Західні оглядачі наголошують, що склад в'язнів, якими у четвер обмінялися Росія та Захід, відображає їхні цінності.
Росія передала 16 політв’язнів, серед яких журналісти Wall Street Journal Еван Гершкович Алсу Курмашева, редакторка Татаро-башкирської служби Радіо Свобода, американський морський піхотинець Пол Вілан та політик Володимир Кара-Мурза. А до Росії повернулися засуджений вбивця та кілька російських шпигунів, що зазнали провалу.
“Природа обміну полоненими дуже показова. Це засуджений вбивця та кілька невдалих шпигунів проти відданих борців за демократію та свободу інформації. Контраст між Росією та вільними суспільствами Заходу неможливо проілюструвати яскравіше”, – пише Карл Більдт, співголова Європейської ради з міжнародних відносин й колишній прем’єр-міністр і міністр закордонних справ Швеції.
Глава московського бюро Financial Times Макс Седдон наголошує, посилаючись на повідомлення Кремля:
“Діти Анни та Артема Дульцевих, російських шпигунів, які повернулися додому в рамках обміну полоненими, не знали, що вони росіяни, поки їхній літак не вилетів до Москви для обміну”.
Двоє дітей шпигунської сім’ї не говорили російською, тому Путін привітався з ними іспанською, пише Седдон.
Російський політичний емігрант Ґаррі Каспаров переконаний – обмін режимних вбивць і шпигунів на невинних заручників і політв'язнів “сприяє виробництву Росією і того, і іншого”.
На думку Каспарова, угода “служить інтересам Путіна”, котрий завдяки їй “підтверджує своїм шпигунам і головорізам, що вони не понесуть покарання за злочини, які чинять для нього”.
“Це мафія, лояльність – це все. Поки Дон Путін може захищати своїх вбивць, лідерів і гроші, у них немає стимулу зраджувати його”, – вважає колишній чемпіон світу з шахів, який став політичним активістом і живе за кордоном.
Готовність Заходу укладати угоди “з такими диктаторами, як Путін і Мадуро”, замість того, щоб використовувати засоби стримування, додає їм сили, застерігає Каспаров.
"Обміняли українські життя на заручників" – Каспаров
Угоду про обмін, яку у США називають "історичною" та “дипломатичним подвигом”, Каспаров вважає стратегічною помилкою.
Він навіть припускає, що ці “поступки Путіну” можуть свідчити й про причини інших, зокрема, “обмеження на зброю для України та її здатність вражати російські цілі, відмову від посилення санкцій щодо російської нафти”.
“По суті, вони обміняли українські життя на заручників?Ґаррі Каспаров
“По суті, вони обміняли українські життя на заручників”, – запитує Каспаров.
Він також припускає, що європейці розлютилися б, “якби ГУР викрав кілька десятків людей путінського режиму”. “Діти Пєскова, діти Соловйова? Їх можна було обміняти на полонених”, – проводить паралель російський політичний емігрант.
Однак Джон Гербст, старший директор Євразійського центру Атлантичної ради не вважає, що обмін в'язнями між Росією і Заходом якось пов'язаний з Україною.
"Я не бачу якого-небудь прямого впливу, і навіть складно побачити непрямий вплив на Україну та війну Росії в Україні", – прокоментував Гербст Голосу Америки.
"Обмін в’язнями, шпигунами чи активами російської розвідки – Красікова називають шпигуном, який виглядає просто як вбивця – це стара справа, яка відбувається постійно. І це не обов’язково пов’язано з іншими складовими відносин між країнами", – наголошує колишній дипломат.
Вадим Красіков, колишній офіцер ФСБ, який вважається центральною фігурою, принаймні для Путіна, в обміні полоненими. Красіков відбував у Німеччині довічне ув'язнення за вбивство серед білого дня у відомому берлінському парку Зелімхана Хангошвілі, громадянина Грузії і колишнього польового командира в Чечні, у 2019 році.
Майкл Кіммадж, професор історії Католицького університету Америки у коментарі журналістці Голосу Америки Катерині Лісуновій сказав, що немає сумнівів у тому, що Росія взяла людей "як заручників, щоб отримати щось за них". І в майбутньому такий обмін може зашкодити інтересам Заходу.
