Що американцям думати про президента Росії, який безмилосердно критикує США і придушує опозицію?
А що нам робити, якщо ми помиляємося про Володимира Путіна?, - запитує Сьюзан Ґлассер у статті, опублікованій у виданні Politico.
Якщо цими днями читати статті в американській пресі про російського президента, можна подумати, що це триметровий майстер-ляльковод, якому тільки слід потягнути нитки-шнури своєї армії хакерів у Кремлі, щоб викликати хвилювання у палких прихильників демократії-американців перед їхніми «айфонами», а в Росії - непоборний гігант, який готовий кинути виклик США на багатьох фронтах закордоном.
«У такому уявленні одна проблема: практично всі найрозумніші експерти з питань Росії, яких я знаю, і багато самих росіян з таким образом не погоджуються», - пише Ґлассер.
Насправді, багато хто побоюється, що, змальовуючи такий імідж Путіна, американці, яких він зневажає, дали російському лідерові саме ту грізну геополітичну репутацію, якої він прагне. Михайло Ходорковський, який був найбагатшою людиною в Росії, доки він не був ув'язнений на 10 років Путіним, позбавлений його компанії і остаточно змушений проживати у вигнанні, називає це «міфом про Великого і Страшного Путіна».
Але це взагалі не означає, що Путін якийсь демократ, якого просто не розуміють. Російські експерти всіх переконань погоджуються, що він авторитарний, жорстокий правитель, який вважає Сполучені Штати ворогом, якому, наскільки це можливо, треба протистояти на світовій арені. Всі ознаки вказують на те, що Путін буде переобраний президентом Росії наступного року в системі, націленій на досягнення саме такого результату.
В інтерв’ю Ходорковський стверджує, що суть зростаючого захоплення американцями Путіним, який керує країною найдовше з часів Йосипа Сталіна, часто незрозуміла. Він не є реінкарнацією Сталіна, принаймні ще ні, - вважає авторка.
«Тут, на Заході, створюється враження у людей, що Путін керує цілою країною. Це зовсім не так», - каже Ходорковський, під час рідкісного прибуття до Вашингтона із своєї резиденції у Лондоні, де зараз він фінансує частину діяльності ліберальної опозиції в Росії. «Путін, безумовно, не керує Росією за межами району навколо Москви. Пакт, який він уклав з тими людьми, які фактично керують різними регіонами країни, є досить простим: ви забезпечуєте мене голосами, потрібними мені для моїх цілей, і я дозволяю вам робити те, що ви хочете робити у вашому регіоні. Ось як це працює, і саме так воно працюватиме на цих майбутніх виборах».
Президентські вибори в Росії відбудуться 18 березня, і передвиборча кампанія, яка вже набирає обертів, відкриває нам віконце в операції «путінізму» цими днями, і чому безмилосердна критика Америки відігравала і далі відіграватиме таку важливу роль у збереженні Путіна при владі.
Але тому, що Путін не має будь-якого достовірного опозиційного опонента на виборах не означає, що в нього не має суперника, проти якого йому доведеться змагатися. Фактично, стає дедалі виразніше, що Путін наступного року змагатиметься проти самих Сполучених Штатів: передвиборча платформа 2018 – безмилосердна критика Америки!
"Путін має очевидну проблему. Економіка його країни знаходиться в стагнації. Йому потрібно постійно вказувати пальцем на того, хто винен. Америка винна. Він повинен вказати на ці фронти - ті напрями, в яких він перемагає Америку. Наприклад, в Сирії, в Сирії він перемагає Америку, а не ІДІЛ», - каже Ходорковський.
«В Україні він не перемагає українців; він перемагає американців в Україні», - додав він.
Анджела Стент, колишній радник з нацбезпеки, відповідальний за Росію під час президентства Джорджа Буша-молодшого, відвідала нещодавній виступ Путіна в Сочі. Вона вказує, що він в основному відмовився відповісти на всі запитання про його плани щодо відродження російської економіки, зосередивши увагу, натомість, на його ролі як світового лідера, який протиставиться США. «Це була дуже антиамериканська промова, - сказала вона, - з новим елементом, який він висуває: занепокоєння можливою неминучістю ядерної війни. Звичайно, він сказав, що ми перебуваємо в дійсно небезпечному місці. Це було його послання».
Ґлассер запитала Стент, чи погоджується вона з Ходорковським та іншими, що американці підняли Путіна за межі того, що насправді є його силами.
«Без сумніву в Росії, - каже Стент, - це думка багатьох з моїх друзів. Всі вони сказали те ж саме: "Що з вами американці? Ви підняли його на рівень супер-героя з надприродними силами. І є щось у цьому. Це піднімає його імідж і, в порівнянні, США виглядають дуже слабкими».
Отож, у передвиборчій кампанії 2018 в Росії можна сподіватися антиамериканську риторику у повному розпалі.
Саме так працює російська пропаганда. Вона має на меті представити Путіна як важливого лідера на світовій арені, на рівні з американським президентом, так як це було під час «холодної війни». Вона націлена на повернення до відчуття, що світ поділений на дві половинки – по одному боці Росія, на іншому Сполучені Штати.
За словами журналістки і авторки Енн Епплбаум, американці не усвідомлюють до якої міри вони є головною темою російських випусків новин…Кожного вечора Сполучені Штати знову й знову представлені як ворог Росії. І це очевидно діє на користь російського президента, оскільки -- «У нас потужний і важливий ворог – вам мене тут потрібно, щоб протиставитись йому».
Еппблбаум підсумовує, пише Сьюзан Ґлассер, що це ставить США в «незручну позицію, в якій немов ‘холодна війна’ повернулася – тільки, цим разом, веде її тільки одна сторона».
Дивіться також: Начальник Генштабу України про співпрацю з військовими США та перехід на стандарти НАТО
