Президент Обама виступив у четвер у Національному університеті оборони з промовою на тему антитерористичної політики США. За словами представника президентської адміністрації, який проводив брифінг перед заходом, завданням президента було «представити американцям контекст того, в якій точці ми знаходимося у сфері боротьби з тероризмом - він вірить у те, що прозорість такого роду є істотним компонентом нашої демократії».
Обама говорив про те, як теракти 11 вересня 2001 року «вибили американців зі стану рівноваги», змусили почати війну і вдосконалити механізми захисту.
«Більшість цих змін були логічними. Деякі створили незручності. Але деякі, на зразок розширеного стеження, породили складні питання про баланс між інтересами безпеки і цінностями приватного життя. І в деяких випадках, я вірю, що ми порушили наші основні цінності - використовуючи тортури при допитах наших ворогів так, що це стало порушенням закону», - заявив Обама.
За словами президента, Америка повинна вирішити, як буде далі виглядати боротьба з тероризмом.
«Якщо ми не визначимо цього - вона визначить нас ... Жоден народ не може зберегти свою свободу посеред безперервної війни, - сказав президент. - Ми повинні визначити наші зусилля не як безмежну "війну проти терору", але як низку послідовних, конкретних зусиль з нейтралізації певних мереж екстремістів, які загрожують Америці».
Аль-Кайда, за словами Обами, - «на шляху до поразки» - вона не несе прямої відповідальності за атаки на США в Бенгазі або Бостоні, але завдання щодо її повної нейтралізації повинно бути виконане. Характеристики терористичної загрози змінилися за останнє десятиліття - багато в чому мова йде про екстремістські групи, які планують атаки на місцевому рівні.
«У деяких випадках мова йде про мережі на кшталт "Гезболли", які, під егідою держав, застосовують терор для досягнення політичних цілей. В інших випадках - про місцеві екстремістські угруповання, які ми бачили в Бенгазі або Алжирі, які періодично атакують західних дипломатів і компанії, - пояснив президент. - Крім цього, реальний ризик становлять радикальні так звані «одинокі вовки» тут, в США, - часто громадяни або легальні мешканці країни, які можуть заподіяти величезну шкоду».
У зв'язку з виведенням американських військ з Іраку і передачею відповідальності за безпеку в Афганістані місцевій армії і поліції, американські законодавці переходять до обговорення неоголошених воєн США в Пакистані, Ємені та Сомалі - які ведуться за допомогою безпілотників. Напередодні виголошення промови в Національному університеті оборони адміністрація визнала, що в ході атак дронів четверо громадян США було вбито в Пакистані і Ємені. Президент Обама оголосив, що відповідальність за програму ліквідацій за допомогою дронів переходить від ЦРУ до Пентагону.
Промова президента багато в чому була відповіддю на критику того, що війна з тероризмом перетворилася на обширну «сіру зону» - без чітких правил. Питання: «ким вважати терористів - ворожими солдатами або кримінальниками?» - поки що залишається без відповіді. Чи можуть американські дрони порушувати суверенітет інших країн, діючи на їх території - коли уряд того ж Пакистану неодноразово обурювавсь атаками безпілотників, в результаті яких були жертви серед цивільного населення?
За словами президента, затримання підозрюваних у терористичній діяльності та суд над ними є пріоритетом. Дрони використовуються для ліквідації бойовиків аль-Кайди, оголошених особливо небезпечними, а також для ліквідації безпосередніх загроз американським солдатам. Передбачається, що потреба у такому захисті істотно знизиться з виведенням військ НАТО з Афганістану. Проблема полягає, в основному, в тому, що альтернатив використання безпілотників небагато - або наземні операції, або істотне збільшення допомоги країнам, де діють екстремісти, з метою підвищення ефективності їх власних органів безпеки в боротьбі з терористами.
«Америка не може відправити особливий підрозділ куди завгодно для затримання терориста, - сказав Обама. - Наша операція в Пакистані проти Осами бін Ладена не може бути нормою - це пов'язане з величезним ризиком».
Думки в США з приводу безпілотників розходяться: згідно з опитуванням, 65% американців підтримують використння дронів проти осіб, підозрюваних у терористичній діяльності за межами США, але підтримка скорочується до 41%, коли мова йде про ліквідацію американських громадян, підозрюваних у терористичній діяльності, на території інших країн. Всього 25% американців готові погодитися на використання дронів для ліквідації терористів на території США. Лише 13% згодні на це, якщо йдеться про терористів з американським громадянством.
