Після інавгурації у січні, прогнозований переможець виборів Джо Байден, як очікується, скасує низку імміграційних правил адміністрації президента Дональда Трампа.
Хоча на тлі пандемії міграційна політика, найімовірніше, не буде пріоритетом нової влади, а до того ж на деякі зміни може знадобитись більше часу, Байден раніше заявляв, що планує збільшити ліміти на перебування у США для тимчасових працівників, послабити візові обмеження для іноземних спеціалістів та міжнародних студентів, призупинити зведення стіни на кордоні із Мексикою і закрити приватні імміграційні центри для тимчасового утримання.
Робочі візи
У питанні віз для тимчасових працівників H-1B та студентських F-1, що дозволяють працювати, експерти кажуть, що новий президент може скасувати нововведення попередньої влади.
Я очікую, що вони будуть більш відкриті до віз H-1B, принаймні, скасують обмеження адміністрації ТрампаСара Пірс, аналітик Інституту міграційної політики
Сара Пірс, аналітик Інституту міграційної політики, каже, що міграційні питання можуть не бути на першому місці для адміністрації Байдена. "Чимало міграційних розпоряджень можуть прийматись повільно, бо в них дуже багато роботи. Але я очікую, що вони будуть більш відкриті до віз H-1B, принаймні, скасують обмеження адміністрації Трампа".
Щоб захистити американських працівників, навесні Дональд Трамп підписав виконавчий указ, який обмежує легальну імміграцію та видачу тимчасових робочих віз. У листопаді Білий дім оприлюднив інший указ щодо H-1B, уточнивши поняття "спеціалізована робота", що визначає рід занять, на які можуть найняти іноземця. Також Міністерство праці збільшило мінімальну оплату праці для іноземців на 30%.
Міжнародні студенти
Щодо студентських віз типу F-1, то кампанія Байдена на своєму вебсайті окремо не згадує міжнародних студентів, які навчаються у США, але самі вони сподіваються, що за нової адміністрації можна буде очікувати менше обмежень.
Зокрема, у серпні Служба громадянства та імміграції США оголосила про заборону для іноземних студентів перебувати у країні, якщо їхній виш проводить 100% занять онлайн, тиждень потому цю постанову скасували після різкої критики від університетів.
У вересні Міністерство внутрішньої безпеки запропонувало нове правило, що обмежує термін перебування у країні для студентів із візами типу F або J до чотирьох років, попри те, що деякі навчальні програми можуть тривати довше. Також новація обмежувала б дію візи до двох років для студентів, якщо вони походять із країн, де понад 10% отримувачів американських віз їх прострочували, або із держав, що входять до "терористичного списку" Державного департаменту США.
"Зелені картки" і "тягар для суспільства"
У лютому Білий дім зробив більш суворими імміграційні правила для отримання права на проживання - "зеленої картки". Заявниками можуть відмовити, якщо вважатимуть їх "тягарем для суспільства", якщо протягом понад року з останніх 36 місяців вони користувались допомогою держави: безкоштовним медичним страхуванням, талонами на їжу, субсидованим житлом тощо.
Як йдеться у звіті Інституту міграційної політики, швидко змінити це розпорядження не вдасться. Хоча концепція "тягаря для суспільства" (критики називають його "іспитом на багатство") існує у міграційних правилах понад 20 років, адміністрація Трампа розпорядилась вдаватись до нього набагато частіше, ніж попередні.
Також у середині листопада Служба громадянства та імміграції США змінила правила співбесіди для набуття американського громадянства. Кількість запитань на тему американської історії та політики зросла на третину, а кількість співбесід, проведених за день, скоротиться.
"Мрійники" і обмеження на в'їзд до США
Крім того, як очікується, одним із пріоритетів Байдена буде відновлення DACA - програми адміністрації Барака Обами, що захищає від депортаці незадокументованих іммігрантів, яких привезли до країни дітьми (їх ще називають "мрійниками"), а до моменту оприлюднення нових розпоряджень, за планом, накладуть 100-денну заборону на депортації.
Також протягом перших ста днів на посаді демократ планує скасувати обмеження на в'їзд із 13 країн, які запровадив Білий дім: Бірма, Еритрея, Киргизстан, Нігерія, Судан, Танзанія, Іран, Лібія, Сомалі, Сирія, Ємен, Венесуела й Північна Корея. Першочергово обмеження стосувались мусульманських країн, але потім перелік розширили до країн, які Вашингтон вважає загрозою для безпеки.
Стіна на кордоні із Мексикою
Через п'ять днів після інавгурації у січні 2017, Трамп підписав виконавчий указ про будівництво стіни на кордоні із Мексикою. Станом на жовтень, його адміністрація закінчила зведення чи заміну загородження уздовж понад 640 кілометрів.
Як очікується, Байден закінчить "режим надзвичайного стану у країні", що дозволив спрямовувати виділені Конгресом кошти на надзвичайні ситуації до Міністерства оборони, щоб будувати на них стіну на південному кордоні.
Хоча Байден обіцяв припинити будівництво, деякі роботи можуть тривати відповідно до уже узгоджених планів і підписаних контрактів, а вже готові ділянки стіни не будуть зносити.
Центри тимчасового утримання та імміграційні суди
Рекомендації у програмі Байдена свідчать, що центри для тимчасового утримання мігрантів, що незаконно перетнули кордон, повинні буди крайньою мірою, а не нормою, для людей, які очікують на розгляд їхньої справи й винесення рішення.
"Ми закінчимо комерційні центри для утримання й переконаємось, що будь-які установи, в яких перебуватимуть мігранти, відповідатимуть найвищим стандартам й гарантуватимуть безпеку й гідність родин. Утримання дітей повинно бути обмежено найкоротшими термінами, щоб забезпечити їхню освіту й належний догляд за ними", - йдеться у рекомендаціях Байдена. Там також зазначено, що імміграційні суди повинні працювати "вільно від неналежного політичного впливу".
Пірс заявила, що адміністрація Трампа ставила у пріоритет пришвидшення судового розгляду та збільшення кількості наказів про депортацію.
"Але деякі рішення (колишнього Міністра юстиції - ред.) Джеффа Сешшнса зробили життя міграційних суддів важчими", - каже вона. "Вони забрали певну частину їхньої свободи дій і дали їм менше можливостей розпоряджатись своїми документами".
Дивіться також: Політика соцмереж під час виборів: захист демократії чи обмеження свободи слова? Подробиці слухань у Конгресі
