Речник Пентагону — про Patriot, F-16, та “менеджмент ескалації”. Інтервʼю

У травні Сполучені Штати дали дозвіл Україні завдавати ударів американською зброєю по російському прикордонню, щоб вести вогонь у відповідь і захищатись від наступу Росії, зокрема на Харківщині. Втім, цей дозвіл не поширився на застосування ракет великої дальності ATACMS, які США також передають Україні.

На цю мить політика США щодо ударів далекобійною зброєю по території Росії, попри заклики української влади, не змінилась, розповів Голосу Америки речник Пентагону генерал-майор Пет Райдер.

Журналіст Голосу Америки Остап Яриш розпитав у нього про причини цього, а також про те, чи намагаються союзники знайти більше систем Patriot для України, і чи допоможуть США з обслуговуванням та захистом винищувачів F-16, коли вони прибудуть до України.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Остап Яриш: Генерале, президент Байден оголосив, що США та союзники нададуть Україні додаткові батареї Patriot, з яких одну передадуть США. Скільки часу займе доставка в Україну? Чи є якісь часові рамки, і чи потребуватиме це додаткової підготовки українських військових?

Пет Райдер: Як ви знаєте, протиповітряна оборона України вже тривалий час є пріоритетною сферою для міністра Остіна та уряду США. Понад рік тому ми говорили про те, як найкраще отримати для України засоби ППО для захисту свого народу і свого суверенітету.

Як ви підкреслили, президент Байден оголосив цього тижня про деякі додаткові засоби протиповітряної оборони. П’ять стратегічних систем ППО, які будуть розгорнуті в Україні для створення інтегрованої мережі протиповітряної оборони.

Дивіться також:

Байден оголосив передачу нових Patriots та значне посилення систем ППО для України

З безпекових міркувань я не зможу розповісти про терміни розгортання — окрім того, що, як завжди, ми працюватимемо з нашими українськими партнерами, щоб доставити ці засоби якомога швидше. І, звичайно, ми залишимо українським посадовцям говорити про те, коли ці системи прибудуть і коли вони будуть введені в дію. Зайве казати, що ми розуміємо нагальність цього питання, про яку свідчать жахливі ракетні удари, завдані Росією, один з яких влучив в дитячу лікарню. Тож це те, що й надалі залишатиметься неймовірно важливим для нас.

О.Я.: Чи знадобиться додаткова підготовка українських військових до того, як ці системи прибудуть в Україну?

П.Р.: Як ви знаєте, ми вже провели тренування для українських сил на системах Patriot, і навчання з керування цими системами продовжується в Європі. Міжнародна коаліція буде працювати з Україною, щоб визначити її потреби в навчанні — не лише для Patriot, а й для всього спектра операцій.

О.Я.: Україна просила сім cистем Patriot. Ми чули оголошення про п’ять еквівалентних систем ППО. Чи намагаєтесь ви знайти більше Patriot для України?

П.Р.: Знову ж таки, не вдаючись до конкретних систем, я просто підкреслю і ще раз наголошу, що ми розуміємо нагальну потребу в засобах протиповітряної оборони. Це наш пріоритет, і ми будемо і надалі працювати з нашими союзниками і партнерами в усьому світі над тим, щоб надати Україні те, що їй потрібно для захисту себе і свого народу.

О.Я.: Міністр Остін сказав, що F-16 вже на шляху до України. Без сумніву, після прибуття вони стануть основною ціллю для росіян. Чи допоможуть Сполучені Штати Україні утримувати ці літаки і, що важливіше, захистити їх від можливих атак Росії?

П.Р.: F-16 має неймовірні можливості. Це літак, який ми самі використовуємо в США, як і багато країн НАТО та інші країни світу. Це високотехнологічна система, яка вимагає спеціального навчання не лише щодо керування, але і щодо її обслуговування та підтримки.

Коаліція з посилення повітряних сил України в рамках формату "Рамштайн" дуже наполегливо працює разом з Данією і Нідерландами, а також зі США над тим, щоб не лише забезпечити підготовку українських пілотів, але й українських техніків, а також над питаннями технічного обслуговування цих літаків і над тим, як найкраще експлуатувати їх в умовах небезпеки, з якою стикатимуться українські пілоти.

Тож, знову ж таки, над цим треба буде працювати і далі. Зрештою, саме Україна вирішуватиме, як використовувати ці літаки на українській суверенній території. Але ми будемо працювати з міжнародною спільнотою, щоб зробити все можливе для гарантування того, що коли українці отримають ці літаки, вони зможуть їх обслуговувати, утримувати і експлуатувати.

О.Я.: Деякі військові експерти стверджують, F-16 будуть мати обмежене застосування, допоки Росія може розміщувати свою протиповітряну оборону на території, де Україна не зможе використовувати далекобійні ракети ATACMS. Ми також бачимо, як росіяни продовжують використовувати аеродроми глибше на своїй території для авіаударів по українських містах. Президент Зеленський закликає Сполучені Штати зняти всі існуючі обмеження, особливо щодо зброї великої дальності ATACMS. Поясніть: це виключено, чи розмови з українцями тривають, і цей підхід може змінитися?