Обама підкреслив, що він вважає вбивство «будь-якого громадянина США - за допомогою дрона або рушниці - без судового процесу» - неконституційним. За його словами, президенти США також не повинні використовувати воєнізовані дрони на терориторії Америки.
«Але коли громадянин США вирушає за кордон, щоб почати війну проти Америки, і активно планує вбивство громадян США, і ні ми, ні наші партнери не здатні затримати його до того, як він реалізує свій план, - його громадянство не повинно бути його захистом. Анвар Авлакі (активіст аль-Кайди з американським громадянством, ліквідований у 2011 році в Ємені - Г.А.) послідовно планував вбивати людей ... Я б погано виконував свій обов'язок президента, якби я не затвердив атаку, яка ліквідувала Авлакі», - заявив Обама.
Особливу увагу у своїй промові президент приділив всеосяжній стратегії боротьби з тероризмом, яка включає боротьбу з ідеологією екстремістів, яку викорінити виключно за допомогою зброї не можливо. Зокрема, Обама підтвердив свій намір закрити в'язницю для підозрюваних у терористичній діяльності в Ґвантанамо на Кубі. Відповідний указ він підписав вже на другий день на президентській посаді. План так і не був реалізований у зв'язку з тим, що Конгрес виступав проти наміру переводити ув'язнених у в'язниці на території США.
Тема Ґвантанамо знову з'явилася на порядку денному у зв'язку з голодуванням 102 з 166 ув'язнених у тюрмі.
Повернення 86 ув'язнених у країни їх громадянства вже було затверджено американською владою, але процес поновиться тільки коли влада цих держав затвердять механізми відстеження їх пересувань, щоб упевнитися, що вони не приєдналися до екстремістських угруповань.
Обама підкреслив, що закриття в'язниці відповідає інтересам національної безпеки США, і що ціна - як матеріальна, так і ціна удару по репутації країни - не виправдовує її існування.
«У часи скорочення бюджету ми щорічно витрачаємо 150 мільйонів доларів на утримання в ув'язненні 166 осіб - майже мільйон доларів на кожного ув'язненого. За оцінками Міністерства оборони, ми повинні витратити ще 200 мільйонів доларів, щоб в’язниця Ґвантанамо залишалася відкритою. І це в той час, як ми скорочуємо державні інвестиції в освіту і наукові дослідження, - заявив президент.
«Уявіть собі - через 10, 20 років - США все ще будуть тримати в ув'язненні людей, які не були засуджені, на території, яка не є частиною нашої країни? Погляньте на ситуацію, коли ми насильно годуємо ув'язнених, які оголосили голодування. Чи це Америка, яку ми хочемо залишити нашим дітям?»
Практично вся частина промови Обами, присвячена Ґвантанамо і крокам, які вживатиме адміністрація для закриття в'язниці, переривалася гучними зауваженнями жінки в аудиторії, яка вимагала «звільнити їх прямо сьогодні». У якийсь момент Обама зауважив, що «частина поняття свободи слова - дати і мені договорити».
«Ми судили терористів в наших судах. Серед них - Омар Фарук Абдулмуталаб, який намагався підірвати літак над Детройтом, Файсал Шахзад, який намагався підірвати бомбу на Таймс-Сквері. Перед судом постане і Джохар Царнаев, обвинувачений у теракті під час Бостонського марафону», - заявив американський президент під час промови, яку він виголосив у Національному університеті оборони у Вашингтоні.
Обама зауважив, що Сполученим Штатам необхідно бути уважними, аби не дозволити втягнути себе у непотрібні конфлікти, чим викликав критику своїх політичних опонентів. Так сенатор-республіканець Джон Маккейн вважає, що адміністрація зайняла занадто слабку позицію на Близькому Сході:
«За останні два роки на наших очах було знищено 80-100 тисяч людей, зростає кількість екстремістів, включно з аль-Кайдою у Сирії, дестабілізувалась ситуація у Лівані та Йорданії. Усе, що противники» втручання говорили станеться, якщо ми ув’яжемося у конфлікт, сталося якраз тому, що ми стоїмо осторонь».
