Оголошення планів про мобілізацію, яке головнокомандувач ЗСУ зробив цього тижня, деякі оглядачі сприйняли як «рідкісне визнання великих втрат після майже двох років війни з Росією» та ознакою підготовки до тривалого протистояння з Росією.
Виступ головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, у якому той заявив, що для продовження боротьби за визволення українських територій наступного року потрібна буде більша кількість військових, пролунав після заяви президента Володимира Зеленського, який минулого тижня заявив, що військове керівництво України запропонувало призвати ще до 500 тисяч військових.
У тексті законопроєкту, оприлюдненому на сайті Верховної Ради України ввечері в понеділок, пропонується знизити призовний вік з 27 до 25 років.
Колишній міністр економіки України Тимофій Милованов у своєму твіті зауважує, що очікувані зміни в порядку мобілізації відображають підготовку до тривалої війни.
Ми маємо обмежені можливості для підготовки резервів на власній території, оскільки противник може завдавати ракетних та авіаційних ударів по навчальних центрах і полігонахГенерал Валерій Залужний
У своїй нещодавній розгорнутій статті про сучасну позиційну війну та можливість її виграти генерал Залужний описав, з якими саме труднощами стикається Україна при підготовці нових військових, які не дають Україні можливості досягти кількісної переваги над противником.
«Ми маємо обмежені можливості для підготовки резервів на власній території, оскільки противник може завдавати ракетних та авіаційних ударів по навчальних центрах і полігонах. Тривалий характер війни, обмежені можливості для ротації солдатів на лінії зіткнення, прогалини в законодавстві, які начебто легально ухиляються від мобілізації, суттєво знижують мотивацію громадян до служби в армії», – написав Залужний.
І для утримання нинішньої лінії фронту і для ротації, потрібна мобілізація – Бєлєсков
Українські експерти пояснюють, що мобілізація відбувалася від самого початку повномасштабного російського вторгнення і з 350-400 тисяч кількість військових збільшилася в 2-2,5 раза.
Але на той момент до армії йшли переважно люди, які хотіли добровільно доєднуватися до сил оборони, але, за словами військового експерта Миколи Бєлєскова, резерв цих людей вичерпався.
«Є сегмент населення, який, на жаль, не асоціює свою безпеку, безпеку своєї сім'ї з безпекою держави», – пояснює Бєлєсков у розмові з Голосом Америки.
За словами, Бєлєскова, який є старшим аналітиком благодійного фонду «Повернись живим», зараз здатність держави чинити організований спротив пов'язана з мобілізацією.
«Воєнне керівництво чітко було зрозуміти, що і утримувати ту лінію фронту, яка є, і здійснювати ротацію тих, хто воює, бо вони теж заслуговують на ротацію, буде дуже і дуже важко», – каже Бєлєсков.
«Тому іншого варіанту, як мобілізувати немає. Інша справа, що вона вже не знаходить такої універсальні підтримки. Як наслідок, є такий скепсис, в умовах цього скепсису швидко ухвалювати рішення, які не викликають повного тотального схвалення, дуже важко, і ми бачимо різні дискусії всередині українського суспільства, між різними суб'єктами прийняття рішень», – пояснює Бєлєсков.
Як прогнозує газета The Washington Post, мобілізація буде важливою темою для обговорення в Україні, адже йдеться не лише про додатковий призов, але і підвищення податків і посилення податкових органів.
Президент Зеленський заявив, що збільшення армії ще приблизно на пів мільйона солдатів коштуватиме Україні понад 13 мільярдів доларів. «Це дуже серйозна цифра», – сказав Зеленський, і додав, що хотів би почути більше обґрунтувань, чому потрібно мобілізувати стільки людей.
За словами Зеленського, для того, щоб профінансувати одного військового потрібно шість платників податків, тобто потрібно, щоб працювали ще три мільйони людей, щоб платити за збільшення війська.
Але, як зауважує Микола Бєлєсков, таке навантаження ляже важким тягарем на український бюджет, який різко зменшився через війну. І це за умов, коли політики у США та країнах ЄС не можуть погодити допомогу Україні, Києву потрібно шукати додаткові кошти у своєму бюджеті.
Міжнародні фінансові інституції тим часом кажуть, що їхньою головною ціллю є підтримка соціальних статей бюджету, а не коштів, спрямованих на оборону.
Якщо ж через війну виникнуть додаткові бюджетні видатки, допомогти генерувати додаткові надходження мають внутрішні реформи, сказав директор Європейського департаменту МВФ Альфред Кеммер.
Як наголосив представник МВФ у розмові з Голосом Америки, підтримка фонду зосереджена на забезпеченні роботи держави та її соціальних зобов'язань, а не на військовій сфері, яку має Україна забезпечити самостійно і важливим джерелом тут є збільшення податкових надходжень.
"Я завжди наголошую дуже чітко – ми очікуємо, щоб генерувались внутрішні надходження. Зміцнення економіки, структурні реформи, які підтримують економічну діяльність, краще управління забезпечать додаткові податкові надходження", – сказав Кеммер в інтерв'ю Голосу Америки, пояснюючи, що для цього Україна ухвалила, зокрема Національну стратегію доходів, яку 28 грудня затвердив уряд на виконання умов програми МВФ.
Тим часом українські та західні видання повідомляють про суворі методи мобілізації, до яких вдавалися військові у багатьох випадках.
Посилаючись на адвокатів та активістів, газета The New York Times повідомила про вилучення паспортів, забирання людей з роботи, та навіть спробу відправити психічно хвору людину на військові збори. Як повідомляє американська газета, «у соціальних мережах і місцевих новинах все частіше з’являються відео, на яких солдати заштовхують людей в машини і тримають чоловіків проти їх волі в пунктах вербування».
Такі методи, за словами журналістів, це – ознака серйозних викликів, з якими стикається українська армія, яка мусить утримувати потрібну чисельність військ, несучи великі у війні проти набагато більшого ворога.
Керівництво армії визнало, що процес мобілізації потребує вдосконалення, але наголошує, що для цього потрібні зусилля не лише військових, але і законодавців, і правоохоронних органів.
Як наголошує український військовий експерт Микола Бєлєсков, мобілізація потрібна не лише для посилення війська, але і як засіб переконання партнерів у тому, що Україна буде продовжувати боротьбу.
«Якщо Україна не буде готова далі продовжувати воювати, зрозуміло, що скептикам на Заході буде набагато легше просувати ідею про припинення допомоги: "А для чого ми повинні виділяти додаткові суми допомоги, якщо українці в принципі вже не хочуть воювати?"» – підсумовує український експерт.
До написання статті долучилася Оксана Бедратенко.