"І ні в якому разі не варто допускати, щоб це сталося в майбутньому. Але важко сказати чи це було погане рішення. Через людей, які були залучені, – це добре, що вони повернулися додому. Крім того, кількість людей, відправлених до Росії, була набагато меншою, ніж кількість людей, яких відправили назад до Сполучених Штатів та кількох інших країн", – сказав він.
З огляду на це, вважає Кіммадж, адміністрація Джо Байдена може вважати, що "це були досить хороші переговори, але точно не прецедент, який ви хотіли би створити".
Є багато людей, які мають подвійне громадянство і зараз перебувають в Росії, нагадує Кіммадж. І є журналісти, які попри небезпеку і попередження американського уряду, все одно хочуть їхати до Росії, хоча й розуміють ризики. І досі актуальний туризм, хоч і мінімальний, додає експерт.
"Тож будь-хто, хто їде до Росії, має усвідомлювати, що вони є потенційною мішенню", – каже він.
Про вибір російського лідера стосовно осіб, які підлягали обміну Майкл Кіммадж додав:
Внутрішнє російське повідомлення: це ті люди, заради яких російська влада буде докладати зусильМайкл Кіммадж
"Вони абсолютно важливі для Путіна. Такі люди, як колишній особистий охоронець… Це приклад винагород, які він роздає в цій системі убивцям і тому подібним. Це навіть не стільки міжнародний сигнал [від Путіна? - ред.], скільки внутрішнє, російське, політичне повідомлення. Це ті люди, заради яких російська влада буде докладати зусиль".
"Ми повинні дякувати американцям за величезну роботу зі звільнення несправедливо затриманих борців за свободу з Росії"
Глава делегації Сейму Литовської Республіки в Парламентській асамблеї Ради Європи Емануеліс Зінгеріс повідомив кореспонденту Російської служби Голосу Америки:
"Звичайно, це – історична подія небувалих розмірів, і американський уряд зробив грандіозний жест, включивши росіян і тих, хто має громадянство інших країн до цього обмінного списку. І ми повинні дякувати американцям, які провели величезну роботу зі звільнення несправедливо затриманих борців за свободу з Росії".
Зінгеріс також заявив, що цей епізод "не покращує думку Ради Європи щодо дотримання прав людини в Росії". За його словами, ПАРЄ продовжить боротьбу за визволення інших російських в'язнів сумління.
Юрист і блогер Марк Фейгін вважає, що в найближчому майбутньому нові обміни, подібні до того, що був здійснений 1 серпня, швидше неможливі, ніж можливі:
"По-перше, вичерпано ліміт тих “цікавих” Кремлю росіян-співробітників спецслужб, убивць типу Красікова ... яких Кремль справді хотів би повернути. Потрібен якийсь час, щоб такі персонажі з'явилися".
По-друге, каже Фейгін, Москва перебуває у стані консультацій та переговорів із Вашингтоном з приводу України.
Російсько-американський історик, автор книг з історії радянських і російських спецслужб Юрій Фельштинський вважає обмін нерівним.
"Росія отримала засудженого вбивцю та професійних шпигунів, а цивілізований світ вивільнив із катівні РФ кількох дисидентів, взятих у заручники для таких обмінів, і пару американців, які хоч формально і були засуджені за шпигунство, але, як ми чудово знаємо, шпигунством не займалися".
Як повідомляв Голос Америки, у полоні все ще залишаються низка американців.
Юрій Фельштинський резюмує, що головний урок того, що сталося, наступний – для того, щоб Росію схилити до діалогу, необхідно створити відповідні умови: "Бо добровільно Росія за стіл переговорів не сідає. Як і сам Путін".
"Я думаю, що це безпрецедентно: глава держави обіймає засудженого вбивцю. Але це багато про що говорить", – твітує Карл Більдт, співголова Європейської ради з міжнародних відносин й колишній прем’єр-міністр і міністр закордонних справ Швеції.
Йдеться про момент зустрічі учасників обміну в аеропорту і обійми Путіна із засудженим за вбивством співробітником ФСБ.
Раніше оцінку обміну полоненими висловили законодавці США, зокрема, закликавши припинити “дипломатію заручниками”, а також прокоментували Білий дім і уряд Німеччини.
