Французький президент Еммануель Макрон назвав націоналізм однією з головних сучасних загроз для світу.
“Націоналізм - це зрада патріотизму”, - проголосив Макрон у дощовому Парижі під поглядами керівників близько 70-ти країн, які зібралися 11 листопада для вшанування 100-річчя закінчення Першої світової війни.
"Уроками, які ми виносимо з "великої війни", не можуть бути ворожість і зневага між націями, і ми не можемо дозволити собі забути минуле", - додав президент Франції.
У перших рядах біля Тріумфальної арки це слухав президент Сполучених Штатів Дональд Трамп, який казав, що вважає себе націоналістом на противагу глобалізму.
Минулого місяця на мітингу у Техасі перед проміжними виборами до американського Конгресу Трамп, визнавши проблему з цим терміном, сказав: “Справді ми не маємо використовувати це слово… Знаєте хто я? Я - націоналіст, гаразд? Я націоналіст. Націоналіст! Використовуйте те слово! Використовуйте те слово!”
В той час як президент Еммануель Макрон зарахував явище націоналізму до “давніх демонів”, які на його думку призвели до Першої, а згодом і до Другої Світової війни, Дональд Трамп не раз дав зрозуміти, що для нього націоналізм - це принцип пріоритетності інтересів власної країни - нації, і що для нього це слово тотожне слову патріотизм.
“Я представляю інтереси американського народу”, - не втомлюється наголошувати як вдома так і на міжнародних зустрічах Трамп, який став президентом під гаслом “Америка насамперед!”
Дискусію про значення слова націоналізм і про те, що є загрозою для світу американський лідер не розвивав, подякувавши після промови французькому колезі за “гарну церемонію” у Парижі.
Проблеми з “націоналізмом”
Опоненти у дискусіях щодо націоналізму можуть легко знайти авторитетні аргументи на користь своїх протилежних поглядів.
Енциклопедія Britannica пояснює, що націоналізм - це “ідеологія, яка заснована на розумінні, що вірність і відданість особи національній державі перевищують інші особисті, або групові інтереси”.
А, наприклад, Оксфордський словник англійської мови, починає визначення з того, що це - “ідентифікація себе зі своєю нацією та підтримка її інтересів особливо, виключаючи при цьому інтересів інших націй, або за їхній рахунок”.
Але друге визначення цього ж слова у цьому ж словнику тут же вказує, що націоналізм - це “просування, або підтримка політичної незалежності певної нації, або народу”.
Академічні джерела наголошують на тому, наскільки історично молодим є ідеологія і явище націоналізму, які найбільше проявилися з кінця 18-го сторіччя.
До того часу країни і їх мешканці переважно ототожнювалися як представники певної місцевості, релігії, або підданства певному монарху, чи місцевому вождеві.
Франція стала однією з перших країн світу, яка стала національною державою у сучасному розумінні цього слова.
Але за порівняно недовгу історію термін націоналізм стали тісно пов'язувати з такими негативними явищами як ворожість до чужинців, шовінізм, екстремізм, расизм і нетерпимість до меншин.
Президент Джордж Буш (старший) у Києві влітку 1991 року, побоюючись хаотичного розвалу Радянського Союзу і підтримуючи прозахідного президента Михайла Горбачова, застерігав українців про небезпеки “самовбивчого націоналізму, базованого на етнічній ненависті”.
Слова Буша, що “свобода - не одне й те саме, що незалежність” пролунали тоді, як повне непорозуміння для українців, натхненних нагодою повалення комуністичної “імперії зла” і можливістю відродження української державності.
Можна пропустити, що непорозуміння загрожує і зараз стосовно того, як Європа та світ загалом сприймають заяви сучасного президента США про схвалення принципів націоналізму.
Побоювання полягають у тому, що Америка, зосередившись на своїх інтересах, може відмовитися від ролі світового лідера у захисті принципів свободи, прав людини, справедливості й демократії.
“Ми знаємо, що більшість проблем і загроз сьогодення не можуть бути вирішені однією окремою країною, а лише коли ми будемо діяти разом”, - доводила на Паризькому форумі миру канцлер Німеччини Анґела Меркель минулої неділі.
Меркель не повторила слова Макрона про загрозу націоналізму, назвавши натомість небезпекою “руйнівний ізоляціонізм”.
Дивіться також: Безпека Європи та мирний форум без Трампа. Як пройшов візит голови США до Парижа