Брюссель – Піврічне головування Нідерландів у ЄС, яке розпочинається 1 січня, співпадає із першими кроками українсько-європейської зони вільної торгівлі. Водночас на цей період також припадає референдум у Нідерландах щодо Угоди про асоціацію ЄС з Україною, який відбудеться навесні. Також найближчим часом має бути оприлюднене кримінальне розслідування щодо збиття літака «Малайзійських авіаліній» рейсу MH17 на сході України, яке забрало життя майже трьохсот осіб, переважно нідерландців.
Питаючи людей на вулицях Амстердама навіть не про квітневий референдум щодо європейських перспектив українців, а просто про Україну, стає зрозуміло: доброзичливі та розкуті нідерландці майже нічого не знають та загалом мало цікавляться українськими подіями. Старші люди навіть можуть зауважити щось на кшталт «Україна – це частина Росії і хоче від неї відокремитися» або ж висловити переконання, що українці вже є частиною європейської співдружності. Якщо пояснюємо, яким є насправді стан речей, то, скажімо, 55-річний Герт зазначає, що його не лякає ідея приєднання України до ЄС.
«Вважаю, насамперед Україні треба досягти стабільності. А коли, до того ж, там впорядкують державу і у фінансовому сенсі, то можливе і приєднання України до ЄС, не бачу підстав казати «ні», – каже він.
Молоде покоління Нідерландів виглядає більш політично «підкованим» та часто може детально пояснити, що в Україні триває війна, а самі українці поділені, бо частина з них прагне до ЄС, а інша частина перебуває під російським контролем. Двадцятирічний Кун розповідає, що коли чує слово «Україна», в пам’яті виринають кадри з побаченого в інтернеті документального фільму про Майдан.
«Я бачив насилля з боку уряду й міліції, і це було пов’язано з президентом, закони якого не влаштовували народ. І люди хотіли це змінити, бо прагнули демократичних європейських законів, тому й вийшли протестувати. Тому коли чую слово «Україна», я думаю про це», – пояснює нідерландець.
«Українське питання» в нідерландських планах
Тим часом найвідоміший шедевр Рембрандта «Нічна варта», виставлений у державному музеї Амстердама, перегукується із сьогоденням. У 2016 році «на варту» в Євросоюзі заступають Нідерланди. І хоча в Гаазі стверджують, що зовнішньополітичні питання цілковито перебувають в руках європейської дипломатичної служби, очолюваної Федерікою Моґеріні, оминути «українське питання» нідерландці не зможуть.
Якраз протягом їхнього головування у Раді ЄС має бути завершений процес ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Однак крапку у ньому має поставити референдум щодо українсько-європейського зближення, ініційований нідерландськими євроскептиками.
На своїй останній зустрічі в Гаазі і президент України Петро Порошенко, і прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте – обидва запевняли: референдум не зупинить європейської інтеграції України.
«Нам потрібні стабільні сусіди, а ця Угода про асоціацію через двосторонні та європейсько-українські торговельні відносини відбудує економіку України, – переконаний Марк Рютте. – Водночас вона допоможе демократичним, конституційним змінам, надасть гарантії боротьби з корупцією тощо. Ми щодо цього будемо активно відстоювати позицію уряду».
Займатимуться нідерландці й підготовкою безвізового режиму для України. На початку року Європарламент отримає від Єврокомісії законодавчу пропозицію долучити Україну до списку держав, для яких не потрібні візи. Після голосувань євродепутатів, цей документ повинні будуть ухвалити на Раді міністрів внутрішніх справ ЄС, а попередньо протягом періоду від 3 до 6 місяців його мають ухвалити в кожній із країн співдружності.
Україна «в темних тонах», MH-17 та європейські пріоритети
Водночас нещодавно в нідерландській пресі ширилася інформація про те, що в руках бійців батальйону «ОУН» нібито опинилися картини нідерландських художників, що були викрадені з музею Західної Фрісландії 11 років тому.
Голова українського МЗС Павло Клімкін зауважив, що цей інцидент може грати на руку «тим, хто намагається зіпсувати імідж України перед референдумом у Нідерландах 6 квітня».
Водночас вже найближчим часом має бути оприлюднений звіт кримінального розслідування збиття в Україні літака малайзійських авіаліній рейсу MH17. Він має назвати винних у цій справі та притягнути їх до відповідальності. Чи це буде в рамках нідерландського національного правосуддя, чи із застосуванням міжнародного трибуналу – питання ще вирішується.
Щодо суто європейських планів, то нідерландське головування у Раді ЄС обрало три напрямки. Перший – ця країна хоче, щоб європейське співтовариство зосередилося на головному, тобто чітко поділити завдання між державами-членами та установами ЄС.
Другий пріоритет стосується інновацій в країнах ЄС щодо економічного зростання та створення робочих місць.
Останнім напрямком свого головування в ЄС Нідерланди обрали роботу задля кращого контакту євроустанов та півмільйона громадян співдружності. Робота у цьому сенсі нелегка з огляду на те, що через кризу єврозони довіра європейців до ЄС різко впала.
Дивіться також («Голос Америки»): Ось що треба знати про останні республіканські дебати у США
