Північноатлантичний союз заявив, що погрози президента Володимира Путіна на адресу НАТО «неприйнятні» і не допомагають у зменшенні напруження між обома сторонами. Це сталося наступного дня після того, як російський керівник повідомив про поповнення свого арсеналу новими ядерними озброєннями.
Незадоволений з приводу розширення НАТО на колишню радянську сферу впливів, Путін заявив у четвер, що будь-яка атака на союзників Москви вважатиметься атакою проти Росії і зустрінеться з негайною відповіддю.
Як повідомляє агентство Reuters, хоча невідомо, кого із союзників Путін мав на увазі, очолене США НАТО заявило, що промова, одна з найбільш войовничих за останні роки, не допомогла зменшити напруженість, яка збільшилась з часу, коли чотири роки тому Росія загарбала Крим.
«Російські заяви, які погрожують союзникам, неприйнятні й контрпродуктивні» сказала представниця НАТО Оана Лунгеску.
Криза з приводу Криму дала НАТО новий привід для, але альянс наполягає, що його нові засоби стримування в Балтії і Польщі оборонного характеру.
«Ми не хочемо нової «холодної війни» чи нової гонки в озброєннях, – сказала Лунгеску. – Всі союзники підтримують угоди про контроль озюброєнь, які збільшують довіру і впевненість з користю для всіх сторін».
Однією з особливо дразливих справ для Москви є створена США система антиракетної оборони НАТО, яка проходить через Іспанію, Польщу, Румунію, яка, за твердженнями альянсу, має на меті збити іранські ракети.
Путін виступав перед запланованими на18 березня президентськими виборами, які, згідно з результатами опитування громадської думки, і він повинен легко виграти, заявив, що нова російська технологія робить таку систему оборони «неефективною». Проте НАТО заявило, що це Росія нарощує військову силу від Баренцевого до Середземного моря.
«Як ми багато разів давали зрозуміти, ракетна оборонна система альянсу ані не запроектована, ані скерована проти Росії. Наша система захищає від балістичних ракет з-поза євроатлантичного регіону, сказала Лунгеску, маючи на думці на Близький Схід та інші регіони світу.
Рада НАТО-Росія, яка припинила працю у червні 2014 року після кримської кризи, це форум, на якому натовські й російські дипломати можуть обговорювати спірні питання, хоча відносини між Заходом і Москвою напружені з приводу подій на сході України, де в результаті російської агресії загинуло вже понад 10 тисяч людей, пише агентство Reuters.
«НАТО підходить до Росії двома шляхами – рішучим заходами стримування та оборони разом із конкретним діалогом. Ми віддані справі продовжувати обидва шляхи», сказала Лунгеску.
Дивіться також: Як Україні стягнути гроші з «Газпрому»? Інтерв’ю з юристом
