Після приходу до влади Джо Байдена компанії, пов’язані з "Північним потоком-2", витратили на лобіювання своїх інтересів у Вашингтоні понад 1 мільйон доларів. Своєю чергою, українська сторона фокусується на впровадженні санкцій проти російського газопроводу - на весь 2021 рік вона підписала контракт з консультантами в США на суму 960 тисяч доларів.
Останнім часом питання додаткових санкцій щодо "Північного потоку-2" набуло у Вашингтоні нової актуальності. У американському уряді стверджують, що російський трубопровід загрожує енергетичній безпеці Європи та України, і що США уважно досліджують компанії, діяльність яких може потенційно підпадати під санкції.
Водночас деякі конгресмени та сенатори висловлюють занепокоєння, що Білий дім досі не запровадив обов'язкових санкцій. У середу комітет закордонних відносин Сенату ухвалив поправку до законопроекту про збільшення допомоги Україні, яка дає адміністрації з моменту введення закону в дію 15 днів на вирішення, чи 20 конкретних компаній підпадають під обмеження через свою причетність до "Північного потоку-2".
Тим не менш, поки що питання додаткових санкцій залишається відкритим. Розповідаємо детальніше про те, хто і як просуває та блокує "Північний потік-2" серед американських посадовців, та скільки коштують їхні послуги.
Російська сторона
Російська сторона залучила до лобізму "Північного потоку-2" у Вашингтоні щонайменше три американські фірми: BGR Government Affairs, Roberti Global та McLarty Associates.
Згідно з документами, перші дві фірми працюють на швейцарську компанію Nord Stream 2 AG, якою на 100% володіє російський "Газпром", і яка відповідає за “планування, будівництво та подальшу діяльність "Північного потоку-2" в Європі”. Водночас лобісти McLarty виконують замовлення європейських фірм-інвесторів російського газопроводу. Серед них французька енергетична компанія Engie, автстрійська OMV, німецькі Uniper і Wintershall та нідерландська Shell International B.V.
Фірми не розкривають всіх деталей своєї діяльності - вони зареєстровані в базі даних Сенату, яка дозволяє подавати менше інформації у звітах. Втім, дещо про їхню активність таки відомо.
BGR Government Affairs та Roberti Global зазначають, що просувають питання у двох палатах Конгресу США - Палаті представників та Сенаті. Предметом лобіювання BGR вказує “питання, пов’язані з позицією США щодо "Північного потоку-2”. Roberti використовує трохи ширше формулювання: “питання, пов’язані з позицією США щодо "Північного потоку-2", у тому числі ймовірні фінансові санкції, які впливають на проект”.
Натомість McLarty Associates у своїх звітах стверджує, що веде роботу з Радою національної безпеки США та Державним департаментом. В компанії вказують, що їхнім завданням є “захищати та просувати інтереси компаній в суперечці щодо природного газу як елементу європейської енергетичної безпеки, а також давати поради щодо питань санкцій проти Росії”.
Скільки коштують послуги фірм? Згідно з документами, за свою роботу в першому кварталі 2021 року BGR Government affairs отримала 240 тисяч доларів США, а Roberti Global - 600 тисяч доларів. McLarty Associates сумарно отримала 210 тисяч доларів. Вкупі виходить 1 мільйон 50 тисяч доларів. Розцінки практично не змінились з минулого року - приблизно такі ж суми за свою роботу фірми отримали кожного кварталу в 2020. Загалом компанії, пов’язані з "Північним потоком-2", на послуги лобістів у США минулоріч витратили майже 4,4 мільйони доларів.
Цікаво, що деякі представники цих фірм пов’язані з українськими питаннями. Старшим радником BGR Government affairs з міжнародних питань є Курт Волкер, колишній спецпредставник США з питань України. А директорка стратегічних ініціатив McLarty Клер Кайзер числиться в раді директорів "Американсько-української ділової ради" (U.S.-Ukraine business council).
Ми звернулись по коментар до BGR Government Affairs, Roberti Global, McLarty Associates та прес-служби "Північного потоку-2", але відповіді не отримали.
Курт Волкер на питання "Голосу Америки" відповів, що не уповноважений говорити від імені BGR та коментувати роботу з клієнтами. Однак додав, що його особиста позиція щодо Північного потоку-2 є незмінною.
“Від часу, коли я був спецпредставником і дотепер, моя персональна думка була такою: це чисто політичний проект Росії, організований, щоб обійти Україну, Польщу та Балтійські країни, створити важелі впливу на них і створити важелі впливу на Європу через формування стимулів для Західної Європи не розхитувати човен з Росією”, - сказав Курт Волкер.
На питання про те, як така позиція співвідноситься із діяльністю фірми, в якій він є радником, Курт Волкер не відповів.
Українська сторона
Українська сторона у Вашингтоні працює лише з однією фірмою. Її інтереси представляє Yorktown Solutions - вона уклала контракт із Федерацію роботодавців нафтогазової галузі України. Згідно з договором, у 2020 році консультанти отримали за свої послуги 960 тисяч доларів США. Контракт на таку ж суму продовжили і на 2021 рік.
