Спеціальні потреби

PISA-2022: понад 40% підлітків в Україні не мають базового рівня математичної і читацької грамотності


Архівне фото 2022 року: Школа в Чернігові постраждала від російських обстрілів
Архівне фото 2022 року: Школа в Чернігові постраждала від російських обстрілів

Лише 58% українських 15-річних учнів досягли базового рівня математичної грамотності, 59% – читацької, 66% – природничо-наукової, свідчать результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022, оприлюдненого 5 грудня.

«Ці показники є гіршими за середні значення по країнах ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку, членами якої є 38 країн – ред.), де базового рівня сформованості математичної грамотності досягли 69% підлітків, читацької – 74% і природничо-наукової – 76%», – йдеться у звіті.

Згідно з дослідженням, частка найуспішніших учнів в Україні (тобто тих, які досягли рівнів 5 і 6 на предметних шкалах PISA) є незначною: 3% – у галузі математики і по 2% – у читанні й природничо-наукових дисциплінах відповідно. У середньому по країнах ОЕСР цей показник є вищим: 9% – з математики і по 7% – із читання і природничо-наукових дисциплін.

«Успішність українських учнів і учениць у 2022 році погіршилася порівняно з показниками попереднього циклу (2018 року – ред.): з математики результат знизився на 12 балів, із природничо-наукових дисциплін – на 19 балів, а із читання – на 38 балів», – йдеться у дослідженні.

У Міністерстві освіти і науки України вказують, що в середньому українські учні відстають у читанні від учнів країн ОЕСР приблизно на два з половиною роки навчання за стандартами PISA, і загалом найбільше падіння результатів у циклі PISA-2022 – саме в галузі читання.

«Те, що дослідження в Україні було проведене, є прикладом неймовірної згуртованості, незламності й сили наших освітян й учнівства. Обставини, які визначали останні роки життя українців, зумовили зниження результатів PISA з усіх галузей, а найбільше – із читання. Та спільна віра в майбутнє і наша сила перетворюють цю інформацію на підстави для планування подальших дій, а не на вирок», – заявила директорка Українського центру оцінювання якості освіти і національна координаторка PISA в Україні Тетяна Вакуленко.

Крім того, результати PISA засвідчили, що успішність учнів значною мірою залежить від їхнього соціально-економічного статусу, а саме, учні з високим соціально-економічним статусом мають вищі результати з математичної, читацької і природничо-наукової галузей порівняно з учнями з низьким соціально-економічним статусом.

«Найпомітнішою є різниця в результатах учнів, які мешкають у сільській місцевості і великих містах: різниця в балах із математики цих категорій українських 15-річних підлітків становить 92 бали, що за стандартами PISA-2022 еквівалентно більш ніж 4,5 рокам навчання», – ідеться у звіті.

У МОН зауважили, що, оскільки в дослідженні беруть участь понад 80 країн / економік світу, некоректно проводити пряме порівняння всіх країн: освітні системи можуть разюче відрізнятися. Тому для порівняння з Україною обрали референтні країни: Естонію, Польщу, Словаччину, Болгарію, Молдову й Грузію. Ці країни обрали з огляду на подібність з Україною їхнього соціально-економічного стану або з огляду на культурну чи історичну спорідненість.

Загалом Україна показала вищі результати з усіх трьох галузей, ніж Болгарія, Молдова і Грузія. Водночас результати Естонії, Польщі і Словаччини є вищими.

Як зауважили в МОН, у національному звіті репрезентовано основну інформацію про успішність українських 15-річних підлітків, зокрема на тлі результатів їхніх однолітків в інших країнах, а також порівняно з досягненнями учнівства станом на 2018 рік, коли Україна вперше взяла участь у дослідженні PISA.

Дослідження спрямоване на оцінювання здатності 15-річного учнівства застосовувати знання й уміння з читання, математики і природничо-наукових дисциплін у реальних життєвих контекстах. Воно відбувається раз на три роки й охоплює понад 80 країн й економік світу. Цикл PISA-2022 провели не через три, а через чотири роки внаслідок пандемії COVID-19, яка унеможливила проведення планового дослідження у 2021 році, уточнили в Міністерстві освіти і науки України. 2022 року Україна вдруге взяла участь у дослідженні. Попри труднощі, спричинені війною, кажуть у МОН, вдалося зібрати ресурси й організувати дослідження у 18 з 27 регіонів країни.

«Україна – єдина країна, яка провела дослідження в умовах війни. Це велике й надважливе досягнення. Заклади освіти проводили тестування, попри масовані обстріли й затяжні повітряні тривоги, в жовтні 2022 року. Завдяки участі в дослідженні в нас є можливість відстежувати тенденції в знаннях і навичках учнів як на рівні країни, так і на рівні окремих груп учнівства», – прокоментував звіт міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Розсилка

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG