Ньюпорт – Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив під час саміту НАТО в Уельсі, що російська агресія проти України нагадує, що не можна сприймати свободу та безпеку як даність, наголосивши на беззастережній готовності НАТО захищати безпеку своїх членів. Проте керівник найпотужнішого військово-політичного блоку на планеті запевнив, що Альянс не збирається відігравати роль «глобального поліцейського», але додав, що Альянс хоче бути планетарним хабом для партнерств з не членами НАТО.
І хоча першим на порядку денному 28 лідерів країн-членів Північноатлантичного альянсу було питання завершення місії НАТО в Афганістані, однак Україна і російська агресія проти неї внесли корективи. Президент Петро Порошенко зустрівся в першій половині дня з лідерами США Бараком Обамою, Британії Девідом Камероном, Німеччини Анґелою Меркель, Франції Франсуа Олландом та Італії Маттео Ренці.
«Агресія Росії проти України свідчить, що ми не можемо сприймати свободу та безпеку як даність. Об’єднана і мирна Європа все ще є процесом, який відбувається. Але не повинно бути сумнівів, що ми готові захищати наших союзників. Саме російська агресія є першопричиною нинішньої кризи», – заявив Андерс Фог Расмуссен на зустрічі з молодими політичними активістами з країн НАТО та держав-партнерів.
НАТО планує розмістити 4 тисячі вояків на чотирьох нових базах в Балтії та Польщі. Расмуссен сказав, що результатом саміту стане План дій щодо готовності. «НАТО має бути готовою діяти стрімко коли виникне така потреба і де б вона не виникнула», – сказав генсекретар НАТО.
Більша видима присутність
Члени НАТО в Центральній та Східній Європі відчули небезпеку для себе на тлі російської анексії Криму, а також втручання и підбурювання конфлікту на Донбасі. Особливо загроженими почуваються ті посткомуністичні члени НАТО, які мають спільний кордон із Росією. Йдеться насамперед про Естонію, Латвію, Литву та Польщу. Також непевно почувається і Румунія, яка межує з Молдовою, на території якої все ще є російські війська.
«Ми потребуємо більш видимою присутності на Сході», – сказав Расмуссен.
Він також нагадав про важливість трансатлантичного зв’язку Європи зі США, як гарантів безпеки старого континенту.
Щодо Росії, то Расмуссен нагадав, що Альянс вже зупинив практичну співпрацю з Москвою, посилив оборонну співпрацю з Україною – зокрема НАТО буде допомагати реформі української армії та безпекового сектору. Але наразі про військову допомогу Україні не йдеться – лише обладнання чи оснащення нелетальної дії. Проте Расмуссен чітко заявив на саміті, що Росія зараз «нападає на Україну».
Майбутня глобальна роль НАТО
Расмуссен не вважає НАТО пережитком часів Холодної війни. «НАТО також не є глобальним поліцейським, але нам потрібне глобальне бачення. НАТО має бути хабом глобальної мережі партнерств задля безпеки», – означив генсекретар своє бачення майбутньої ролі НАТО.
Оглядачі говорять про існування двох концепцій щодо майбутньої ролі НАТО. Одні – за більш глобальну роль Альянсу – як от місія в Афганістані, яка, щоправда, добігає кінця незабаром. Інші дотримуються поглядів, що НАТО має зосередитись на Європі і Північній Атлантиці. Так би мовити, повернутися на «старий континент» – тим більше що й нові загрози, які йдуть від Кремля, є насправді добре призабутими старими загрозами коли Кремль колись становив загрозу безпеці демократіям Європи.
Як видно з заяв Расмуссена в Уельсі, генсекретар хоче поєднати ці дві концепції – традиційних північних атлантистів і «нових глобалістів».
| Передрук з "Радіо Свобода" |