Однак президент Обама характеризує боротьбу з тероризмом як наполегливі дії, націлені на ліквідацію конкретних екстремістських угруповань, а не безмежну глобальну війну.
Обама говорив про те, як теракти 11 вересня 2001 року «вибили американців зі стану рівноваги», змусили почати війну і вдосконалити механізми захисту.
«Більшість цих змін були логічними. Деякі створили незручності. Але деякі, на зразок розширеного стеження, породили складні питання про баланс між інтересами безпеки і цінностями приватного життя. І в деяких випадках, я вірю, що ми порушили наші основні цінності - використовуючи тортури при допитах наших ворогів так, що це стало порушенням закону», - заявив Обама.
За словами президента, Америка повинна вирішити, як буде далі виглядати боротьба з тероризмом.
«Якщо ми не визначимо цього - вона визначить нас ... Жоден народ не може зберегти свою свободу посеред безперервної війни, - сказав президент. - Ми повинні визначити наші зусилля не як безмежну "війну проти терору", але як низку послідовних, конкретних зусиль з нейтралізації певних мереж екстремістів, які загрожують Америці».
Аль-Кайда, за словами Обами, - «на шляху до поразки» - вона не несе прямої відповідальності за атаки на США в Бенгазі або Бостоні, але завдання щодо її повної нейтралізації повинно бути виконане. Характеристики терористичної загрози змінилися за останнє десятиліття - багато в чому мова йде про екстремістські групи, які планують атаки на місцевому рівні.
«У деяких випадках мова йде про мережі на кшталт "Гезболли", які, під егідою держав, застосовують терор для досягнення політичних цілей. В інших випадках - про місцеві екстремістські угруповання, які ми бачили в Бенгазі або Алжирі, які періодично атакують західних дипломатів і компанії, - пояснив президент. - Крім цього, реальний ризик становлять радикальні так звані «одинокі вовки» тут, в США, - часто громадяни або легальні мешканці країни, які можуть заподіяти величезну шкоду».
У зв'язку з виведенням американських військ з Іраку і передачею відповідальності за безпеку в Афганістані місцевій армії і поліції, американські законодавці переходять до обговорення неоголошених воєн США в Пакистані, Ємені та Сомалі - які ведуться за допомогою безпілотників. Напередодні виголошення промови в Національному університеті оборони адміністрація визнала, що в ході атак дронів четверо громадян США було вбито в Пакистані і Ємені. Президент Обама оголосив, що відповідальність за програму ліквідацій за допомогою дронів переходить від ЦРУ до Пентагону.
Промова президента багато в чому була відповіддю на критику того, що війна з тероризмом перетворилася на обширну «сіру зону» - без чітких правил. Питання: «ким вважати терористів - ворожими солдатами або кримінальниками?» - поки що залишається без відповіді. Чи можуть американські дрони порушувати суверенітет інших країн, діючи на їх території - коли уряд того ж Пакистану неодноразово обурювавсь атаками безпілотників, в результаті яких були жертви серед цивільного населення?
За словами президента, затримання підозрюваних у терористичній діяльності та суд над ними є пріоритетом. Дрони використовуються для ліквідації бойовиків аль-Кайди, оголошених особливо небезпечними, а також для ліквідації безпосередніх загроз американським солдатам. Передбачається, що потреба у такому захисті істотно знизиться з виведенням військ НАТО з Афганістану. Проблема полягає, в основному, в тому, що альтернатив використання безпілотників небагато - або наземні операції, або істотне збільшення допомоги країнам, де діють екстремісти, з метою підвищення ефективності їх власних органів безпеки в боротьбі з терористами.
«Америка не може відправити особливий підрозділ куди завгодно для затримання терориста, - сказав Обама. - Наша операція в Пакистані проти Осами бін Ладена не може бути нормою - це пов'язане з величезним ризиком».
Думки в США з приводу безпілотників розходяться: згідно з опитуванням, 65% американців підтримують використння дронів проти осіб, підозрюваних у терористичній діяльності за межами США, але підтримка скорочується до 41%, коли мова йде про ліквідацію американських громадян, підозрюваних у терористичній діяльності, на території інших країн. Всього 25% американців готові погодитися на використання дронів для ліквідації терористів на території США. Лише 13% згодні на це, якщо йдеться про терористів з американським громадянством.