П.Р.: Як ви підкреслили, ми продовжуємо на дуже регулярній основі говорити з нашими українськими партнерами щодо їхніх потреб, коли йдеться про захист суверенної території України та повернення окупованих територій. І ми крок за кроком працювали з українцями, щоб зрозуміти їхні потреби та спробувати розвинути підтримку, необхідну для захисту суверенної української території.

Нещодавно ми санкціонували використання боєприпасів США через кордон для вогню у відповідь та оборонних ударів. Якщо росіяни формують війська або стріляють з артилерії чи літаків через кордон, то ми визнали цей факт і дали дозвіл українцям.

Але наша політика щодо ударів на великі відстані не змінилася. Думаю, тут важливо розуміти, що ми не хочемо бачити ненавмисних наслідків, ескалації, яка може перетворити цей конфлікт на ширший, який вийде за межі України. Гадаю, це те, на що нам усім потрібно зважати і ставитися до цього дуже серйозно. Однак ми ніколи жодним чином не недооцінюємо загрозу, яку Росія становить для України. Тому ми будемо працювати з Україною і надалі, щоб вона мала все необхідне для захисту своєї суверенної території і свого народу.

О.Я.: Але як саме ситуація може ескалувати? Вона не ескалувала після недавнього дозволу США завдавати ударів по прикордонню.

П.Р.: Думаю, що в цьому випадку ми говоримо про здоровий глузд: якщо вас обстрілюють через кордон, або якщо росіяни формують війська для здійснення атак, скажімо, на Харків. Я думаю, що є сенс дати українцям можливість стріляти у відповідь.

Але знову ж таки, треба дивитися на другорядні і третинні наслідки з точки зору потенційної ескалації — якщо цілі всередині Росії опиняться під ударами, які не обов'язково матимуть стратегічний вплив або можуть мати непередбачувані наслідки з точки зору ескалації.

Тому протягом усього цього конфлікту ми дуже тісно співпрацюємо з Україною і нашими партнерами по всій Європі, щоб запобігти ширшій війні. США не перебувають у стані війни з Росією. Ми не прагнемо конфлікту з Росією, але ми повністю підтримуємо право України на самозахист, і ми будемо продовжувати працювати з Україною, щоб переконатися, що вона зможе це зробити.

О.Я.: Чи не було би ефективніше дозволити Україні завдавати ударів по аеродромах, звідки ці атаки надходять, — у межах дії ATACMS — на додачу до зміцнення української протиповітряної оборони?

П.Р.: Знову ж таки, з причин, які я окреслив, сьогодні ми там, де ми є. Ми будемо і надалі вести активні розмови з українцями, але зараз наша політика не змінилася.

О.Я.: Чи можете ви розповісти більше про новий командний центр у Вісбадені? Коли він почне працювати? Хто ним керуватиме і як саме він координуватиме спільну роботу з підтримки України в довгостроковій перспективі?

П.Р.: Звичайно. Цього тижня в НАТО оголосили, що ініціюють тризіркове командування у Вісбадені, яке допомагатиме з координацією навчання та безпекової допомоги Україні. Це доповнюватиме та підтримуватиме контактну групу з питань оборони України у форматі “Рамштайн”, тому ці два механізми зможуть працювати разом на підтримку України.

Що я б сказав про центр у Вісбадені — багато в чому він буде зосереджений на оперативній сумісності. Поки Україна розвиває та нарощує свої Збройні сили, він буде сфокусований на оперативній сумісності. Щоб у майбутньому, коли Україна матиме можливість, і союзники по НАТО досягнуть консенсусу, вона мала набагато кращі позиції для приєднання до НАТО.

О.Я.: Чи є у вас часові рамки, коли цей центр почне працювати?

П.Р.: Відверто, ні. Я б скерував вас із цим запитанням до НАТО.

О.Я.: Ви сказали, що це не замінить формат “Рамштайн”, і лише доповнить його. Але я припускаю, що Контактна група з питань оборони України змінить спосіб роботи. Чи будемо ми й надалі бачити щомісячні зустрічі? Які зміни цей центр принесе в роботу з підтримки України, яку веде контактна група?

П.Р.: Тут важливо пам’ятати: по-перше, Контактна група з оборони України нікуди не дівається. Вона працюватиме й надалі. Міністерство оборони США продовжить працювати з цим механізмом. І важливо підкреслити, формат “Рамштайн” складається з понад 50 різних країн, що, звісно, більше, ніж кількість наших цінних 32 союзників по НАТО.

Тож ви буквально маєте міжнародну коаліцію, яка об’єднується, щоб визначити найбільш нагальні потреби України на полі бою, а також її довготермінові потреби. А також працювати разом, щоб надати цю допомогу Україні якнайшвидше. Тож цей аспект не зміниться.

НАТО відіграє важливу роль у цьому, особливо в контексті коаліцій можливостей. Тут є повний спектр: авіація, бронетехніка, артилерія, безпілотники, кіберзасоби, багато критичних можливостей. І багато союзників по НАТО є частиною цих коаліцій. Тож центр у Вісбадені і Контактна група з оборони України у форматі “Рамштайн” будуть доповнювати одне одного з точки зору підтримки України.