ЗСУ атакували третій міст на Курському напрямку, згідно з повідомленням українського війська та користувачів соцмедіа.
Атаковані Україною мости є єдиним шляхом поставок та відступу, і тепер російські війська ризикують потрапити в оточення між річкою та кордоном України, повідомляє The New York Times з посиланням на українських аналітиків.
А колишній командувач Сухопутних сил США в Європі Бен Годжес, реагуючи на повідомлення про удар по третьому мосту, закликав Захід менше втручатись в дії Збройних сил України і надати зброю ЗСУ. В дописі із зображенням пошкодженого мосту Годжес зазначив: "Це має бути депресивно для тих, хто пророкує приреченість і постійно критикує планування та виконання ЗСУ".
"Битвою мостів" назвав дії ЗСУ оглядач британського видання SkyNews проф. Майкл Кларк. "Як видається, починається битва мостів", - зазначає аналітик, вказуючи, що після нападів ЗСУ Росія має лише понтонну переправу для перекидання військ. Понтонна переправа має недоліки, адже її пропускна здатність обмежена, а сама вона є гарною ціллю для українських військ, зауважує дослідник.
Розвиток подій на Курщині та на Донбасі визначать не військові фактори, а політичні, вважає Раян
Аналітики на Заході розмірковують щодо того, якими є цілі Курської операції і як відповість Путін.
Кларк скептично поставився до заяви президента України Володимира Зеленського, що метою Курської операції для ЗСУ є створити буферну зону. "Буферна зона, яка наразі є, завдовжки 30 миль вздовж кордону у 1200 миль в цьому плані не має сенсу", - каже британський аналітик.
Своїми діями Україна демонструє, що ця операція не є просто рейдом, а просування триватиме, стверджує Кларк.
Теперішня ситуація є новою, каже і австралійський генерал у відст. Мік Раян. "Вперше обидві сторони одночасно ведуть масштабні кампанії із застосуванням великої кількості живої сили (особливо росіяни), боєприпасів, засобів підтримки, таких як електронні засоби ведення війни, дрони, логістика та ППО", - пише Раян в серії твітів, аналізуючи просування українського війська на курському напрямку, а також тиск Росії на Донбасі.
Те, яка кампанія отримає більше ресурсів та уваги визначать не військові чи стратегічні, а політичні міркування, каже Раян. Він перераховує фактори, які, на його думку, впливатимуть на рішення Зеленського: територія втрачена на Донбасі, втрати в Курській операції, можливість використати українські сили для наступу в інших регіонах, реакція союзників.
Путін же обере стратегію, щоб утримати владу, переконаний Раян. "Путін повинен буде вирішити, що небезпечніше для його режиму - відступити від Покровська та Торецька в 2024, або швидко не повернути контроль над російською територією", - пише аналітик.
