Чи відбудеться революція у кримінальному законодавстві?

Кримінальний кодекс радянського зразка, що діє в Україні з 1960 року, скоро можна буде здавати в архів. Парламент ухвалив у першому читанні проект нового Кримінально-процесуального кодексу, що базується на цивілізованих моделях розслідування та розгляду кримінальних справ.

За документ, який пройшов кілька експертиз у Раді Європи і був поданий до парламенту президентом, проголосувало 253 народних депутати при 226 необхідних. При цьому опозиція підтримати рішення відмовилась: фракція БЮТ не голосувала у повному складі.

Представляючи президентський законопроект, радник глави держави з питань судоустрою Андрій Портнов назвав кодекс «революційним». Серед кардинальних новацій - обмеження строку розслідування двома місяцями, активне застосування грошової застави, запровадження інституту хатнього арешту. Сторони обвинувачення і захисту надаватимуть докази безпосередньо в суд, і як обіцяють творці проекту, це позбавить слідчих мотивації «вибивати» зізнання з підозрюваних під час досудового слідства. Примусовий привід чи арешт майна зможе дозволити тільки суддя, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою матиме винятковий характер.

Як кажуть у провладній більшості, усе це може стати реальністю за якийсь місяць. Саме стільки часу знадобиться парламентарям, щоб доопрацювати документ, прийняти його в другому читанні та відправити на підпис президенту, - пообіцяв лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. Він також скритикував опозицію за небажання голосувати за новий КПК. Як заявив Єфремов, такі дії не піддаються жодному логічному поясненню. «Сьогодні місяць у повні. Можливо, це вплинуло на поведінку опозиційних депутатів», - зіронізував «регіонал».

А тим часом експерти, які брали участь у створенні законопроекту, кажуть, що крім безперечних плюсів, у ньому є й безумовні мінуси. Системні недоліки з’явилися у документі після того, як він був «відредагований» на Банковій, - стверджує один з авторів нового КПК, експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук.

«Текст нового КПК фахівці писали з 2006 по 2009 рік. А «підводні камені» з’явилися у ньому з приходом нової влади. Впродовж останніх півтора року адміністрація президента намагалася погодити законопроект з правоохоронними органами. Власне, інакше цей проект не виходив би від президента. І якраз отой негатив, що з’явився після узгодження з правоохоронцями, багато в чому нівелює позитив», - сказав Банчук «Голосу Америки».

За словами експерта, у новий Кримінальний-процесуальний кодекс закладено цілком іншу модель розслідування і судочинства, ніж та радянська, яка досі діяла в Україні. Так, проект передбачає рівність сторін обвинувачення і захисту, реальну їх змагальність, велику роль суду в кримінальному процесі, чого досі на практиці в Україні не було. Але в цю ідеальну змагальну систему вклинилися правоохоронні органи, повставлявши речі, які можуть знизити ефективність системи.

«Вийде так, що ми й старе ніби скасуємо, але нове буде неефективне, ось у чому небезпека», - каже Банчук.

А як приклад того, як положення кодексу були знівельовані після узгодження з правоохоронцями, правник наводить норму, за якою продовжити строк досудового слідства може тільки суд.

«У нашому проекті передбачалося, що продовження строків досудового слідства - це виключно повноваження суду. Тобто 2 місяці з моменту, коли особа визнана підозрюваною, має тривати розслідування; потім треба або передавати цю справу до суду, або закривати, або просити суд продовжити слідство, і пояснювати, чому це необхідно. Зараз же всі ці норми зняли і зробили так: хоч строки слідства і скорочуються порівняно з нинішніми (максимум – це 12 місяців, на відміну від нинішньої ситуації), але все одно ці продовження через кожні 2 місяці залишаються за стороною обвинувачення. І навіть якщо обвинувачення недопрацьовує, погано веде слідство, воно ж саме може продовжити строк цього слідства, вирішити це питання по своїй ієрархії – районний прокурор звернеться до обласного, обласний до генерального і отримає дозвіл. Це відхід від змагальної моделі. Тому що строки досудового розслідування – це річ визначальна для прав особи, адже людина в статусі підозрюваної перебуває. І це судові повноваження, а не прокурорські – продовжувати ці строки. І таких «виправлень», внесених у наш проект, набереться щонайменше зо два десятки», – скаржиться Банчук.

І все-таки за його словами, у прийнятті нового Кримінально-процесуального кодексу більше користі, ніж шкоди.

«Все одно новий КПК кращий за стару модель 1960 року. Старий КПК уже нічим неможливо було виправити. Сам його текст настільки радянський, що хоч би що нового написав, воно все одно буде пристосоване до старої ідеології. Тому добре, що ухвалили новий Кодекс. Якщо буде цей текст і буде інша влада, яка захоче все-таки зробити більш змагальною систему, вона зможе це зробити дуже просто: за допомогою точкових поправок. Тому що вся філософія і головна ідея нового Кодексу полягає у тому, щоб забезпечити максимальну рівність сторін – обвинувачення і захисту, а також гарантувати права особи», – сказав «Голосу Америки» Олександр Банчук з Центру політико-правових реформ.

Нагадаємо: 13 січня президент Янукович вніс на розгляд парламенту проект нового Кримінально-процесуального кодексу. Ухвалення КПК у новій редакції належить до зобов’язань України перед Радою Європи, взятих ще 1995 року.