"Революції, зазвичай, вимірюють кровопролиттями. Від Лексингтона до Бастилії та вулиць Алжиру, кількість жертв серед борців за свободу є величезною", - пише видання TIME в матеріалі присвяченому Мартіну Лютеру Кінґу.
В США день цього борця за рівність відзначають 15 січня.
За десятиліття, ім’я Кінґа стало синонімом ненасильницької боротьби проти сегрегації та расизму на півдні Сполучених Штатів Америки.
Мій злочин був у тому, що я приєднався до моїх людей в ненасильницькому протесті проти несправедливостіМартін Лютер Кінґ
Рух за громадянські права став дороговказом для нової ери протестів, переконане видання. Протести проти війни, або уряду, "кольорові революції" Європи та деінде, спирались на досвід того, що моральна перемога призводить до справжніх змін. Вплив цього руху сягнув далеко порівняно з тим, з чого він починав.
В березні 1956 року, 90 обвинувачених чекали вироку в суді в Монтґомері, штату Алабама. Їм закидали порушення застарілого закону – змова з метою втрутитись до бізнесу компанії "без справедливої, або законної підстави". Що вони порушили? Вони бойкотували міські автобуси, нагадує TIME.
Першим перед суддею постав 27-річний Мартін Лютер Кінґ – молодий пастор баптистської церкви в Монтґомері. Кінґа засудили до двотижневого ув’язнення. "Мій злочин був у тому, що я приєднався до моїх людей в ненасильницькому протесті проти несправедливості", - зазначив він пізніше.
Сильна людина, це людина – яка не буде бити у відповідь, яка може стати на захист своїх прав, але, все ж, не буде бити у відповідьМартін Лютер Кінґ
Протягом 381 днів тисячі бойкотували автобуси, виносячи погрози смертю, насильство та переслідування. Але, не відповідаючи тим самим, члени руху молились і проводили акції протесту проти дискримінації.
Бойкот припинився 20 грудня 1956 року, коли Верховний суд визнав, що расова сегрегація в автобусах суперечить Конституції.
Наші дії пасивного опору в Монтґомері не прагнуть отримати права для себе через спротив, але прагне досягти дружби з тими, хто позбавляє нас цих прав і змінити їх через дружбу та зв’язок Християнського розуміння перед ГосподомМартін Лютер Кінґ
"Сильна людина, це людина – яка не буде бити у відповідь, яка може стати на захист своїх прав, але, все ж, не буде бити у відповідь", - сказав Кінґ тисячам протестувальників в листопаді 1956.
Кінґ став символом мирного протесту через те, чого йому вдалось досягти і те, яким чином він це зробив. "Наші дії пасивного опору в Монтґомері, - Кінґ сказав TIME, - не прагнуть отримати права для себе через спротив, але прагне досягти дружби з тими, хто позбавляє нас цих прав і змінити їх через дружбу та зв’язок Християнського розуміння перед Господом".
До 1960-х, мирні протести розповсюдились Півднем США. Лише протягом одного тижня в квітні, сотні чорношкірих студентів було заарештовано через протести молоді біля магазинів та ресторанів, які підтримували сегрегацію. Все ж успіх досягався дуже повільно. Зусилля наступного року також не були дуже успішними. Акція "Вільних подорожей", протягом якої чорношкірі та білі активісти разом поставали проти сегрегації в автобусах призвела до тисяч арештів та десятків випадків насильства проти демонстрантів.
За їх шляхетну мужність, їх готовність страждати, їх чудову дисципліну перед лицем великих провокацій. Одного дня, Південь віддасть належне своїм справжнім героямМартін Лютер Кінґ
"Мирні акції прямої дії намагаються створити таку кризу і таку напругу, що спільнота, яка постійно відмовлялась вести переговори, змушена постати перед проблемою", - написав Кінґ в своєму "листі з Бірмінґемської в'язниці". «"Вони (мирні акції – ГА) надають такого драматизму проблемі, що її не можна більше ігнорувати", - писав він.
З Бірмінґемської в'язниці, Кінґ писав на підтримку тих, хто проводив мирні протести: "за їх шляхетну мужність, їх готовність страждати, їх чудову дисципліну перед лицем великих провокацій. Одного дня, Південь віддасть належне своїм справжнім героям".
Дивіться також: Вікно в Америку. Українці розповідають, як досягти успіху в Америці