Обама підкреслив, що він вважає вбивство «будь-якого громадянина США - за допомогою дрона або рушниці - без судового процесу» - неконституційним. За його словами, президенти США також не повинні використовувати воєнізовані дрони на терориторії Америки.
«Але коли громадянин США вирушає за кордон, щоб почати війну проти Америки, і активно планує вбивство громадян США, і ні ми, ні наші партнери не здатні затримати його до того, як він реалізує свій план, - його громадянство не повинно бути його захистом. Анвар Авлакі (активіст аль-Кайди з американським громадянством, ліквідований у 2011 році в Ємені - Г.А.) послідовно планував вбивати людей ... Я б погано виконував свій обов'язок президента, якби я не затвердив атаку, яка ліквідувала Авлакі», - заявив Обама.
Особливу увагу у своїй промові президент приділив всеосяжній стратегії боротьби з тероризмом, яка включає боротьбу з ідеологією екстремістів, яку викорінити виключно за допомогою зброї не можливо. Зокрема, Обама підтвердив свій намір закрити в'язницю для підозрюваних у терористичній діяльності в Ґвантанамо на Кубі. Відповідний указ він підписав вже на другий день на президентській посаді. План так і не був реалізований у зв'язку з тим, що Конгрес виступав проти наміру переводити ув'язнених у в'язниці на території США.
Тема Ґвантанамо знову з'явилася на порядку денному у зв'язку з голодуванням 102 з 166 ув'язнених у тюрмі.
Повернення 86 ув'язнених у країни їх громадянства вже було затверджено американською владою, але процес поновиться тільки коли влада цих держав затвердять механізми відстеження їх пересувань, щоб упевнитися, що вони не приєдналися до екстремістських угруповань.
Обама підкреслив, що закриття в'язниці відповідає інтересам національної безпеки США, і що ціна - як матеріальна, так і ціна удару по репутації країни - не виправдовує її існування.
«У часи скорочення бюджету ми щорічно витрачаємо 150 мільйонів доларів на утримання в ув'язненні 166 осіб - майже мільйон доларів на кожного ув'язненого. За оцінками Міністерства оборони, ми повинні витратити ще 200 мільйонів доларів, щоб в’язниця Ґвантанамо залишалася відкритою. І це в той час, як ми скорочуємо державні інвестиції в освіту і наукові дослідження, - заявив президент.
«Уявіть собі - через 10, 20 років - США все ще будуть тримати в ув'язненні людей, які не були засуджені, на території, яка не є частиною нашої країни? Погляньте на ситуацію, коли ми насильно годуємо ув'язнених, які оголосили голодування. Чи це Америка, яку ми хочемо залишити нашим дітям?»
Практично вся частина промови Обами, присвячена Ґвантанамо і крокам, які вживатиме адміністрація для закриття в'язниці, переривалася гучними зауваженнями жінки в аудиторії, яка вимагала «звільнити їх прямо сьогодні». У якийсь момент Обама зауважив, що «частина поняття свободи слова - дати і мені договорити».
«Ми судили терористів в наших судах. Серед них - Омар Фарук Абдулмуталаб, який намагався підірвати літак над Детройтом, Файсал Шахзад, який намагався підірвати бомбу на Таймс-Сквері. Перед судом постане і Джохар Царнаев, обвинувачений у теракті під час Бостонського марафону», - заявив американський президент під час промови, яку він виголосив у Національному університеті оборони у Вашингтоні.
Обама зауважив, що Сполученим Штатам необхідно бути уважними, аби не дозволити втягнути себе у непотрібні конфлікти, чим викликав критику своїх політичних опонентів. Так сенатор-республіканець Джон Маккейн вважає, що адміністрація зайняла занадто слабку позицію на Близькому Сході:
«За останні два роки на наших очах було знищено 80-100 тисяч людей, зростає кількість екстремістів, включно з аль-Кайдою у Сирії, дестабілізувалась ситуація у Лівані та Йорданії. Усе, що противники» втручання говорили станеться, якщо ми ув’яжемося у конфлікт, сталося якраз тому, що ми стоїмо осторонь».
Однак президент Обама характеризує боротьбу з тероризмом як наполегливі дії, націлені на ліквідацію конкретних екстремістських угруповань, а не безмежну глобальну війну.