Про діяльність Yorktown Solutions відомо більше. За договором, фірма надає “промоційні, комунікаційні та консультаційні послуги”, які в тому числі направлені на “ефективне усунення загроз, що створюються на базі проекту "Північний потік-2”.
Серед них - розмови, листування та зустрічі з офісами конгресменів та сенаторів Демократичної та Республіканської партій, з чиновниками в Державному департаменті, міністерстві торгівлі, міністерстві енергетики та раді з національної безпеки США. Крім цього, Yorktown веде комунікацію з експертами та співробітниками провідних аналітичних центрів Вашингтона, а також із журналістами впливових західних ЗМІ - Wall Street Journal, NBC News, Reuters та інших.
Зі звіту видно, що фірма працює з питанням "Північного потоку-2" в буквальному розумінні щодня. Президент Yorktown Solutions Деніел Вайдіч у коментарі "Голосу Америки" розповів, що після приходу нової адміністрації дії його компанії залишились на такому ж рівні активності, однак тепер у них з’явилась додаткова терміновість.
“Сполученим Штатам критично важливо повністю застосувати санкції”, - каже Деніел Вайдіч. “Ми були сильно залучені до розробки цього санкційного законодавства. Тож зараз ми мобілізуємо підтримку на Капітолійському пагорбі, серед інших гравців поза урядом та в уряді, щоб упевнитися, що двопартійні санкції Конгресу будуть повністю введені”.
Вадим Гламаздін, директор з розвитку Федерації роботодавців нафтогазової галузі України, пояснив, яке повідомлення Україна намагається поширити у Вашингтоні.
“Наш месидж дуже простий. Якщо "Північний потік-2" буде добудований, це буде означати початок кінця для України як для держави”, - сказав Вадим Гламаздін в коментарі "Голосу Америки", - “Це загроза не тільки і не стільки енергетична, як загроза фізичної безпеки нашої країни. В нас дуже просте завдання і прохання. Ми прагнемо, щоб газопровід не добудували. А станом на сьогодні єдиний варіант забезпечити не добудову цього проекту - це повне застосування санкцій, які Конгрес зробив обов’язковими”.
Правила гри
Фірми з обох сторін, предметом діяльності яких є одна тема - "Північний потік-2" подають свої звіти у різні бази даних. Yorktown solutions подає звіти в міністерство юстиції США в межах закону про реєстрацію іноземних агентів, FARA (Foreign agents registration act).
Натомість BGR Government Affairs, Roberti Global та McLarty Associates зареєстрували свою роботу з "Північним потоком-2" в базі даних лобістів від Сенату США, через закон про розкриття лобістської діяльності - скорочено LDA (Lobbying Disclosure Act).
Експерти кажуть, що реєстрація під LDA - це радше незвична практика для тих, хто працює з іноземними клієнтами. Реєструватись у FARA мають гравці, які залучені до консультацій та роботи з закордонними компаніями чи особами, іноземними політиками чи урядами інших держав. А от LDA зазвичай використовують для роботи із внутрішніми американськими клієнтами.
“Простіше кажучи, якщо основним бенефіціаром ваших зусиль є іноземний уряд чи політична партія, то ви маєте зареєструватись і розкрити свою діяльність через FARA, а не через LDA. Але інколи буває не дуже зрозуміло, хто є кінцевим бенефіціаром послуг”, - пояснює "Голосу Америки" дослідниця Center for Responsive Politics Анна Массоглія. Вона додає, що це може додавати невизначеності в юридичному аспекті.
Через FARA лобісти зобов’язані розкрити значно більше деталей своєї діяльності, ніж у рамках LDA. Зокрема, у першому випадку потрібно подати ретельні звіти про будь-які зустрічі чи розмови з політиками, урядовцями та іншими гравцями - в LDA такої вимоги немає. В цій базі даних, як правило, можна знайти інформацію про суми та предмети лобіювання, а також осіб, які ним займаються.
Анна Массоглія каже, що може бути декілька причин, чому компанії вирішують реєструватись в базі даних LDA, а не FARA.
“Можливо, це для того, щоб надати менше інформації. Можливо, щоб заповнювати менше паперів. Можливо, це просто те, до чого фірми звикли, бо їхні інші клієнти є зі США, і фірми хочуть подавати звіти однаковим чином. Або вони не вважають, що FARA є найкращим варіантом. Це може залежати від різних речей. Також у деяких колах існує певна стигма щодо іноземних агентів, тож це може бути однією з причин, чому деякі особи вирішують шукати інших шляхів реєстрації”, - каже Массоглія.
Попри це, за словами дослідниці, існує низка винятків, які дозволяють іноземним агентам реєструватись в інших базах даних та уникнути детального розкриття своєї діяльності.
Анна Массоглія каже: як правило, якщо в звітності лобістів виявляють порушення, їх можуть зобов’язати подати всі необхідні документи та розкрити свою діяльність.
“У таких випадках досягнення прозорості - це найкращий результат, на який можна сподіватись”, каже експертка.
Дивіться також: США та Європа мають виступити єдиним фронтом у зусиллях щодо стримування Росії, - Вікторія Нуланд
