мігрантів на своїй території, або ж надати фінансування чи інші ресурси для їх утримання іншими країнами.
За новими правилами, заявки на надання притулку, які мають “низькі шанси бути прийнятими”, будуть розглядатися швидко, а заявника можуть не пустити на територію ЄС на час розгляду.
Угорщина головує в ЄС – липень-грудень
Після президентства Бельгії у першому півріччі, головування Угорщини в ЄС у липні-грудні 2024 року позначилося чималою кількістю суперечливих моментів. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та його країна відомі своєю найбільш проросійською позицією серед усіх країн Євросоюзу.
Угорщина послідовно намагалася завадити рішенням ЄС та НАТО, спрямованим на допомогу Україні. Будапешт також неодноразово виступав за продовження співпраці з Москвою у сфері закупівлі російських енергоносіїв, контрастуючи з намаганнями більшості країн континенту позбутися залежності від російських нафти і газу.
Орбан викликав неабиякий шок та обурення серед європейських, а також українських, лідерів, коли відвідав російського президента Путіна у Москві 5 липня з “місією миру”. Представники ЄС та України наголосили тоді, що угорський прем’єр не мав жодних повноважень говорити про мир з Путіним від їх імені.
“Ваша поїздка ніколи не була миротворчою місією. Це було велике пропагандистське шоу для автократів”, – зокрема заявив Манфред Вебер, лідер консервативної Європейської народної партії, коментуючи несанкціоновані “миротворчі” поїздки Орбана до лідерів Росії та Китаю .
Угорщина також викликала хвилю невдоволення та стурбованості серед європейських країн, коли послабила міграційні правила щодо росіян та білорусів, контрастуючи з іншими країнами Європи.
“Як це може бути, що уряд Угорщини запрошує росіян до нашого союзу без додаткових перевірок безпеки? Це робить нову угорську візову схему безпековим ризиком не лише для Угорщини, але й для всіх держав-членів”, - заявила з цього приводу голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
У Франції урочисто відзначили 80-річчя Дня Д – 6 червня
Міжнародна церемонія святкування 80-ї річниці Дня Д – висадки десанту союзників США, Великої Британії та Канади у Нормандії на півночі Франції – відбулася 6 червня та зібрала чимало світових лідерів, включно з президентом США Джо Байденом, а також президентом України Володимиром Зеленським.
Саме з Дня Д почалося визволення Франції від німецької окупації та остаточне вигнання нацистів з Європи. Мережа CNN зазначила тоді, що присутність Зеленського на церемонії — а також відсутність на цій події президента Росії Володимира Путіна, “попри роль СРСР у перемозі” над нацизмом, є “дуже символічною, враховуючи те, як війна в Україні кидає тінь на події цього дня”.
Кілька світових лідерів тоді у своїх промовах провели паралелі між вторгненням Росії в Україну та агресією нацистської Німеччини, яка спровокувала Другу світову війну.
Президент Байден був дитиною, коли американські, британські та канадські війська висадились на нормандських пляжах 6-го червня 1944 року.
Як зазначило видання The New York Times, “майже напевно, він буде останнім президентом США, який виступатиме на вшануваннях у Нормандії, і який був живим на той час, коли союзні сили почали витісняти Адольфа Гітлера з Європи”.
“Зараз, через вісім десятиліть, пан Байден очолює коаліцію європейських та інших держав у зовсім іншій війні на цьому континенті, але за дуже схожим принципом — протистояння спробам захопити сусідню країну. У цьому випадку, спробам президента Росії Володимира Путіна захопити Україну”, – мовиться в статті The New York Times.
Відбулися вибори до Європейського парламенту – 6-9 червня
На чергових виборах у Європарламент 6-9 червня громадяни 27 країн Європейського Союзу із загальним населенням близько 450 мільйонів людей обрали 720 депутатів на наступний п’ятирічний термін. Вибори цього року стали першими відколи Велика Британія офіційно залишила Європейський Союз на виконання рішення Брекзиту.
Результати виборів назагал підтвердили зростання підтримки правих і крайніх правих сил у європейських країнах, але центристи переважно зберегли позиції.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила тоді: “Центр тримається. Але також правда, що крайні праві і ліві здобули більше підтримки, а тому результат означає більшу відповідальність на центристських партіях”.
“Моя мета - далі працювати на цьому шляху з тими, хто проєвропейський, проукраїнський і за верховенство закону. Завтра знову починається робота”, - додала фон дер Ляєн.
Фон дер Ляєн було згодом переобрано на другий термін як очільницю Єврокомісії, а новий склад органу було остаточно затверджено у Європарламенті 27 листопада.
Серед ключових пріоритетів нового складу Єврокомісії було названо війни в Україні та на Близькому Сході, необхідність посилення обороноздатності Євросоюзу, а також економічну конкурентоспроможність блоку на тлі конкуренції з Китаєм та США, а також питання імміграції.
Призначення на ключові посади в новому складі Єврокомісії підкреслили пріоритети на наступні п'ять років, зокрема фокус на російській війні проти України та загрозі, яку становить Москва для ЄС.
Колишня прем'єр-міністрка Естонії Кая Каллас стала новою верховною представницею ЄС з питань міжнародної політики та політики безпеки.
