«За рішенням Обами відправити в Сирію військових стоїть політика та Путін» - це назва статті керівника та редактора Foreign Policy Group Дейвида Роткопфа на сторінках Foreign Policy. Рішення Барака Обами відправити у Сирію 50 американських військових інструкторів-спецпризначенців, вважає автор, було спровоковане поведінкою Путіна та діями російських військових у Сирії. І в ньому насправді більше політики, ніж військової стратегії, - йдеться у статті.
«Коли військові дії виглядають надто маленькими, щоб щось змінити, зазвичай для них існує інша причина», - пише Дейвид Роткопф, який у жовтні цього року презентував книжку «Національна незахищеність: американське лідерство в епоху страху».
Автор критикує в’ялу політику президента Обами у Сирії впродовж останніх трьох років і називає її причиною появи мігрантів у Європі та нових екстремістських груп у світі.
«Путін, очевидно, має більше впливу в Білому домі, ніж Гілларі Клінтон, Боб Ґейтс та Леон Панетта (попередні глави Пентагону – ред.), і Дейвид Петреус (колишній глава ЦРУ – ред.) і безліч інших, чиї поради так і не були почуті», - пише редактор Foreign Policy.
Автор каже, що офіційний Вашингтон досі не розуміє довгострокової стратегії Путіна у Сирії.
«Так виглядає, вони не бачать, що Путін не бажає політичних змін у Сирії. Він просто хоче переконатися, що режим у столиці Сирії є для нього прийнятним. Це означає або залишити у президентському кріслі Асада, або втручатися у війну настільки, щоб заручитися вагомим голосом при виборі його наступника», - йдеться у статті.
Якою б не була офіційна позиція США щодо подолання «Ісламської держави» у Сирії, там також присутня і політична складова, - вважає автор.
Я чітко розумію рішення Білого дому. Це має деякий політичний сенс. Це може сприяти політичним дискусіям щодо майбутнього СиріїДейвид Роткопф
«Я чітко розумію рішення Білого дому. Це має деякий політичний сенс. Це може сприяти політичним дискусіям щодо майбутнього Сирії. У цьому напрямку зараз важко працює держсекретар Керрі. Утім, наразі існує надто багато нестабільних чинників, щоб зробити реальний прогрес у цьому напрямку», - вважає пан Роткопф.
Тому за таких розрахунків автор прогнозує такий сценарій розвитку подій у Сирії: «Асад погоджується на політичні зміни за умов отримання імунітету недоторканності, його заміняє подібний йому наступник, прийнятний для Москви та Тегерана. А США отримують обіцянку створити об’єднуючий сирійський уряд, про який потім дуже швидко забудуть, тому що всі цінують стабільність більше, ніж такі «прикраси» як демократія чи повага до прав людини. А решта країни лишатиметься у кризі, тому що Дамаск її не контролює, і можливо ніколи не зможе повернути цей контроль».
Дейвид Роткопф на завершення підсумовує, що реагувати на дії Росії у Сирії не достатньо, щоб бути лідером у світі. Справжні лідери, каже автор, «повинні інколи робити перший крок, демонструвати ініціативу, встановлювати правила, йти на ризик».
За нинішніх розкладів, Путін і в Сирії, і в Україні, швидше всього отримає, чого бажає, навіть якщо за вищу цінуДейвид Роткопф
Журналіст вважає непереконливою позицію американських урядовців та деяких ЗМІ, що мовляв Путін своїми діями у Сирії та в Україні намагається перезавантажити правила гри, де він почав програвати. Насправді Путін наразі має вигоду, бо він не лише реагує.
Перевагу Путіна на прикладі України Роткопф пояснює коротко: «Він отримав Крим, має значно більший вплив у Східній Україні, санкції щодо Росії вдаряють економічно, але не політично, рейтинг його популярності тримається на рівні 90%». На думку автора, за нинішніх розкладів, Путін і в Сирії, і в Україні, швидше всього отримає, чого бажає, навіть якщо за вищу ціну.
Малопомітну допомогу США Україні та Сирії автор порівнює із ситуацією на пляжі. «Це ніби сказати «О, справді?» до хулігана, який підійшов до вас на пляжі, кинув пісок вам в очі і забрав вашу корзину з їжею. Це особливість Обами, ілюзія в дії», - проводить паралель автор.
Дивіться також: Головнокомандувач НАТО розповідає, що дії Путіна не до кінця їм зрозумілі
