Рада Безпеки ООН за ініціативою Албанії та Франції у співпраці з постійними представництвом України провела спеціальне засідання у форматі Аррія «Притягнення до відповідальності за скоєні в Україні звірства». Захід тривав більше трьох годин і зібрав провідних спеціалістів, правозахисників, прокурорів, які займаються темою притягнення до відповідальності за воєнні злочини та порушення прав людини.
Першою на засіданні виступила Мішель Башеле, Верхова комісарка ООН з прав людини. За її словами, підзвітність - наріжний камінь захисту прав людини. «Але після двох місяців з початку збройного нападу Росії на Україну ми запитуємо: хто, коли і як понесе відповідальність? Як я заявила на Раді з прав людини у березні, грубі порушення міжнародного та гуманітарного права а також прав людини, які мали місце, можуть вважатися воєнними злочинами», - пояснила комісарка. Також, за її словами, жертви цих порушень та їхні родини потребують відшкодування а також захисту. І «зусилля, спрямовані на усунення порушень, потрібно починати вже зараз», - додала вона.
Щоб це відбулося, переконана Башеле, потрібно зробити чотири важливі кроки. По-перше, забезпечити всебічне збереження всіх видів доказів. По-друге, – належну ідентифікацію, поховання а також судово-медичні експертизи тіл для встановлення причини смерті. По-третє – ефективну та повну реєстрацію всіх смертей. І, нарешті, розробити комплексну політику та механізми для забезпечення засобів правового захисту та відшкодування жертвам та їхнім родинам.
Башеле зазначила: наразі її офіс задокументував і підтвердив дані щодо 5939 жертв серед цивільного населення: 2787 - убитих і 3152 поранених. «Приголомшливий масштаб порушень прав людини в Бучі шокував Україну та світ. Під час одноденного візиту наша команда задокументувала незаконні вбивства, включно з розстрілами, 50 мирних жителів – переважно чоловіків, а також жінок та дітей. Ми продовжуємо стежити за всіма повідомленнями», - додала вона.
Тим часом, головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан у своєму виступі зазначив, що кількість країн, які звернулися до Міжнародного кримінального суду щодо розслідування ситуації в Україні – безпрецедентна – 43 держави. «Закон однаково поширюється на всі сторони конфлікту: будь то Україна чи Російська Федерація. Вони мають чіткі зобов'язання. Зараз нам потрібно мобілізувати закон і відправити його в бій, не на боці України проти Російської Федерації, або на боці Росії проти України, а на боці людства, щоб зберегти, захистити людей», - додав він.
Він разом з командою планує провести незалежні розслідування у партнерстві з громадянським суспільством, а також з іншими організаціями. «Потім те, що ми отримаємо, ми піддаємо належній незалежній судовій експертизі. Ми хочемо докопатися до суті справи», - запевнив він. До спільної слідчої групи Хана приєдналися Україна, Польща та Литва. Він також надіслав кілька запитів до Росії, але відповіді так і не отримав.
У заході взяла участь і Амаль Клуні, відома адвокатка та правозахисниця, яка консультує український уряд у справі щодо притягнення Росії до відповідальності. «Сьогодні Україна – це бійня в самому серці Європи, - переконана вона. - Десять років тому з тодішнім Генсеком ООН Кофі Аннаном я була у Кремлі. Наше завдання було посередництво у мирному розв’язанні сирійського конфлікту. Звісно, ні Росія, ні Північна Корея не хотіли мирного вирішення. Тож впродовж 11 років сирійці зазнавали неухильної жорстокості».
За її словами, зараз той самий російський генерал, якого називають «м’ясником», який керував жорстокою атакою на цивільних в Алеппо, здійснює вбивства невинних родин у Маріуполі. «Я боюся одного, що з кожним днем ви будете все більше відволікатися на інші речі. Буде і трохи менше висвітлення війни у медіа, і Україна у підсумку залишиться одна у переслідуванні винних у цих звірствах. І ми не можемо дозволити, щоб це сталося», - додала правозахисниця.
Мені соромно, що немає системи правосуддя, яка б реагувала на масові зґвалтування та масові вбивства. Але я вірю, що сьогодні ми маємо можливість це змінитиАмаль Клуні, адвокатка та правозахисниця
Вона також згадала виступ Володимира Зеленського у Раді Безпеки, коли він порівняв російських солдат з бійцями ІДІЛ. Останні сім років Клуні представляє інтереси жертв геноциду ІДІЛу. «Великим успіхом було те, що Рада Безпеки ООН, у рідкісному прояві єдності погодилася почати розслідування. У мене народилися діти, я добре пам’ятаю, як прийшла в Радбез подивитися на голосування. Моїм дітям зараз майже п’ять років. І поки що більшість зібраних ООН доказів лежать у сховищах. Бо немає міжнародного суду, який би міг засудити ІДІЛ. І коли ті, хто вижив, просять мене пояснити, як так? Я можу лише сказати, що мені соромно. Мені соромно, що немає системи правосуддя, яка б реагувала на масові зґвалтування та масові вбивства. Але я вірю, що сьогодні ми маємо можливість це змінити», - додала вона.
Від України на засіданні виступила перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова. За її словами, українські правоохоронні органи виявили та розпочали розслідування майже 8000 військових злочинів, скоєних російською армією. І майже щодня знаходять нові масові могили та поховання. «Остаточна кількість російських військових злочинів в Україні буде значно вищою», - переконана вона. У той же час, додала чиновниця, Україна вірить у міжнародне право як фундаментальний принцип та інструмент притягнення всіх злочинців до відповідальності. «Тому ми порушили справу в Міжнародному суді проти Росії щодо геноциду. Росія як держава має відповідати за свої злочини. Але в кожному злочині є також людина, яка його скоює, той, хто зґвалтував дівчину, вбив чоловіка, який їхав на велосипеді. Розстрілював гуманітарні колони, пологові будинки, машини швидкої допомоги. Ці люди мають імена та обличчя, і вони мають бути притягнені до кримінальної відповідальності», - заявила Джапарова.
Від США у засіданні брала участь посолка з питань глобального кримінального правосуддя Бет Ван Шаак. За її словами, Сполучені Штати зробили оцінку військових злочинів, які російські війська вчиняють в Україні. Вона базується на огляді публічних джерел, а також даних розвідки.
«Це було міжособистісне насильство: ми маємо достовірні повідомлення про людей, убитих у стилі страти зі зв’язаними руками; тіла з ознаками тортур; жахливі розповіді про сексуальне насильство над жінками та дівчатами. Зараз ми маємо достовірну інформацію про те, що російська військова частина, яка діяла в околицях Донецька, стратила українців, які намагалися здатися, а не взяла їх під варту. Якщо це правда, то це буде порушенням основного принципу військового права: заборони розстрілу цивільних осіб і комбатантів, які вийшли з бою через капітуляцію, поранення чи інші форми втрати працездатності», - заявила посолка.