Колишній прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс обійняв новостворену посаду комісара з питань оборони, й до його компетенції увійшов нагляд за зусиллями ЄС щодо переозброєння.
Обоє політиків виступили послідовними прихильниками України та жорсткими критиками Росії протягом повномасштабного вторгнення в Україну.
Париж прийняв літні олімпійські ігри – 26 липня – 11 серпня
Приймаючи літні Олімпійські ігри 2024 року, Париж став другим в історії містом (разом з Лондоном), яке приймало Олімпіаду тричі, а саме, 1900, 1924 й 2024 року, востаннє - з проміжком у рівно 100 років після попередніх ігор в столиці Франції.
Вперше в історії літніх Олімпійських ігор церемонія відкриття ігор в Парижі 26 липня відбулася просто неба вздовж берегів річки Сена в самісінькому центрі французької столиці – а не на стадіоні, як це бувало раніше.
"Ця церемонія відкриття — найбільш надзвичайна річ, яку може зробити країна, — заявив тоді міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дарманан. — Як ви знаєте, у поточному контексті геополітики та тероризму це величезний виклик".
Сполучені Штати очолили медальний залік вчетверте поспіль на літніх іграх та у 19-й раз загалом, виборовши 40 золотих нагород і 126 медалей загалом.
Китай також здобув 40 золотих медалей, але посів друге місце через меншу кількість інших нагород.
Франція, яка приймала ігри, опинилася на п’ятій сходинці у медальному заліку з 16 золотими та 64 медалями загалом.
Україна надіслала на Олімпіаду 140 спортсменів, які змагалися у 22 видах спорту. Загалом Україна виборола 12 медалей, серед яких 3 золотих, 5 срібних та 4 бронзових. За таким підсумком, країна опинилася на 21 місці у загальному заліку.
Більшості російських спортсменів було відмовлено в участі в Олімпійських іграх у Парижі через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Лише декілька росіян взяли участь у змаганнях під нейтральним прапором.
Французька влада також відхилила “велику кількість” заявок від російських громадян на акредитацію на ігри як представників медіа через підозри, що ці люди насправді були прихованими шпигунами. Також багатьом росіянам було відмовлено у реєстрації та допуску до ігор як волонтерів.
Уряди Німеччини та Франції зазнали колапсу – грудень
З різницею у декілька тижнів, уряди двох найбільших країн та економік Євросоюзу – Франції та Німеччини – зазнали краху в результаті вотумів недовіри в парламентах своїх країн.
Внутрішні фінансово-економічні негаразди, зокрема після пандемії ковіду-19 й внаслідок посилення конкуренції з Китаєм та ймовірністі тарифної війни зі США, невдоволення міграційною політикою, посилення радикальних партій з країв політичного спектру, збільшення суспільної напруженості через російську повномасштабну війну проти України та гібридну – проти Європи, серед іншого, стали суттєвими факторами урядових криз в обох країнах.
Президент Франції Еммануель Макрон днями призначив новий французький уряд, намагаючись консолідувати країну. Тим часом у Німеччині у лютому 2025 року відбудуться парламентські вибори, в результаті яких, очікувано, чинний канцлер Олаф Шольц від соціал-демократів втратить посаду, й наступним лідером, ймовірно, стане його суперник, християнський демократ Фрідріх Мерц.
В міру того як дві ключові країни Євросоюзу намагаються впоратися з внутрішніми економічними та політичними викликами, Європа опинилася в ситуації дефіциту лідерства та єдності у часи безпрецедентних внутрішніх та зовнішніх загроз.
Собор Паризької Богоматері відкрився після пожежі та реконструкції – 7 грудня
Головний храм Франції, собор Паризької Богоматері, офіційно відчинив свої двері 7 грудня, вперше після того, як у квітні 2019 року пожежа майже знищила один з найбільш відомих і символічних соборів світу, що налічує понад 860 років.
Реставрація Нотр-Даму тривала близько п'ять років, що спочатку розглядали як дуже амбітний термін, якого президент Франції Еммануель Макрон заприсягся дотриматися.
Втім саме відкриття храму стало не єдиним тріумфом французького лідера. Церемонію відкриття відвідали близько 40 голів держав і урядів, серед яких також були новообраний президент США Дональд Трамп та президент України Володимир Зеленський.
Макрон використав нагоду для організації тристоронньої зустрічі з Трампом та Зеленським, під час якої європейські лідери намагалися переконати Трампа продовжити підтримку України після вступу на посаду у січні 2025 року.
Після зустрічі Зеленський наголосив на необхідності досягти “справедливого і сильного миру” для України. Тим часом Трамп заявив про бажання українського лідера досягти мирної угоди й закликав російського президента Путіна “діяти” задля досягнення миру.
ЄС відзначив 20-ту річницю найбільшого розширення, а Болгарія та Румунія повністю приєднуються до Шенгену – 1 січня 2025 року
Цього року Європа відсвяткувала 20-ту річницю найбільшого розширення Європейського Союзу, коли 10 країн приєдналися до блоку. Серед них у 2004 році були Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словакія, Словенія, Угорщина та Чехія.
Також цього року Болгарія та Румунія приєдналися до Шенгенської зони, починаючи з авіа та морських подорожей від 31 березня, з поширенням на наземні кордони з 1 січня 2025 року.