Мій син був поранений двічі – у щелепу й у груди…. Його поранили разом із чотирма іншими дітьми, вони не вижили
У суботу у багатьох містах США пройшли так звані «марші за наші життя», учасники яких закликали до більш суворого регулювання продажу вогнепальної зброї. Лише Вашингтоні, де пройшла головна хода, на вулиці вийшли сотні тисяч людей.
Давіді Ґолдмен, 16 років, живе у штаті Меріленд. На «Марш за наші життя» вона прийшла разом із однокласниками, їхніми батьками й родичами з інших штатів, які приїхали у Вашингтон спеціально з цієї нагоди.
«Люди гинуть, і це можна зупинити, якщо ми прикладемо достатньо зусиль. Ми тут, аби упевнитись, що насилля припиниться, і люди доб’ються справедливості», - каже дівчина.
Менше тижня тому в одній зі шкіл їхнього штату, Мериленда, 17-річний хлопець застрелив свою колишню дівчину й поранив іще одного школяра.
«Дуже сумно, що такі випадки, що стають… такими звичними. Я не можу сказати, що була дуже здивована, але це позначилось на мені», - розповідає Давіда.
Маргарет Бріґґс приїхала із Північної Кароліни з батьками й сестрами спеціально на марш. В їхньому рідному місті Чапел-Гілл також проходив марш школярів, але вони вирішили підтримати учасників столичної акції.
«Необхідно заборонити вільний продаж штурмових гвинтівок, обойм великої ємкості й закрити прогалини у законі, що дозволяють обходити перевірки для покупців зброї. Люди, яким не можна мати зброю, не повинні мати можливість обходити (правила)», - каже Маргарет.
Після стрілянини у Флоридській школі деякі законодавці консервативних поглядів запропонували озброювати вчителів. Учитель зі штату Нью-Йорк Тоні Маліковські, який приїхав на марш із кількома своїми учнями, таку ідею не підтримує.
«Думаю, це найгірше, що може бути. Я не зможу вчити і бути озброєним охоронцем. Якщо робити дві справи водночас, ви робитимете їх погано», - розповів Тоні.
Зброя на території школи не додасть відчуття безпеки, а навпаки зробить навчання складнішим
«Я прихожу до школи вчитись, і вчителям платять за те, що вони вчать мене. Зброя на території школи не додасть відчуття безпеки, а навпаки зробить навчання складнішим», - говорить Каруна Дас, учениця зі штату Північна Кароліна
Енріке Бетанкурт прийшов на марш разом зі своєю дев’ятирічною донькою, щоби показати їй, як громадськість може впливати на політичні рішення.
«Йдеться про наших дітей. Йдеться не лише про цю країну, ми з Мексики й дуже добре розуміємо, що таке насилля із застосуванням зброї. Тому це важливо для нас, для нашої родини, бути тут, підтримувати такі події, і також це вчить мою доньку, які у такої політики можуть бути наслідки», - каже Енріке Бетанкурт.
А це представники одного з індіанських племен – Тулейліп, що у північно-західному штаті Вашингтон. Вони тут – у пам’ять про розстріл у їх місцевій старшій школі Мерісвіль Пілчук, що стався три роки тому.
Із п’ятьох поранених дітей вижив лише хлопець, який продовжує боротись за життя, розповідає його мати.
«Мій син був поранений двічі – у щелепу й у груди…. Його поранили разом із чотирма іншими дітьми, вони не вижили. Ендрю, Зоуї, Шайлі і Джія. Стрілець врешті покінчив життя самогубством. Вони всі були кращими друзями. Стрілець був їхнім другом.
Люди гинуть, і це можна зупинити, якщо ми прикладемо достатньо зусиль
Ми тут, щоб наших дітей було почуто. І я тут за свого сина, який щодня бореться за своє життя», - розповіла Деніз Хетч Андерсон, мати пораненого під час стрілянини у Marysville Pilchuck High School.
Шаная Чукулнаскіт тоді втратила свою молодшу сестру – Шайлі. Вона на марші – заради неї. А той день у школі вона пам'ятає й досі.
«У мене був урок із Джією, це ще одна із жертв, але вона не пішла на той урок, а у коридорі я зустріла сестру, і вона запитала мене, чи у мене вже був ланч, і це було востаннє, коли я їх бачила. І ще пам’ятаю ці сирени, пожежну сигналізацію, поліцейські сирени, досі відчуваю тривогу», - говорить Шаная.
За їх словами, хоча чимало індіанців мають удома рушниці, адже мисливство –частина їхнього життя, вони виступають за жорсткіший контроль над зброєю.
«Там, де я живу, мисливство – це важливо, і рибальство, і це наше право. І це те, для чого потрібна зброя. Інакше – навіщо взагалі мати зброю?», - розповіла Керін Паркс, свідок стрілянини у Marysville Pilchuck High School.
Молоді учасники маршу кажуть: поки вони неповнолітні й іще не можуть голосувати, однак хочуть, щоб законодавці знали їхню позицію.
«Скоро ми станемо дорослі, ми будемо голосувати, і зможемо краще висловити свою думку, але зараз ми маємо об’єднатись із іншими поколіннями і змінити щось разом», - наголошує Давіда Голдмен.
Дивіться також: Чому Національна стрілецька асоціація (NRA) вважається найвпливовішою групою лобістів у США